Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Реальність, еліта, гідність та мораль

Олекса Косар | 8.07.2009 15:15

7
Рейтинг
7


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
3

... деградація суспільства стає все більш загрозливою, особливо тієї його частини, що чванливо іменує себе елітою.

За даними соціологічних досліджень болото песимізму, розчарувань та безвиході все більше й більше поглинає українське суспільство. Катастрофічний спад економіки опустив рівень життя більшості населення на межу бідності, і як наслідок – катастрофічно падає довіра українців до влади, адже саме вона повинна стояти на сторожі захисту прав громадян.

Шпальти газет, телебачення, радіо по самі вінця наповнені інформацією, що породжує в населення зневір'я і безнадію, незадоволення та лють. Придавлені всепоглинаючою кризою українці зі страхом чекають завтрашнього дня. Народне невдоволення неухильно набирає критичної маси, для зрушення якої, як для снігової лавини в горах, іноді достатньо зовсім небагато – комусь голосно крикнути... Здається, що до революційної ситуації, коли верхи вже не можуть управляти по-старому, а низи не хочуть жити по-старому, рукою подати. Сьогодні кожен п'ятий українець працездатного віку втратив роботу. До того ж, на так звану мінімальну пенсію і мінімальну зарплату при нинішніх цінах на товари та послуги вижити стає все важче.

Донедавна, щоб запобігти революційному протистоянню "бідні-багаті", в Україні досить таки успішно розігрувалася політична технологія "розкол суспільства по політичному, етнічному, культурному і релігійному напрямках", а якщо коротко, то "Схід-Захід". Та вже, схоже, вичерпується і цей ресурс, порожні каструлі в умовах економічної кризи виступають на перший план. А мітинги протесту пролетаріату проти безробіття та зниження рівня життя, організовані народними депутатами, котрі таки ж тими роботодавцями, власниками заводів та фабрик і є, не викликають нічого, окрім гірких іронічних посмішок та роздратування.

Тим часом деградація суспільства стає все більш загрозливою, особливо тієї його частини, що чванливо іменує себе елітою. Навіть перед лицем реальних небезпек, які поставила перед державою світова фінансово-економічна криза вона (еліта) не здатна відмовитися від власних амбіцій, змінити стиль життя, загально народні інтереси поставити вище власної вигоди.

Свого часу Альберт Ейнштейн сказав: "Серйозні проблеми, з якими ми зустрічаємося в житті, не можна вирішувати на тому рівні мислення, на якому вони були породжені." Завдяки засобам масової інформації (і свободі слова, яку треба берегти як зіницю ока!) рівень мислення і світогляд вершителів наших доль не є секретом. Ось одне з красномовних свідчень його. Нещодавно у Верховній Раді України обговорювали підвищення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Один з народних депутатів, виступаючи на підтримку даного підвищення і відповідаючи опонентам на запитання "де взяти гроші?", сказав, що треба менше красти. З його емоційного виступу було зрозуміло, що "заклик менше красти" звернений до виконавчої влади. Отже, з найавторитетнішої і високопоставленої народної трибуни українського народу на весь світ прозвучало звинувачення в крадіжці. Декілька наступних днів я старався не пропустити жодного випуску новин: чи появиться інформація про те, що звинувачені в крадіжках подали заяву до суду про захист честі, достоїнства і ділової репутації, або ж – чи автор виступу, що закликав "менше красти", звернувся до відповідних органів з належною в таких випадках заявою. Не появилося ні перше, ні друге. Здавалося б: оббрехав уряд – притягніть до відповідальності, маєш, депутате, дані про крадіжки – звернися до правоохоронних органів. До того ж: чому відповідальні органи, почувши про крадіжки, не поцікавилися в народного депутата про відомі йому факти злодійства і зловживань? У цьому контексті не можливо не пригадати "викривальний" виступ нинішньої очільниці уряду про те, що її попередники розкрадали країну зі швидкістю 60 доларів за секунду. Тоді також минулося без судових позовів. А чому? Як можуть не зачіпати за живе такі звинувачення?

Напевно тому, що гостро постає проблема гідності. Відомий український мислитель Євген Сверстюк сказав так: "Гідність – таке просте слово, а за ним стоїть така складна світобудова. Обстоювати свою гідність, зберігати гідність, дотриматися гідності, відповісти з гідністю... Гідність – цнота самозахисна і тиха. На неї наступає нечестива сила, яка може -ображати гідність, зневажати гідність, не рахуватися з гідністю... Але є брак чи відсутність гідності, і то вже найгірше. Про таких прислів'я: "Йому у вічі плюють, а він каже, що то дощ..."...Не слід забувати про міру людини не лише від ніг до голови, а й від голови до неба".

До речі, вищезгаданий депутат не вимагав припинити розкрадання, а всього лиш "менше красти". Тобто, виходить, що уявити те, що красти не можна зовсім, то є поза межею його понять. То ось він і є той рівень мислення (див. вислів А. Ейнштейна) на якому породжені й розквітають проблеми нашого суспільства.

Отже, питання моральності й гідності влади, а також рівень мислення осіб, що перебувають при ній, давно перезріло, і без його вирішення Україна, так і не зіпнувшись на ноги, деградує як держава. А з огляду проблем, які стоять перед нашим суспільством, позитивні зрушення в державі відбудуться лише за умови, коли на вершину державного управління народ делегує таких особистостей, для яких матеріальні статки і гроші будуть вторинними, а гідність, як особиста так і держави – будуть первинними й нерозмінними ні при яких умовах і обставинах.

Олекса Косар



Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua