Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Час подолати вічне українське зачароване коло

Ekain | 10.12.2008 17:11

9
Рейтинг
9


Голосів "за"
15

Голосів "проти"
6

Вже 18-й рік як в інформаційному просторі ніяк не подолаємо зачароване коло з народного прислів'я: "Чому такий бідний? – Бо дурний. – Чому такий дурний? – Бо бідний". Вплив ЗМІ РФ – це пояснення. А потрібні рішення.
У нарисі міркування на цю тему.


На "Народній правді" з'явилась публікація, автор якої вважає, що українські провідні ЗМІ, а саме "Українська правда", "Кореспондент" і "Лігабізнесінформ" є підконтрольними ФСБ. Абсолютно впевнений, що це перебільшення. Особливо стосовно "Української правди". Де там ФСБ, воно чи не воно – зі сторони судити не можливо. Звичайно підозри провокуються тим, що деінде частіше, деінде рідше через ЗМІ проходить інформація, яка подається тенденційно і явно з акцентами, розставленими з точки зору московського істеблішменту. Якби тим відзначалися лише б відверто проросійські ресурси і видання, то це б було ще півбіди, але цим грішать також проукраїнські або політично нейтральні ресурси. Але не слід всюди шукати всесильну руку ФСБ. Дещо робиться і без нього, при чому самими українцями, навіть патріотами.

На "Народній правді" неодноразово спостерігав таку картину: патріотичний дописувач посилається на джерело – ІноСМІ.ру. Чудово! Скільки разів вже перетирали, що для цього ресурсу характерна тенденційний підбір іноземних джерел для перекладу, а також випадкове або свідоме зміщення акцентів через недосконалий переклад. І чому ж тоді посилатися на ІноСМІ? А все просто! Бо в українців погана справа з іноземними мовами і з перекладом іноземних джерел на українську, або хай вже на російську, але щоб українськими перекладачами. Тому ІноЗМІ.ру є чи не єдиним вікном до міжнародної преси, попри свій антиукраїнський характер.

Аналогічно веб-ресурси, друковані і електронні ЗМІ беруть новини зі стрічок інформаційних агенцій. Та ж "Українська правда" бере новини переважно з УНІАНУ. Але сам УНІАН звідки бере новини? Частина поступає від власних кореспондентів. На жаль, мала частина, бо ані УНІАН, ані будь-яка інша українська агенція так і не утворили задовільного обсягу мережу корпунктів у різних країнах світу. Частина поступає від міжнародних агенцій новин (наприклад, Ройтерс). Частина від російських агенцій. А ще частина від так званих партнерів Такі партнери це частіше в країнах СНД місцеві ЗМІ або просто знайомі люди десь у глибинці, або "подвійні агенти", що працюють у міжнародних корпунктах російських ЗМІ, а паралельно підробляють перепродажем інформації українським ЗМІ або регіональним ЗМІ РФ. Стрічку новин від міжнародних агенцій також слід перекладати, бо фахівців, спроможних сприймати інформацію іноземними мовами не вистачає або взагалі нема. Це все додаткові кошти та втрата оперативності. Тому й потрапляють у стрічки новин українських ЗМІ і веб-ресурсів новини, які явно написані не з точки зору українця. Так і виходить все як у народному прислів'ї: "Чому такий бідний? – Бо дурний. – Чому такий дурний? – Бо бідний".

На самому початку незалежності в деякі українські ЗМІ отримували гранти на закупівлю інформації та розвиток персоналу від агенцій міжнародної допомоги. Зараз я вже не пригадаю їх назв, бо вони вже давно або пішли з України або займаються чимось іншим. Пригадайте тодішнє ICTV, яке отримувало допомогу від медійної організації – підрядника USAID (Агенції США з міжнародного розвитку). З точки зору подачи новин це був канал західного формату. А що зараз, коли вже давно його перекупили місцеві власники?

Іноземна допомога (якщо це не допомога від РФ на знищення України) не може тривати вічно. Треба робити свої власні кроки. В Україні багато перекладачів, що постійно жаліються на брак роботи та невеликі заробітки. Чому ніхто не виступить з ініціативою створити ресурс на кшталт ІноЗМІ.ру? Грошей нема? Грошей завжди нема у ініціативних людей. Але якщо є суспільний запит, то можна знайти гроші. Пошукати ідейних донорів. У Тягнибока, наприклад, попросити. Або у діаспори, якій вже давно час не докоряти нам з-за океанів та морів за нашу зросійщенність, а зробити щось конкретне.

Якщо просто прийти і попросити не дасть ніхто. Треба мати бізнес-план з аргументовано викладеною метою проекту з розрахунками. Коли йдеться про іноземних донорів, то треба ще мати все це на іноземній мові у загальноприйнятому форматі, а не у дослівному перекладі з українського оригіналу. Якщо розрахунки продемонструють комерційну привабливість проекту, то слід шукати не донорів, а інвесторів. Можливо хтось з існуючих ресурсів зацікавиться таким проектом, якщо довести його перспективність, і запросить ініціаторів до співпраці.

Гроші дають тим, хто переконує, що він/вона може дійсно зробити справу. Хто знає як, з ким, і навіщо взагалі. Хто знає скільки грошей потрібно і скільки за допомогою їх можна заробити, якої мети досягти. Пам'ятаю в одній іноземній донорській агенції з кола USAID на початку 90-х я був свідком розмови між українським розумним дядечком з якоюсь течкої з декількома малюнками кораблів на рейді та кранів над ними, що просив від іноземця – працівника агенції – десять мільйонів доларів на те, щоб побудувати порт десь на Чорному морі. При чому ніяких ідей або хоча б натяків на те, чому саме таку суму і чому саме тому дядечкові їх треба дати, яка його роль, крім підібраних десь на виставці мальовничих проспектів, яким чином це стосується діяльності донора, не наводилось. Ввічливо спустивши розмову на гальмах та розпрощавшись з відвідувачем, іноземець казав:

"І чому вони не розуміють, що якби мені хтось дав 10 мільйонів, я б також побудував порт і взагалі будь-що"!

Більшість, хто шукає гроші, поводяться саме так, як той дядечка. Якщо ви не такий/така, то у вас є шанс на успіх.

Треба діяти, а не жалітися. Засилля іноземних ЗМІ, вплив ФСБ – це все пояснення теперішнього стану речей. Але пояснення не є рішеннями. Знайшли пояснення, треба шукати рішення. І не лише силові. Ви не можете заборонити ЗМІ користуватись російськими джерелами, якщо не запропонуєте інших, бо не може інформаційний ресурс виходити з пустими шпальтами. Пустощі миттєво займе сильніший. Ті ж росіяни знайдуть способи, щоб повернути свій вплив в обхід будь-якого жорсткого контролю. Вже вісімнадцятий рік, як прийшов час українцям робити свою справу. Робити розумно і фахово, з терпінням і наполегливістю. Українізація ЗМІ справа не марна. Про це свідчить хоча б існування таких часописів як "Тиждень" і "Главред" і тої ж самої "Української правди". Зараз потрібно, щоб за піонерами цієї справи слідували б інші ентузіасти. Це єдиний спосіб подолати інформаційну залежність від старшого брата.

Ekain 2008

----------

Спільнота українських націоналістів; http://ukrnationalists.wordpress.com/

Форум Спільноти: http://olgakyjanka.uaforums.net/index.php

Особистий блог: http://ekainua.wordpress.com/

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua