Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Народна правда   автори   якість публікацій   журналістика   клоуни   агенти   інтелект   правда   брехня   мета дописувачів   аналітика   втрачені автори   зайди   заброди   відвідувачі

Боротьба за якість на НП: скільки ще потрібно багна, щоб потопити Народну правду?

Кирило | 26.08.2008 02:35

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
14

Голосів "проти"
9

Хотілося б більш детально зупинитися на аспекті аналізу авторів НП та якості статей, які публікуються, але можна розвинути цю тему й пізніше. Хоча не варто, мабуть, розтягувати "задоволення" у вигляді суперечок навколо очевидних речей...

Боротьба за якість на НП: скільки ще потрібно багна, щоб потопити Народну правду?
Безперечно, найбільше на Народній правді авторів, що заслуговують на увагу та шану, – це власне і рятує ресурс від повного краху.

Проте у "динаміці" перебуває список антипозитивних (дозвольте так висловитися) дописувачів – одні зникають (як то Хандусенко, Алєксандра), а інші з'являються (Вадим Гладчук), чи залишаються все ті ж "старі знайомі", здається, навіки. А ось тут варто провести чітке розмежування. Бо не одними працівниками російських спецслужб наповнюється цей список (Хандусенко, Малорос, Боровік, Кримскій Ястрєб і прочая шушваль).

На превеликий жаль, сюди ж, виключно на мою думку, входять іще декілька, так би мовити, "підгруп" авторів НП, які роблять цей сайт нецікавим, засмічують його, перетворюють на власний щоденник вияву своїх комплексів, особистих невдач чи просто психічної хвороби.

1. Група антиукраїнського шабашу, яка прикривається українським громадянством, своїми "здобутками" в журналістиці чи іншій галузі, вперто сповідує антиукраїнську політику й пропагує ворожі до Українства тези. Наприклад: Єлєна Маркосян, Алєксандер Ковалєвскій. Читати їх нецікаво – пишуть одне й теж, перефразовують і мусолять лозунги, з якими легко можна ознайомитися на російських телеканалах, чи придбавши "збірник праць" Васі Кісільова, Пєті Сіманєнка та прочіх вітрєнок.

2. Група найманих журналістів, або студентів-журналістів. Першим треба напхати матеріал (як правило – одразу чотири-п'ять статей підряд) на НП, щоб прозвітувати "начальству" про виконану роботу (наприклад, Олександра Адамчук – восхавляє вінницьку владу, "лизнувши" де треба і не треба. Власне, у цьому в Україні, на жаль, і полягає робота журналіста комунального чи державного видання). Що ж до студентів-журналістів, то, очевидно, їм дано завдання розмістити свої матеріали будь-де, аби знову-таки прозвітувати перед уже "прєпадом" (приклад – Юлія Острозька). Зрозуміло, що читати їхні реферативні повідомлення (вчитися ще й вчитися!) також мало цікаво.

3. В окрему групу хочу виділити таких авторів: Віктор Тригуб, партія снайперів та museum-ukraine. Парадокс полягає у тому, що це одна людина! Мені здається, що пояснювати думаючим читачам, чому його (очевидно Тригуба) статті нецікаві, не треба. Фактично в кожному матеріалі "всіх трьох" (з тих, які я осилив) – "три Б" – блєф, брєд і бардак. При чому "бардак" у всьому: у послідовності викладу матеріалу, у висвітленні подій, у дотриманні принципу "не збреши" тощо. А ще Тригуб любить атакувати НП таким прийомом: у стрічці статей Тригуб дає статтю з фотографіями, у фоторепортаж подає ті ж самі фотографії під ніком museum-ukraine, і, знову таки одночасно, у лінках партія снайперів подає посилання на цю ж статтю і ці фотографії, тільки вже на інших сайтах! Такі й подібні комбінації цього "тримордого Януса" неабияк відбивають бажання відвідувати НП на декілька днів.

4. Є ще така група авторів, яким конче необхідно виплеснути на сторінки Народної правди власні "геніальні дослідження", які ми, сучасники, не цінимо, проте потім плакати будемо, що вчасно не оцінили належним чином. При цьому таких авторів не цікавить думка відвідувачів НП, авторів, критиків чи навіть прихильників. Ти йому хоч в очі плюй, а "нам своє робить". Приклади: Бровко Владімір, verbicky, Алтіка.

5. Окрема "унікальна постать", яку важко втиснути в якусь групу, це, безперечно Кр-к. З приводу і без приводу, у формі "У мене питання від мене..." або "А задайте мені питання..." чи в інших, його публікації з'являються з метою, яку я навіть не намагаюсь розгадати. Можливо, хтось допоможе? Був колись на НП такий автор, який теж полюбляв давати свою "експертну оцінку" про всіх і все. Пам'ятаєте Пайташа? У мене навіть інколи закрадається така думка, що Кр-к – це перевтілення Пайташа... Але з Пайташа маска доброзичливості й порядності впала дуже швидко, як тільки з дідусем (?) перестали сюсюкати добрі й виховані автори НП, а ось Кр-к, здається, ще довго залишатиметься нерозгаданим феноменом. Хоча такі слова як виваженість, порядність, самокритичність, вимогливість до себе тощо для нього ніколи не були визначальними і зрозумілими. Як, до речі, й інтелект.

Представників всіх цих груп об'єднує одне слово – клоуни. Хтось з більшим комізмом, а хтось і з трагізмом. Шкода, якщо їм таки вдасться перетворити НП на шапіто бездарних акторів, щоб, зрештою, і самім потім піти з сайту з чистою совістю за виконане завдання, чи досягнувши поставленої мети.

Наостанок хочу подякувати тим авторам і постійним відвідувачам Народної правди, завдяки яким є ще сенс у існуванні ресурсу (наперед вибачаюсь, якщо когось не згадаю): Олена Олійник, Beware, Ekain, Гетьман, Дмитро_Суми, Олекса Косар, Правнук, Юрій Самсон, Сезам, довіра, Володимир, sane, Киянка та інші.

Шкода, що деякі доволі цікаві автори вже полишили Народну правду. Сподіваюсь, не назавжди. І хоча редакція сайту, очевидно, махнула вже рукою на все, що тут відбувається, не втрачаю оптимізму й віри у майбутнє ресурсу. Принагідно бажаю шанованим мною авторам успіхів та творчої наснаги.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua