Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Закон сполучених посудин

Ант. | 11.07.2008 09:58

5
Рейтинг
5


Голосів "за"
5

Голосів "проти"
0

Спроба дослідження причин лідерства Сталіна в російському проекті "Ім'я Росія". Ну і звичайно, про Україну...

Закон сполучених посудин
...



"... з того часу, коли хто ненароком скаже хоч слово про Москву, він того просто з хати виганяє, а коли де в гостях почує таке слово, то надіне шапку і, не прощаючись із хазяїном, їде додому..." (Тарас Шевченко, "Наймичка")


...

Спілкуюсь з росіянином – роботяга, сталевар, працював на металургійному комбінаті десь на півночі Росії, з десяток років як на пенсії, але руки... Немов щойно зі зміни... На півдні України скоріше випадково: донька в Москві, зять бізнесмен – їхали на море, виказали ласку до батька...

Бесіда доходить до питання про розпад СРСР і незалежність України – чую очікуване: "треба бути разом". З сумом в голосі... "Чому разом?", – питаю. Не менш сумно: "разом було краще"...

Про "разом було краще" і до цього не раз чув, найчастіше від росіян – багато їх влітку біля моря – не найбідніші, здебільшого колишні комсомольські робітники, партійні функціонери, що вчасно впіймали вітер... І вони вважають, що "було краще"...

Коли не коли і від українців чув... Рідко...

З "комсомольцями" зрозуміло: машини і море в них і до цього були, але була влада, було відчуття рівнішого серед рівних... А от з сталеваром... "Були в партії?" – "Ні". "Батько може був?" – "Ні, балько з сім'ї репресованих, в партію не вступав".

Замислився, не можу зрозуміти. Як трудяга, що за все своє життя лише кілька разів відпочивав в якомусь заштатному пансіонаті на Волзі, який майже половину життя прожив в сімейному гуртожитку – один поверх, один коридор, одна кухня і один душ на 24 сім'ї, – як він може вважати, що раніше було краще. Не знаходжу слів: і не член партії, і про репресії знає більше за мене, і про життя в бараках...

Щось в його словах зачепило: ну не заради ж ідеології чи красного слівця, – видно, що від чистого серця...

Про цю розмову так би й забув, але російський аналог проекту "Великі українці" – "Ім'я Росія. Історичний вибір 2008" знову нагадав про "раніше було краще". І навіть не так проект, як лідери попередніх результатів: 190 тисяч – Іосіф Сталін, 146 тисяч – Володимир Висоцький, 117 тисяч – Володимир Лєнін, 95 тисяч – Ніколай II; всього проголосувало 1 мільйон 600 тисяч...

Після ознайомлення зі списком два рази виникало одне й те саме питання: "як він туди потрапив?", – відносно Сталіна після першої позиції і відносно Висоцького після четвертої. Одне питання і великий сумнів щодо того, що майже 30% відсотків голосів за Лєніна і Сталіна, це виключно колишні комсомольські і партійні функціонери...

Але чому? Звідки береться впевненість, що "було краще" відносно 20-х, 30-х або й 60-х, коли важко сказати, чи краще стало сьогодні в порівнянні з минулим роком? Яким чином людина, яка на годиннику окрім секундної стрілки більше ніякого руху не помічає, людина, яка частіше за все необізнна на статистичних показниках розвитку країни, вже не кажучи про їх динаміку, може стверджувати, що сорок або й сімдесят років тому було краще?

Щось тут не так. Або "раніше було краще" базується на вірі, або... Або події, які відбувались в 20-ті – 70-ті роки мали бути настільки динамічними і позитивними, щоб в багатьох породити впевненість, що було краще...

Щоправда, існує з цього приводу вже невідомо ким і коли запущена в обіг теза, що багато людей буцім-то вважають, що було краще, бо молоді були і безтурботні...

Були дітьми... Але і тоді занадто песимістично виходить – якщо все краще позаду, то навіщо жити? І навіщо дітей приводити у світ?

З цього приводу пригадую цукерки з свого дитинства, "Корівка". Улюблені... Були, а потім зникли. І запам'ятались не те, що зникли – запам'яталось розчарування, яке переживав з дня в день і з року в рік, вдивляючись в "цукеркову" вітрину і не знаходячи улюбленого... Є і в молодих свої розчарування і турботи...

Отже, не тому, що молоді і безтурботні – мали відбуватись якісь позитивні зміни. Масові. Але які? Квартира, килим чи авто? – так не у всіх же одночасно, і не все ж життя... Та й зараз їх більше ніж треба, не те що раніше...

Ні, цього замало: квартира застаріла, автівка, якщо й була, вже давно поіржавіла, можливо тільки один килим і лишився. Потрачений часом і міллю...

Ні, не матеріальне. Тут потрібі якісь духовні зрушення... Можливо, рівень освіти... Нові, свіжі люди... Якісь нові ідеї... Щось таке, щоб динаміка стала не тільки помітною, але й переросла у впевненість...

Потрібне щось яскраве, причому таке, що не зачепило українців або прибалтів – в них Сталін і Лєнін не в шані, – для того, щоб стверджувати, що "раніше було краще" потрібне щось позитивне, що мало відбуватись виключно в культурному житті росіян (*)...

(далі буде)

-------------------------------------------

(*) – свою версію поки що приховаю формулою "2 і 7 і я = 8"

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua