Чи потрібна Україні непрофесійна армія?

Для чого вчити за державний кошт військовій науці тих, хто в грізний для народу час, – час війни, буде стріляти в цей народ і вбивати його?

Що таке обовязкова військова повинність?

Це те що перейшло нам в спадковість від Радянського Союзу, що спочив у бозі.

Але це вже не та військова повинність, що була при СРСР.

Тоді строкову службу служив кожен юнак від 18 до 28 років, крім того щорічно проходили перепідготовку тисячі солдат і офіцерів запасу.

В сучасній Україні призивають в армію з 18 до 25 років, і то не всіх, а так відсотків десять з юнаків призовного віку. Перепідготовки, з воїнами запасу, не проводять, вже протягом ряду років поспіль, взагалі.

Але найбільшим анахронізмом є призив на строкову службу у внутрішні війська. Тобто молодих, неокріплих солдат ВВ в будь який час можуть кинути на міцних, добре тренованих членів бандитських формувань, чи і просто проти своїх рідних, які приймають участь в несанкціонованих, заборонених судом, демонстраціях.

Призов проводиться за Указом Президента, значить є обовязковим для виконання всім юнакам з 18 до 25 років. А дівчатам цього віку? А дівчатам – ні! Хоча в усьому світі армії багатьох держав мають в своєму складі до 30% жінок. Але це професійні армії. Де захищати свою державу, свій народ – є професією і непогано оплачуваною.

Але основним негативом примусового служіння є те, що призватися і навчатися військовим премудростям, в тому числі і військовій премудрості ліквідації противника (вбивати) можуть і навчаються особи з тих громадян України, в яких культивується ненависть до всього українського, ненависть і супротив до незалежності України як держави. І ось навчені за державний кошт, а значить за гроші народу держави, в будь який момент ці вояки можуть застосувати свої знання проти цього ж народу за гроші якого їх навчали.

Ви скажете, що вони порушать присягу.

Ну то й що? А яке покарання в Конституції є за порушення військової присяги даної перед проходженням строкової служби?