Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Рідна мова в рідній Україні (вірші українських поетів)

Східний Погляд | 20.02.2011 16:30

9
Рейтинг
9


Голосів "за"
10

Голосів "проти"
1

З 2000 року світова спільнота за рішенням ЮНЕСКО 21-го лютого відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято ще називають "святом з кривавими сльозами на очах", тому що цього дня у 1952 році в Бангладеш (колишня частина Британської Індії) була жорстоко придушена демонстрація корінного населення, яке боролося за право мати свою мову.

Рідна мова в рідній Україні (вірші українських поетів)
До Дня рідної мови пропонуємо вірші про мову українських поетів – відомих широкому загалу і маловідомих. Всі вони любили і шанували рідну мову, рідне слово: В.Діденко, І.Коваленко, О.Олесь, М.Рильський, В.Симоненко, В.Сіренко, В.Сосюра, В.Сосюрченко.

О.Олесь

Рідна мова в рідній школі!


Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?!

Рідна мова! рідна мова!

Що в єдине нас злива, –

Перші матері слова,

Перша пісня колискова,

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій,

І в вітчизні дорогій

Говоритимем чужою?!

Краще нам німими стати,

Легше гори нам нести,

Ніж тебе розіп'ясти,

Наша мово, наша мати!

Ні! В кім думка прагне слова,

Хто в майбутнім хоче жить,

Той всім серцем закричить:

"В рідній школі рідна мова!"

І спасе того в недолі

Наша мрія золота,

Наше гасло і мета:

Рідна мова в рідній школі!

***

В.Сосюрченко

Вже здобуває Африка свободу


Вже здобуває Африка свободу,

Стають тепер людьми відсталі племена.

А ти не хочеш волі, мій народе.

Чи, мрієш, з неба упаде вона?

Ні, з неба не впаде. Свободу здобувають

У безперервній впертій боротьбі

Араби й негри кайдани ламають,

Народе мій, чи не пора й тобі?

Боровся ж ти колись. Мав наміри ясні

І мав тоді прекрасні ідеали,

Та знов на гріх довірився Москві

І знов тебе, як перше, обікрали.

Братерство й рівність вабили тебе,

Земля і воля на своїй землі:

Та давсь ти обдурить себе

Все проміняв на бога у Кремлі.

Тебе єжовщина косила, мов чума,

Возив тебе ночами "чорний ворон",

Загачена тобою Колима,

Голодна смерть забрала міліони.

Знесилів ти, зневірився украй,

Повірив ти, що горю не зарадиш

І став покірно славити цей край,

А щоб не вмерти, кукурудзу крадеш.

Ще більш, ніж при царях, принижують тебе

І топлять гідність у багні обмови,

І перестав ти поважать себе,

І став соромитись своєї мови.

І став чужим ти на своїй землі,

Тебе не стало навіть ображати,

Як батько Сталін мріяв у Кремлі

В Сибір усю Україну зіслати.

Покірно ти на вибори ідеш

Чого? – себе не запитаєш,

В день конституції горілку п'єш

І більш ніяких прав не маєш.

А здобуває ж Африка свободу,

Стають людьми відсталі племена,

Борись і ти за волю, мій народе,

Бо з неба не впаде вона.

1960

Більше віршів читайте тут.

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua