Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації

Марійка (оповідання)


11
Рейтинг
11


Голосів "за"
12

Голосів "проти"
1

До вшанування 77-ї річниці Голодомору в Україні.

Марійка (оповідання)
Повітря пахло полином. Стояла така задуха, яка буває тільки перед дощем.

Баба Онися вийшла на подвір'я, бо хотіла побачити Марійку, сусідську дівчинку, і дати їй гостинчика від Бозі. Вчора вона знайшла гульку глею, чистого і прозорого, як янтар, у корі старої вишні.

І тільки тепер Онися усвідомила, що Марійки чомусь не видно уже давно, днів зо три. То, бувало, бігає за кошенятком, то грається на вулиці, пересипаючи пісочок х відеречка в горнятко.

Не видко Марійки й не чути.

Щось клацнуло, Орися здригнулася і повернулась до Явдошиної хати. Вона стояла на порозі з відром, замотана в картату хустку. Не помічаючи нікого й нічого, пошкандибала до криниці.

- Добрий день, Явдохо! – привіталася Онися.

Та мовчала, і якось рвучко натягнула хустку ще нижче на очі.

- Де твоя Марійка, що її не видко ніде, чи бува, не захворіла? А може бідненька, вже й померла з голоду?

Явдоха мовчала. Шмигнула перед Онисею, як вихор, пройшла до своїх воріт і, не оглядаючись, закрилася в хаті на засув.

"Щось тут не те", – подумала Онися. З тривогою в душі подалася на другий куток до своєї сестри, яка жила біля старої церкви. В руках тримала маленьку грудочку глею, але він не був таким прозоро-чистим, як уранці. Чи від теплих Онисиних долонь. Чи від її переживання він став якимось мутним.

Сестра Ганна сиділа на призьбі і різала кропиву. Ця життєдайна рослина рятувала людей від голоду. Онися розповіла сестрі про Явдоху, про глей і про Марійку. Вони довго ще удвох балакали про життя, яке їх спіткало.

На четвертий день до Явдошиних воріт під'їхала фура. То приїхав Гаривон Гнатюк, бо чутка про зникнення Марійки розлетілася по всьому селі. Постукав у вікно, не дочекавшись відповіді, грюкнув у двері раз, другий, третій...

Двері нарешті відчинились, і на порозі з'явилася розпатлана Явдоха у довгій вицвілій сорочці з манішками. Вона ридала, плакала і кричала на всю вулицю. Гаривон на неї з пасії крикнув, щоб змовкла і сказала, де її дочка.

- Нема донечки моєї, голубки сизокрилої, нема Марійки, нема! Ой Марічко, донечко, донечко моя люба, Марійко... – і впала на поріг, здригаючись від ридань.

Гаривон переступив через Явдоху і зайшов у хату. Пахло чимось таким смачним, що аж запаморочилася голова. У печі горіло, потріскували поліна, на них бризкало окропом, і оте шкварчання розносило по хаті такий смачний дух.

Не втримався Гаривон, взяв рогач і присунув горщик із варевом ближче до припічка. Пара не давала йому розгледіти, що там варилось і так пахло. Він щосили подув, помахав кепкою над горщиком і раптом його щось штрикнулов груди, в окропі він побачив Марійчині пальчики, які недавно заплітали собі кіснички і подавали йому води, бо Гаривон Гнатюк був далеким родичем Марійки, і дуже любив і жалів цю роботящу дитину.

Вибіг надвір. Явдоха ще похлипувала на порозі, голос її був кволий і хрипуватий.

Гаривон так закричав. Що позбігалися люди з ближніх хат. Не тямлячи, що тут діється, сусіди вчинили над Явдохою самосуд: причепили їй на груди дощечку з написом... і пустили в село. Вона йшла, йшла, наче сліпа, проминула грушу на краю села і аж тоді впала непритомна.

Гаривон ще довго плакав, потім відкрив ляду в погрібник (тут, у сінях) і побачив у великій діжі порубану Марійку.

Останнє, що промайнуло в його свідомості. Червоні Марійчині кіснички.

Далеко за лісом гримнуло, я так пахло полином...

Це було літо 1933 року.

Коментарі
Для того щоб повторити знову.
Нинішня влада хоче, щоб українці забули про цей страшний злочин.
Але, слава Богу, ми маємо Соборну Україну. Школярі тієї частини України, де, власне, цієї трагедії не було проходять в ці дні уроки скорботи.









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua