Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
мова   кіно   мультфільми СПІЛЬНОТА УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ

Плюс язикізація всєй "нє страни"


20
Рейтинг
20


Голосів "за"
25

Голосів "проти"
5

Що змінилося зараз, за вісімнадцять років незалежності в центрі, півдні та сході України? Та нічого! Навіть в селах у багатьох випадках нав"язується не наша мова різними "інвесторами", що правдами чи неправдами заволоділи майном колишніх колгоспів.

Плюс язикізація всєй ''нє страни''
Часто згадую ситуацію, свідком котрої був давним-давно – ще у розквіт совдепії.

...В купе було нас четверо: я і жіночка з двома діточками, десь років по сім, вісім. Дітлахи весело щебетали, розповідали різні історії, що трапилися з ним у бабусі в селі, співали українських пісень. Розповіли мені навіть про пса Бровка, що вічно облизував їхні носики.

Але раптом оця українська ідилія закінчилася:

- Рєбята, хватіт! Под"єзжаєм к городу, будєм говоріть по-русскі.

І діти спокійнісінько, без довгих переключань "закакали".

Спочатку всередині мого єства закипіло якесь стихійне обурення: як так? Але потім, а особливо тепер, прекрасно зрозумів цю жіночку. Вона ж бо не із "стовпів держави була", щоб щось там десь диктувати чи змінювати ситуацію – звичайна кранівниця на металургійному підприємстві в одному з міст центральної України. Вона просто не хотіла, щоб її дітей "селюками" в місті обзивали. Вона, як і мільйони українців пристосувалася до ситуації. Чи змінила б вона ситуацію, якщо б ТАК не налаштовувала діточок своїх? Та ні, звичайно ж! От якби всі... Та хто їх зумів би зорганізувати? І ще після десятилітніх репресій, Голодоморів...

Що змінилося зараз, за вісімнадцять років незалежності в центрі, півдні та сході України? Та нічого! Навіть в селах у багатьох випадках нав"язується не наша мова різними "інвесторами", що правдами чи неправдами заволоділи майном колишніх колгоспів.

... Не так давно влаштовувався на роботу в одну тільки-но створену газету. Коли зайшла розмова про українську мову на шпальтах цієї газети, хазяїн аж підскочив: "На страніцах моєй газети хохлацького язика нє будєт!".

Працював раніше редактором однієї з міських газет. Ледве добився у хазяїна, що буду писати 50х50 – російською та українською мовами: "Мнє нужен тираж, а нє ваша мова".

...У нашому дворі багато дітвори. Звичайно ж, всі вони розмовляють російською мовою. І не просто російською, а "ядрьоною" – одне слово – три матюки. Аж ось буквально на днях чую: хлопчики щось говорять українською! Прислухався: цитують слова героя якогось мультфільму. Весело так цитують, без будь-якого акценту.

Як тут не зрозуміти, чому був такий дикий спротив дублюванню фільмів українською мовою! Кіно взагалі, мульфільми зокрема, розширяють сферу вжитку мови. Залучають дітей в лоно мови. Тому дійсно, нам потрібні і мультсеріали, і просто багатосерійні кінофільми найрізноманітнішої тематики. Від історичної до звичайних, навіть низькопробних бойовиків. Але наших, а не те, що з екранів телеканалів називають "нашим новим кіно". Нашого там ніскілечки. Артистів наших, правда, можна побачити там, але розмовляють вони не нашою мовою... А що їм робити, – вони в точнісінько такому становищі, як ота мати в купе. Крім того, артистам ще й їсти треба.

То де ж наші серіали, де режисери? Де спонсори, меценати нашого кіно? Може знайдеться якийсь мільйонер і запросить Єжи Гофмана поставити якусь українську історичну епопею? Розгром стотисячного московитського війська під Конотопом, наприклад. Та де там... Тут би на щось українське з наших телеекранів хоча б в новорічні свята спромоглися, а то все шоу з півночі та майже півстолітньої давності концерти мадам "Царьколокол"... Геть закаканий наш телеефір, весь інформаційний протір.

Північні сусіди за три століття окупації захопили доволі великий плацдарм у сфері вживання української мови. Захопили й стоять – "Ні шагу назад! Москва за намі!". Більше того, намагаються той плацдарм розширити до повної язикізації.

Ось чому такий гнів керівництва РФ викликало рішення КС про те, що усі іноземні фільми перед розповсюдженням в Україні в обов'язковому порядку повинні бути дубльовані або озвучені чи субтитровані державною мовою: "ні шагу назад!".

А як щодо фільмів, зроблених в Україні, але іноземною мовою? Є якісь обмеження? Даруйте, але щось не знайшов таких законодавчих актів. Може не так чи не там шукав?

Чомусь ми можемо тільки захищатися, відбиватися... Чому б нашій владі, всім патріотичним силам не згуртуватися навколо хоча б оцього питання? Верхівці не портфелі ділити, а країну розбудовувати. Тоді й якісь успіхи були у всіх (і мовному зокрема) напрямках, тоді б так сміливо не погавкували на нас "однокорєнниє", тоді б, напевно, і такого газового тиску не було...

Коментарі









© 2007 - 2020, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua