Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Україна   потяги   Західна Україна   Суми   Червона рута   рейковий автобус 601М.

"Червона Рута" і Сумський рейковий автобус

Гетьман | 13.01.2009 17:54

16
Рейтинг
16


Голосів "за"
16

Голосів "проти"
0

Україна велика площею країна. Від Заходу до Сходу, з Півночі на Південь та й з усіх усюд пролягають сотні кілометрів шляхів. Особливо важливими є залізничні сполучення. Вражає різниця між тим що їздить на Заході країни і Сході.

''Червона Рута'' і Сумський рейковий автобус
Багато розповідають про курортні і туристичні можливості України, зокрема Карпатського регіону. В житі ситуація виявляється зовсім протилежною. Туристична казка добре звучить по новинах і в рекламі, але користі від неї лиш звернення уваги на те, що мало б забезпечувати сервіс. А так вона дає можливість владам не помічати проблем із забезпеченням відповідних зручностей цивілізації звичайних людей. Які можуть працювати не тільки на "банановість країни" по прикладу існуючих туристично-привабливих країн.

Цей люд не виглядає цільовим для тих, хто будує "туристичну державу", бо він не тратить грошей як туристи. Багато постраждали від такої політики жителі Західних областей.

Дизельний потяг "Червона рута", який курсує через Івано-Франківськ по напрямку відповідних маршрутів до Карпат це засвідчує. Як літній варіант "ковбойської поїздки" може й годиться, але й по всьому. Немає зручностей комфорту, швидкісної доставки безпосередньо до підгірних таборів. Незбалансованими є решта навколо потяга транспортних сполучень, як наприклад час і вмісткість автобусів місцевого значення.

На міжобласних залізничних шляхах Західної України також непроста ситуація.

В студентські роки інколи їздив додому потягами зі Львова до Калуша, в інших напрямках, що відображають стан справ на західноукраїнській залізниці. Зараз, через два роки по закінченню навчання, нічого кардинально не змінилось, хоч деякі короткотермінові покращення присутні. Все ті ж старі потяги, і кількість студентів, які ними їздять додому, не поменшала.

Найбільша перевага поїзда-це було дешево, десь біля 2-ох гр. на початку навчання і 5-и в кінці, при відповідних 6-и і 17-и гривнях за автобус. Великий недолік-переважна повільність руху і заповненість вагонів. Їздили з пересадками: зі Львова до Моршина і "Червоною рутою" з Моршина до Калуша.

Львівська електричка ще нічого-і сидіти м'яко, і тепліше. Проте в ній найбільше й набивалось людей у п'ятницю при відправлені о 2-ій, 4-ій і 6-ій після обіду. Остання електричка прибувала в Моршин біля 9-ої вечора і доводилось 45-ть хвилин чекати на пересадку. На прибуваючий дизельний потяг так само багато людей вже не було. Зате зимою поїздка в ньому-це справжнє випробування.

Не закриті вікна, зламані двері в тамбур, поганий запах, тверді до чорта лавки і вбиваюче мала швидкість руху в додаток до найдовшого маршруту і зупинок в кожному селі. Правда, -не до всього можна звикнути, закрити очі і заснути-так, але не сприймати як належне...

Чого ж їздили такими поїздами? Особисто мені завжди вистачало грошей на автобус додому, в цьому плані був ретельним. Їздилось за компанію з іншими з числа тих студентів, які постійно користувались потягами. Взагалі, студентсво той час, коли хочеться спробувати всього. Ну а поїздки поїздом додому-це одна з ознак справжності студента.

Деяка романтика і знайомства з різними людьми, побачити особливе жебрацтво і продавців з рук в супроводі "пісень", обдурювання в карти на гроші і крадіжки-все це потяг додому. А також розширюється коло знайомих, що вчаться у Львові з рідних країв, нових дівчат. Траплялись випадки, коли дівчата підсідали до мене щоб безпечніше доїхати пізнім поїздом додому. Адже п'яні старі причепи, як і "мотильки", що заскакують погрітись і покататись були звичайними гостями "Червоної рути".

А починались веселощі поїздки на потязі з попереднього контролю за участю міліції при вході на перон. Де цей контроль, пропустивши людей з білетами (можна й через сусідній пройти, де потяг вже відправлявся) і затримавши решту, створював "ефект прорваної греблі". При наближені часу відправлення, пускають всіх і вони натхненно спрямовуються в обмежену рамку дверей, які й так не вміщають одночасно всіх бажаючих сісти тих, що вже стояли на пероні...

Що бачу тепер? Гарні приміські потяги до Сум, Полтави, експреси Київ-Харків, Київ-Донецьк і так далі. Які виглядають сучасніше ззовні, комфортно всередині і непорівнювано з "червоними рутами". Такі б поїзди-на залізничні колії Західної України. Натомість по новинах розповідають як невдоволені п'яні мисливці обстріляли Сумський рейковий автобус. Їх би в нашій дизельці декілька раз покатати для виховання, тоді вони б цінували те, чим мають можливість користуватись.

Думаю багато в кого, хто реально їздив на поїздах, є варіанти пропозицій і побажань що виправити як загалом в залізничному транспорті так і незручності конкретно по місцю. Немає цих пропозицій і уявлень тільки в тих, що відповідають за це, мають владу і кошти. Зате у них є яхти, вілли з басейнами, мерседеси з відсунутими кріслами і збільшеними дверцятами щоб влазились, телефони дівчат з персонального ескорту, і ще доступ до всіляких радостей. Цим "пузаням" байдуже, бо їм і так дуже непогано, а зайві турботи ні до чого. "Схуднути", працюючи, замісь жирувати по на призвичаєних схемах, не вписується в їх плани і викликає страх.

Так і возимся-хто в недоглянутих вагонах, а хто на шикарних "мерседесах".

12 січня 2009 р., 19:18

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua