Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Інфляція   невігластво в єкономіці

І так, ціни зростають. ЧОМУ? Відгук на статтю "Цены растут. Почему?" В.Рапопорт

Werwоlf | 13.02.2009 17:55

4
Рейтинг
4


Голосів "за"
11

Голосів "проти"
7

Цієї статті не існувало б, якби пан Vladimir не запропонував до обговорення статтю "Цены растут. Почему?" підтримавши автора в повному обсязі. Мене завжди дивували висловлювання "фахівців", на кшталт В.Рапопорт – автора статті-орігіналу.

Поясніть мені – можливо це мені клепки бракує, а я пристойну людину невігласом називаю.


Одразу ж у першому абзаці, навівши офіційні дані Держкомстату рівня інфляції на споживчі товари за січень (2,9%). Робить сенсаційне відкриття, принаймні для мене: "Известно, что цены растут при росте производства и падают – при падении. Если при падении производства цены продолжают расти, это явление называется стагфляция."

Звертаюся до Вікіпедії (не ахти-яке джерело, та у визначенні термінів йому можна вірити):

Стагфляція – термін, що використовується для позначення кризового стану економіки, при якому стагнація у виробництві відбувається одночасно з інфляцією.

Ще один не зрозумілий для широкого загалу термін – стагнація.

Стагнація – депресія, застій, традиційна фаза економічного розвитку держав з ринковою економікою, для якої характерні певний спад ділової активності і кон'юнктури, незначний ріст безробіття та зниження цін.

Отже автор принаймні раз вже збрехав – що до терміну "стагфляція". Другий раз, не те щоб вже явно збрехав, а, так би мовити, некоректно висловився у своєму відкритті стосовно здороження/здешевлення при зростанні/зниженні виробництва. Адже кожному більш-менш пов'язаному з виробництвом зрозуміло – це дуже зверхнє твердження. Так, можу погодитися з автором що зв'язок між виробництвом і ціною існує, але не такий, як вважається пану В.Рапопорт.

На підтвердження цього "відкриття" пан Vladimir надав мені таке пояснення (у коментарях до свого лінку):

"Werwоlf

2.При росте пр-ва растут цены (в стране, не на конкретном заводе) – известный факт потому растет спрос на факторы пр-ва и они дорожают, применяют менее качественные факторы, не уделяют внимания экономии т.к. она дает меньше прибыль, чем рост выпуска. Мы все это видели. Начнется рост пр-ва, цены на нефть начнут расти, зарплаты начнут расти, Вы сами это все наблюдали. Начнут давать заказы на сторону, нанимать всяких бренд-менеджеров, которых сейчас выгнали и т.д.

Но в учебниках по макроэкономике все это написано."



Так, в підручниках по макроекономіці описаний такий зв'язок, але як частина схеми, причому в базисній системі попит-пропозиція, в умовах досконалої конкуренції, тобто рівного доступу до обмеженого ресурсу, зростання попиту на товари (послуги) та відсутності змоги одного (декількох) виробника диктувати ціни.

Повертаюся до статті.

Навіть не знаю... Наводжу уривок статті (мовою оригіналу)

"Минэкономики дает свой комментарий, из которого следует, что цены выросли из-за роста курса доллара и снятия населением депозитов в банках. А замедлился рост, по мнению Министерства, в результате прекращения кредитования."

Якщо до зростання цін ще можна зрозуміти цей авторський меседж, то сповільнення зростання..., припинення кредитування... – чого/кого мені не зрозуміло. Далі автор питається:

"Насколько это справедливо?"

І починає сипати "до купи" даними Держкомстату всуміш зі своїми коментарями

"По последним данным Госкомстата (за 9 месяцев 2008г.), на рынке продуктов питания 88% потребляемых товаров – отечественные. Можно предположить, что с ростом курса доллара удельный вес отечественных продуктов питания еще увеличился. В январе цены на продукты питания выросли на 3.1%, т.е. больше, чем на одежду и обувь, например, где доля импорта, действительно, велика. Цены на одежду и обувь выросли лишь на 1.2%, а ведь импорт по одежде составлял 82% продаж торговой сети, а обувь – 95%.

Можно идти дальше. Среди продовольственных товаров больше всего выросли цены на картофель – на 9.4% и фрукты – на 9.7%. Но картофель в Украине продается отечественный (даже в торговой сети импорта только 8%). Рост цен на сливочное масло 6.8%, притом, что 96% масла в торговле – отечественное. Более того, в январе треть заводов, производивших масло, остановились из-за отсутствия спроса."


З даних про питому вагу харчових продуктів вітчизняного виробництва та інфляційного зростання цін на них автор робить дивне припущення: "с ростом курса доллара удельный вес отечественных продуктов питания еще увеличился." "Яким чином?" – дозвольте запитати. Питома вага вітчизняних товарів харчування може збільшитися за рахунок зменшення імпорту в натурі, і аж ніяк не за рахунок зростання курсу іноземної валюти.

Йдучи далі навіть коментувати не має бажання – суцільне нагромадження статистичних даних, ніби то повинних підтвердити авторське припущення.

Консистенцією наведених абзаців сенсаційне вкриття:

"Данные статистики не подтверждают объяснение Министерства."

"Стоп" – кажу я – "що ж пояснювало Міністерство?" Повторюю: "цены выросли из-за роста курса доллара и снятия населением депозитов в банках". Так, зросла вартість ввезених у січні імпортних товарів через зростання валюти. Далі через механізм взаємо-заміщення однотипних товарів та накладних витрат зросла ціна на імпортні товари, що були ввезені і не реалізовані у листопаді – грудні (можливо ще раніше завезених), та товари вітчизняного виробництва – це, так би мовити, складова інфляції по імпорту. Друга, але не остання, складова – це суто монетарна – "викид" на споживчій ринок вільних грошей через зняття депозитів. Маю надію, що це не викликає заперечень. Існують і інші чинники інфляції – наприклад інфляційне очікування, іншими словами "витрати гроші сьогодні – бо вони знеціняться до завтра".

Друга частина цитати "... замедлился рост, по мнению Министерства, в результате прекращения кредитования" на мою думку стосується падіння виробництва, бо автор "забув" уточнити, що він мав на увазі, а мені нічого іншого не спадає на думку. Знову мушу погодитися з Міністерством, а не з автором та Vladimirом. Якщо у підприємств відсутні операційні кошти і їх ніде позичити (взяти кредит), то підприємство не може придбати ресурси, що тягне за собою скорочення, або навіть припинення виробництва.

Далі по статті:

"Удивительно признание и в отношении кредитов. Ведь Премьер постоянно требует увеличить кредитование экономики. А Министерство экономики говорит, слава Богу, что не кредитуют, а то инфляция еще усилилась бы."

Знову автор плете нісенітницю а Vladimir з ним погоджується. Нічого дивного не має: Прем'єр вимагає кредитувати виробників, а Міністерство каже про кредитування споживачів. Дійсно, слава Богу що банки призупинили кредитування споживання, бо додатковий "викид" коштів на споживчій ринок призведе лише до їх поглинання значною мірою за рахунок інфляції.

Далі по статті:

"Вне всякого сомнения, отток депозитов из банков увеличил спрос. Но в ответ должно было бы расти производство. А оно не растет, вместо него растут цены. Основное производство в стране было связано с экспортом, который увеличился благодаря падению курса."

Чергова дурниця, навіть дві (вибачте емоції). З якого дива зростання попиту обов'язково тягне за собою зростання виробництва, а здороження валюти обов'язково збільшує експорт? Якщо ви (я) можу продати 1 одиницю продукції за, наприклад, 2грн., то навіщо мені продавати 2 одиниці за ті ж самі 2грн., якщо куплять і по 2,5 за одиницю, бо споживачеві гроші руки "печуть"? Стосовно експорту: якщо експортний товар неможливо продати через спад споживання в наслідок перевиробництва (а зараз так і є для українського експорту), то до чого тут здороження валюти на внутрішньому ринку? Незрозуміло.

Далі по статті:

"Если курс восстановится до уровня 6.5, как требует Премьер, экспорт совсем станет. Курс может восстановиться только за счет кредитов, которые планирует взять Премьер. Но это окончательно убьет производство, т.к. единственный его стимул сегодня – экспорт, а он возможен лишь при высоком курсе доллара."

Можна було б погодитися, але... Прем'єр планує взяти кредит для покриття дефіциту бюджету, а це має відношення до курсу валюти дуже опосередковане, щоб не сказати ніяке. Сентенція "єдиний стимул виробництва – експорт, та ще й тільки за умови високого курсу долара" – викликає в мене тільки дивування з необізнаності автора по акцентованому питанню. Виробництво – експорт пов'язаний з курсом долара тільки в площині прибутку власника підприємства. Курс більше впливає на торгівельний баланс країни, ніж на попит на ринку експорту-імпорту. Виробництво експорту скоріш за все знищить тривали спад попиту на український експорт.

"Правда, тогда восстановится кредитование. Но оно еще больше ускорит инфляцию, как об этом пишет Минэкономики."

Знову не те (слів не вистачає) Покриття бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх запозичень (кредиту) майже не вплине на відновлення кредитування, бо це (кредитування) не функція бюджету.

"Похоже, что Правительство запуталось в регулировании и само не очень понимает, чего оно хочет."

От з цим згоден, та і то з застереженням: не Уряд, а особисто Прем'єр, якщо зважити на стиль управління Кабміном.

Далі в статті надається докладний аналіз Мінекономіки стосовно розвитку харчової промисловості у 2008р., що засвідчує, на мою думку, лише фаховість спеціалістів в Міністерстві економіки, що робили цей аналіз. Це що до якості аналізу.

Вкраплення авторської думки:

"... А почему упало производство подсолнечного масла? Известно почему, Правительство ввело ограничение на его экспорт весной 2008г, в результате половина заводов остановилась.

А почему спад в мясной промышленности? Так Минэкономики не скрывает – импорт был высокий. Но его же Правительство организовало, Госкомрезерв беспошлинно ввозил мясо в страну."


Звичайні балачки не підтверджені жодною цифрою чи посиланням, бо "всім відомо". Тобто на рівні ОБР (одна баба розповіла)

Далі по статті декілька абзаців політичного навантаження, з риторичними питаннями. З більшістю погоджуюсь по суті і не маю наміру коментувати, принаймні не в цій статті.

На закінчення вже своєї статті зроблю декілька зауважень стосовно опусу В.Рапопорт.:

Стаття дуже низької якості в частині, що стосується економіки. Близько 88% (ну прямо, як питома вага харчових товарів вітчизняного виробництва, адже інформація також харчовий товар – для мозку) є схоластикою та демагогією.

Інша частина – політичний ґвалт.

Werwolf, 13.02.2009р.

Джерела:

Цены растут. Почему? В.Рапопорт

Цены растут. Почему? Vladimir, Народна Правда

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua