Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги
Музей лісу і сплаву   Міжгіря   Закарпаття

Музей лісу і сплаву зникне назавжди?

В`ячеслав Рошко | 21.12.2009 19:02

6
Рейтинг
6


Голосів "за"
6

Голосів "проти"
0

...ось, що залишилося від Музею лісу і сплаву, яким колись пишалися верховинці.

Музей лісу і сплаву зникне назавжди?
Рідні Карпати сяють божественною красою. Багато туристів, завзятих мандрівників шукають тиші незайманих хащів. Красується природа своїми барвами.

Надзвичайно багато чарівних місць зберегла тутешня природа. Одне з таких – колись єдиний в усій Європі Музей лісу і сплаву, який був невід'ємною частиною Національного природного парку " Синевир", що в Міжгірському районі. Повінь 1998 року прийшла несподівано, зруйнувала дерев'яну греблю, збудовану ще в середині XIX століття, велику частину будівлі, де були експонати. Десять років минуло, а за реконструкцію тільки цього року "ніби" хтось взявся. Музей лісу і сплаву на Чорній Ріці зникає назавжди, а з ним і прадавня культура людей, які використовували річку як засіб транспортування деревини.

Саме тут, на Чорній Ріці, верховинці в'язали величезні бокори й сплавляли в низинні райони. Це потребувало певної мужності і сміливості. Споруджена гребля зазвичай була дуже переповненою, а в дощі здавалося ось – ось її розірве величезна маса води. Але коли зв'язані колоди були вже готові до сплаву, шлюзи розкривалися, Чорна Ріка ставала швидкою і небезпечною. Бокораші трималися мужньо, хоча пороги і водоспади збивали з ніг. Бувало, в одну мить розходилися зв'язані дерева,і людське життя безжально забирала Чорна Ріка. До речі, назву Чорна Ріка дали їй верховинці, які втратили своїх друзів, рідних і коханих. Чорною вона стала від крові: мужні люди платили життями,аби прогодувати свої сім'ї. У високогірних селах не було, де сіяти хліб, зерно доводилося купувати, потрібні були гроші. На сплаві можна було досить непогано заробити. І от батько, дідусь чи зовсім юний парубок вже стоїть на бокорі. Тільки Віра в Бога перемагала страх перед випробуваннями.

З тих часів багато води спливло в Чорній Ріці. І знаряддя тяжкої праці, що залишилося експонатами в музеї, забрав паводок. Вдалося врятувати готель на березі Чорної Ріки. Не зазнали руйнації старовинні колиби для відпочинку, ставки з рибою. Як чудово посидіти на березі з вудкою, відпускаючи на волю все обтяжливе, що бентежить душу і тривожить думки... А ще коли на гачку заблищить форель...

От тільки Музей лісу і сплаву... Незабаром він буде лише руїнами. Може, нехай і залишається в минулому? Адже він був сучасником "чорних смертей". Та, мабуть, хто не оберігає пам'ять про своє минуле, той не вартий і ліпшого майбутнього.

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua