Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
музей Кочура   Ірпінь

Музей Григорія Кочура в Ірпені

Віктор Тригуб | 9.09.2007 02:23

4
Рейтинг
4


Голосів "за"
13

Голосів "проти"
9

Скористайтеся теплими осінніми днями – відвідайте цікавий музей в Ірпені! Григорій Кочур – людина з енциклопедичними знаннями, феноменальної пам'яті (знав до сорока мов). Він переклав і доніс українському народові творчість багатьох народів світу. Його поетичні роботи – це своєрідна панорама світової поезії від античних до найновіших часів.

Музей Григорія Кочура в Ірпені
Григорій Кочур – поет, перекладач, історик і теоретик українського художнього перекладу, один із найяскравіших талантів сучасного українського письменства...

Життя Григорія Кочура – це історія української літератури. Він пройшов і замовчування, і приниження, і тюрми, і ГУЛАГ. Але вистояв, не зламався, продовжував писати, вчити перекладацької майстерності, боротися за місце українського слова серед скарбів художнього літературного перекладу.

Про батька і музей розповідає Андрій Григорович Кочур.

-Українські перекладачі розуміли своє історичне покликання – не загубити українську мову, залучити її до освоєння інтелектуальних і духовних багатств людства, до розширення її історичної перспективи. Ось такі цілі і ставив перед собою Григорій Кочур – людина з енциклопедичними знаннями, феноменальної пам'яті (знав до сорока мов). Він переклав і доніс українському народові творчість багатьох народів світу. Його поетичні роботи – це своєрідна панорама світової поезії від античних до найновіших часів.

-Пане Андрію, як кількома словами, визначити діяльність батька?

-Г.Кочур не тільки перекладав, а здійснював фактично загальну стратегію творення поетичних перекладів, постійно когось консультував, допомагав молодим фахівцям, залучав їх до роботи, активно листувався з колегами з різних республік колишнього СРСР і представниками діаспори.

Його будинок називали "Ірпінським університетом" – тут залюбки збиралися "шестидесятники", українські патріоти: І.Світличний, В.Чорновіл, В.Стус, І.Дзюба, Л.Костенко, Г.Зубченко, О.Сенюк... Зрозуміло, що в ті часи така активна діяльність не подобалась певним службам. Кочура часто не друкували, за ним слідкували, підслуховували, організовували провокації. А в 1973 році виключили зі Спілки письменників, фактично заборонивши його публікації.

Звісно, нелегко працювати й перекладати вірші без сподівань на їх вихід у світ. Але друзі й учні допомагали. Деякі його переклади побачили світ під іншими прізвищами, деякі речі вийшли анонімно... У часи перебудови в країні ситуація змінилася – Григорія Кочура поновили в Спілці письменників, в 1989 році він стає лауреатом премії М.Рильського, в 1995 році – Державна премія України ім. Тараса Шевченка (посмертно).

-А як виник музей?

- Після смерті Григорія Кочура, в 1994 році, його діти – вирішили продовжувати справу його життя – підтримувати розвиток української перекладацької діяльності, піднімати й розвивати українську культуру. В будинку майстра в 1997 році відкрили приватний Літературний музей ім. Г.П.Кочура, де розповідають про життя українських патріотів 60-70 років ХХ століття. Тут же знаходиться меморіальна виставка вчителя Г.Кочура, видатного перекладача М.Зерова, сподвижника неокласичного літературного направлення. І, головне, зберігається безцінна бібліотека, яка допомагала поетові в його творчих пошуках. У Львівському університеті відкрилася перекладацька кафедра ім. Г.Кочура, за допомогою МФ"Відродження" було видано найповніший збірник його поетичних перекладів " Третє відлуння", проведена Міжнародна наукова конференція "Григорій Кочур і український перекладач".

-Як дістатися? Замовити екскурсію?

- Музей, відкритий для всіх. Лише наберіть тел. (044) 286-71-39 або (04497) 6-11-05 і вас обов'язково зустрінуть, проведуть до музею і зроблять незабутню екскурсію про нелегке, але яскраве життя видатного українського перекладача Григорія Кочура

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua