Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації
Київ   Киев   Шоколадний будинок   Шоколадный дом   Николаев   Ніколаєв   Могилевцев   Могильовцев   Шовковична   Шелковичная

Прогулянки Києвом. Частина третя: Шоколадний будинок

explorer | 11.07.2007 14:51

15
Рейтинг
15


Голосів "за"
17

Голосів "проти"
2

Як не сумно, але ця видатна пам'ятка архітектури Києва перебуває на грані загибелі. Як і більшість архітектурних витворів центру столиці, назву Шоколадний будинок дістав від свого зовнішнього вигляду – будинок пофарбований у коричневий колір і оздоблений крупним рустом, що нагадує дольки шоколаду.

Кияни пам'ятають його однотонним, хоча насправді, під час будівництва, для фарбування будинку використовувалися декілька різних за силою кофейних і шоколадних тонів, які мали на меті підсилити фасадні елементи. Проте під час однієї з чергових горе-реставрацій будинок набув сучасного вигляду.

Особняк зведено на початку ХХ століття за проектом архітектора Володимира Ніколаєва. Власником будинку був купець першої гільдії, лісопромисловець і меценат Семен Могильовцев.



За час свого життя і роботи в Києві (1872-1911 рр.) Ніколаєв спроектував понад 80 будівель, деякі з них стоять і понині, а деякі втрачено назавжди.

Шоколадний будинок посідає особливе місце у творчості архітектора. Унікальні інтер'єри особняка виконано у різних художніх стилях – модерн, ренесанс, готика, бароко. Внутрішні приміщення мали винятково декоративно-монументальні розписи стін і стелі, прикрашені багатою ліпниною і позолотою, дерев'яні різьблені панелі, підвіконня, двері і вікна, підлога з різноманітним малюнком художнього паркету, кольорові вітражі і ковані перила мармурових сходів. Будівля має два поверхи, її загальна площа близько 900 кв. метрів.

Після революції будинок неодноразово змінював власника і функціональне призначення. Власник будинку Семен Могильовцев помер 10 серпня 1917 року, заповівши майно численним племінникам.

У 1917-1918 рр. тут мешкав Ігор Кістяківський – вчений-правознавець, з родини видатних українських правників, фізиків, молодший син Олександра Кістяківського, професора кримінального права університету св. Володимира. За Гетьманату Ігор Кістяківський був міністром внутрішніх справ Української держави. Згодом емігрував, став активним діячем російського "білого руху", помер у Парижі.

З приходом до Києва більшовиків 1919 року в особняку мешкав Христіян Раковський – голова тимчасового робочо-селянського уряду України.

1925 року будинок було передано під помешкання для науковців ВУАН (Всеукраїнської академії наук). Тут у 1929-1930 рр. жив Матвій Яворський, академік ВУАН, завідувач історичного відділу Інституту марксизму-ленінізму ВУАН, опонент наукової школи М. Грушевського. У дискусії серед українських істориків навесні 1929 року була "викрита антибільшовицька система поглядів Яворського", а згодом, у лютому 1930 року, "коли виявилося його контрреволюційне минуле, він був виключений з партії", у березні 1931 заарештований за справою "Українського національного центру" і розстріляний у листопаді 1937.

У 1927-1934 рр. в особняку, в квартирі N6 жив відомий український археолог, історик мистецтва і музеєзнавець професор Микола Макаренко. 1934 року його було заарештовано київським міським відділом ОДПУ, що містився поруч (Липська, 16), і розстріляно 1936 року в Новосибірську.

1934 року особняк реконструйовано за проектом П. Альошина і передано від ВУАН до НКВС. Перед війною тут містилося "БОКС" – Всесоюзне товариство культурних зв'язків із закордоном.

З 1960 року тривалий час у приміщенні Шоколадного будинку був міський Палац одружень. Після будівництва нового Палацу одружень 1982 року будинок майже у аварійному стані був переданий Управлінню культури і мистецтв київського виконкому. 1983 року почалися реставраційні роботи будівлі, проте грошей, що були виділені на ці роботи, виявилося замало.



За проектом 1983 року у Шоколадному будинку планувалося розміщення шахово-шашкової секції Палацу піонерів, але плани так і не було втілено в життя. 1986 року особняк було передано Дитячій картинній галереї, під розміщення якої було розроблено нові проекти і плани реставрації. Грошей, виділених на нову реставрацію знову не вистачило і будівлю довелося закрити як аварійну. З тих часів минуло багато років, але будинок так досі і не відреставрували.

У березні 2006 року мер Києва видав розпорядження, згідно з яким 30 квітня 2007 року Шоколадний будинок повинен був відкритися для широкого загалу. Проте і цим планам, за сумною традицією, не судилося збутися.





Подивитися внутрішнє убранство будинку можна тут – http://community.livejournal.com/interesniy_kiev/106166.html

Адреса: вул. Шовковична, 17/2 (колишня Левашовська, 15А)

Як дістатися: їхати до станції метро "Хрещатик" (червона лінія), вихід на вулицю Інститутську.

При написанні статті автор спирався на власний досвід та на деякі матеріали інших авторів. Опис архітектурних деталей поданий відповідно до матеріалів з мережі Інтернет.

Фото автора

Коментарі









© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua