Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги

Додати стрічку статей сайту до свого iGoogle
Останні публікації



Прогулянки Києвом. Будинок з химерами

explorer | 5.07.2007 18:48

15
Рейтинг
15


Голосів "за"
19

Голосів "проти"
4

Як не парадоксально це може звучати, але, зазвичай, люди, які люблять подорожувати, знають своє місто набагато гірше, аніж ті міста, куди вони мандрують. Я живу в Києві понад 10 років, але в ньому є багато місць, де я ще не бував. Я об'їздив понад 20 країн, понад 100 міст і, як виявилося, їх я знаю краще, ніж Київ. Настав час виправити помилку.

Прогулянки Києвом. Будинок з химерами
Є у центрі Києва на вулиці Банковій 10 цікава будівля. З'явилася вона відносно недавно, якщо порівнювати її вік з віком української столиці, – трохи більше, ніж 100 років тому – 1902 року, проте встигла стати визначною пам'яткою Києва.

Не останню роль у цьому відіграли і легенди, які від самого початку окутували цей будинок. Найпоширенішою серед них є легенда, за якою донька архітектора Владислава Городецького, який є автором цього витвору, втопилася у Дніпрі (за іншою версією – у Середземному морі) чи то через нещасне кохання, чи з якихось інших причин. Зрештою, схиблений від горя батько побудував на честь доньки цей будинок, убранство якого символізувало б підводне царство.

Інша легенда стверджує, що будинок був зведений Городецьким, щоб виграти парі. Архітектор побився об заклад зі своїм колегою, який стверджував, що збудувати надійний будинок на такому крутому обриві неможливо. До того ж, раніше на місці театру імені Франка було озеро.

Подейкують навіть, що автором проекту був не Городецький, а інший архітектор – Микола Добачевський, хоча під проектом стоїть підпис Городецького, або, що цей будинок архітектор будував не для себе, а для коханки. Проте, як там було насправді, достеменно невідомо.

Якщо ж перейти у реальну площину, то дещо все ж можна пояснити. Зокрема, будинок з химерами був першою будівлею в Києві, збудованою з використанням цементу, більше того, при будівництві використовувався цемент промисловця Ріхтера, отже таке будівництво було неабиякою рекламою для його бізнесу. Не виключено, що саме на замовлення Ріхтера Київ дістав такий подарунок.



Чому будинок має такий дивакуватий вигляд? Городецький справді був непересічною особистістю і міг вигадати все що завгодно, але тут якраз усе просто. Архітектор був затятим мисливцем і саме його сни про африканську саванну і її мешканців він утілив у цьому будинку.

Його розкішні фасади, як і оригінальні сходи парадного входу, прикрашено скульптурами звірів і химерами.

У стіни будинку вмуровані бетонні голови носорогів і слонів, крокодилів і антилоп, а у жолобках колон ховаються вертляві ящірки. Небайдужого глядача дивують не тільки складні архітектурні композиції, такі як бетоні слонячі хоботи замість водостоків, а і самі сюжети є загадками. Чому, наприклад, на даху цього будинку причаїлися гігантські жаби і морські чудовиська в компанії з нереїдами? І чому замість волосся на жіночих головах ланцюги, фантастичне листя і пуп'янки? Що означає гігантський пітон на розі будівлі? Навряд чи хтось зможе відповісти на ці запитання.





Будинок з химерами був збудований у рекордний термін – 2 роки. Городецький збудував його якраз до свого 40-річчя.

До революції архітектор сам мешкав у цьому будинку. Після революції і до Великої вітчизняної війни будинок з химерами був комуналкою, згодом – лікарнею ЦК КПУ. Зараз – це Мала резиденція прийомів Президента України.

Сам архітектор, який подарував Києву одну з його найвизначніших пам'яток, помер 1930 року далеко від батьківщини – в Тегерані, де проектував і будував шахський палац.

Детальніше про внутрішнє убранство будинку можна прочитати тут – http://tabloid.com.ua/news/2007/6/7/1623.htm

Як дістатися: їхати до станції метро "Хрещатик" (червона лінія), вихід на вулицю Інститутську.

При написанні статті автор спирався на власний досвід та на деякі матеріали інших авторів.

Коментарі






Вибір редакції



© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua