Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги
закон про трансплантацію органів   транспланталогія

Трансплантація органів: не повторити досвід Китаю


0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Що зробити, щоб поліпшити становище з донорством органів в Україні. Девід Мейтас, адвокат зі світовим іменем, співавтор розслідування про незаконні примусові трансплантації органів у Китаї, можливо, перший, хто дає обґрунтовану власним досвідом відповідь на це питання.

Трансплантація органів: не повторити досвід Китаю
15 липня депутати парламенту обговорювали питання про те, що зробити, щоб поліпшити становище з донорством органів в Україні. Серед запрошених фахівців виступив також адвокат Девід Мейтас* із доповіддю про те, як уберегтися від злочинів у сфері трансплантації органів, повідомляє Kitay-v-mire.com.

МОЗ України підготовлено оновлений проект закону з нормою про презумпцію згоди громадян щодо посмертного донорства органів. За логікою, це має поліпшити становище трансплантології в країні. Але історія знає багато прикладів, коли заради наживи технології порятунку життя у руках нелюдів перетворювалися в інструменти насильства і вбивств.

Що треба зробити, щоб трансплантологія в Україні залишилася порятунком, а не стала, як уже відбувається в сучасному Китаї, новим видом злочину проти людини й людяності?

Девід Мейтас, адвокат зі світовим іменем, співавтор розслідування про незаконні примусові трансплантації органів у Китаї, можливо, перший, хто дає обґрунтовану власним досвідом відповідь на це питання.

У своїй доповіді Мейтас дає рекомендації, як у країні уберегтися від зловживань у сфері трансплантації органів. Представляємо читачам промову канадського адвоката.

(Промова, зачитана у Верховній Раді України на круглому столі по темі: "Сучасний стан та шляхи удосконалення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини в Україні". Організатором засідання виступив Комітет парламенту з питань охорони здоров'я. (Київ, 15 липня 2015), автор Девід Мейтас.)



Вдячний вам за те, що запросили мене взяти участь у цій події. Я радий бачити, що Верховна Рада України розглядає свій закон у галузі міжнародної трансплантації органів, і розглядає його реформу.

Під час проведення цієї реформи, я хотів би надихнути вас ввести один елемент у ваш закон, який би перешкодив будь-яким ускладненням, пов'язаним зі зловживаннями у галузі міжнародної трансплантації органів. На жаль, мої дослідження та дослідження інших людей дозволили нам дійти висновку, що такі зловживання існують. Кожна країна повинна закласти основу для захисту себе від співучасті в таких зловживаннях.

Девід Кілгур, екс-міністр Кабінету міністрів Канади, і я, прийшли до висновку, що, починаючи з 2001 року, практикуючих Фалуньгун убивають заради їхніх органів по всьому Китаю. Число убитих обчислюється десятками тисяч. Перший наш звіт про цей злочин було опубліковано в липні 2006 році; друга версія звіту вийшла в 2007 році; а третя версія була опублікована у формі книги в січні 2007 року, і вийшла під назвою "Криваві жнива: Вбивство практикуючих Фалуньгун заради їхніх органів".

Фалуньгун – це система вправ з духовною основою, яку можна назвати китайською формою йоги. Вона почала поширюватися в 1992 році паном Лі Хунчжи. Комуністична партія Китаю спочатку заохочувала цю практику, тому що вона приносить користь для здоров'я, але зростаюча популярність і духовна основа цієї практики поступово призвели до того, що партія почала боятися за втрату ідеологічної переваги комунізму. У 1999 році партія прийняла рішення розпочати репресії щодо послідовників цієї практики, без офіційної заборони на неї.

Сотні тисяч практикуючих Фалуньгун заарештували, і зажадали, щоб вони відмовилися від своїх переконань. Якщо вони не погоджувалися, то зазнавали тортур. Якщо вони не погоджувалися і після тортур, їх ув'язнювали в різні виправно-трудові табори.

В результаті нашої роботи, доктором Торнстеном Треєм була заснована неурядова організація "Лікарі проти примусового вилучення органів (DAFOH) ", офіс якої знаходиться в США. Я, разом з Торнстеном Треєм, спільно написали книгу-есе з цього питання, яка була опублікована в серпні 2012 року під назвою "Державні органи: Насильницькі трансплантації органів у Китаї". Автори цієї книги, лікарі з усього світу, в основному є членами цієї нової організації DAFOH.

Ітан Гутманн, американський журналіст, який живе в Англії, в 2014 році опублікував третю книгу на цю тему, яка вийшла під назвою "Бійня". Він прийшов до висновку, що вбивство в'язнів совісті заради їхніх органів у Китаї не обмежується тільки практикуючими Фалуньгун, і що жертвами цього злочину також є тибетці, уйгури і послідовники Християнського дому "Світло сходу", проте в меншій кількості (ніж практикуючі Фалуньгун).

У 2008 році в парку в Краснодарі практикуючі Фалуньгун поширювали звіт, опублікований Девідом Кілгуром і мною, а також деяку іншу літературу. Прокурор Краснодарського краю висунув їм обвинувачення за поширення екстремістських матеріалів. [Мейтас про результат тиску влади Китаю за допомогою дипломатії на місцеву владу в РФ – прим. ред.] 27 жовтня 2011 Першотравневий районний суд Краснодара виніс вердикт, що наш звіт є екстремістським матеріалом, на підставі, що цей звіт може "створити у читачів негативний образ Китаю".

Люди, матеріали яких також були згадані в цьому рішенні суду, подали апеляцію проти цього вердикту. Спочатку, в грудні 2011 року, в Арбітражний суд Краснодарського краю, потім в березні 2012 року – в Краснодарський Крайової Суд, і в липні 2012 року – до Вищого суду Російської Федерації. У грудні 2012 року Девід Кілгур і я заповнили позовну заяву проти рішень, прийнятих російськими судами, до Європейського суду прав людини, рішення якого очікується.

Щоб у загальному уникнути ускладнень, пов'язаних зі зловживаннями в галузі міжнародної трансплантації органів, і зокрема, зловживаннями в цій області в Китаї, я раджу Верховній раді України ввести такі заходи:

1. Закон, що забороняє використання органів, які не були пожертвувані добровільно, повинен мати екстра-територіальний ефект. Тобто, людина, яка була замішана у зловживаннях в галузі трансплантації за кордоном, і яка нині перебуває в Україні, може за це переслідуватися законом. Закон, щонайменше, повинен застосовуватися щодо осіб, які мають українське громадянство. Крім цього, він повинен застосовуватися щодо тимчасових жителів України. В ідеалі, він повинен також поширюватися на тих осіб, які тимчасово перебувають в Україні.

2. Закон повинен забороняти трансплантаційний туризм. Він повинен бути спрямований проти брокерів і реклами, проти всіх тих, хто намагається заробити гроші на придбанні та продажу органів за кордоном.

3. Для тих, хто подорожує за кордон заради трансплантації, повинна бути встановлена ​​відповідальність, коли є вмотивовані сумніви щодо законності джерела органів. Закон повинен встановлювати покарання за умисну ​​"сліпоту", як за усвідомлену співучасть.

4. Закон повинен вимагати, щоб фахівці в галузі медицини повідомляли у відповідні органи про людей, які повернулися після трансплантації з інших країн. Фахівці в галузі медицини повинні знати про тих людей, які повернулися після трансплантації органу з іншої країни, так як вони потребують подальшого післяопераційного догляду. Фахівці в галузі медицини не повинні приховувати цю інформацію.

5. Закон повинен містити пункти про імміграційний контроль, щоб перешкоджати іноземним фахівцям у галузі медицини, які зловживали своєю професійною діяльністю, в'їжджати в Україну. Таким людям необхідно забороняти в'їзд у країну.

6. Закон повинен накладати етичні стандарти щодо місцевих фахівців у галузі трансплантації, щоб вони не були втягнені у зловживання, полегшуючи трансплантаційний туризм у місця, де джерела органів невідомі та викликають сумніви. Кожен місцевий фахівець, замішаний у таких зловживаннях, повинен позбавлятися можливості займатися медичною практикою.

7. Закон повинен накладати етичні стандарти щодо місцевих інститутів охорони здоров'я, щоб ці інститути самі не були причетними до таких зловживань. Закон повинен забороняти підготовку, спільні дослідження або співробітництво з будь-якими іноземними фахівцями, які причетні, або були причетні до таких зловживань, або, якщо існують розумні підстави вірити, що вони можуть взяти участь у зловживаннях у галузі трансплантації органів.

Хоча Україні не під силу запобігти зловживанням у галузі міжнародної трансплантації органів загалом, або запобігти вбивствам практикуючих Фалуньгун у Китаї заради їхніх органів, Україна може зробити так, щоб вона не брала в цьому жодної участі. Запропоновані тут заходи будуть служити трьом цілям: покажуть потенційним жертвам, що Україна стурбована їх важким становищем; скажуть злочинцям, які беруть участь у цьому, що Україна ніяк не буде залучена в жоден із таких злочинів; і продемонструють громадськості, що Україна робить все можливе, щоб перешкодити поширенню таких зловживань.

Автор: Євген Верес

* Девід Мейтас, адвокат з 42-х річним стажем, який спеціалізується на правах людини і правах біженців. У 2010 р. – був номінований на Нобелівську премію миру (спільно з екс-міністром Канади Девідом Кілгуром). Займався розслідуванням масового примусового вилучення органів в'язнів совісті в КНР, співавтор книги-звіту State Organs: Transplant Abuse in China ("Державні органи: Насильницькі трансплантації органів у Китаї").












© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua