Цей метод не є популярним та відомим серед урядових кіл, які завжди роблять вигляд, що вони ведуть боротьбу з палінням. Урядовці використовують свої посади в боротьбі із "вбивцею-номер-1" лише для того, щоб написати на гарних глянцевих пачках із ядом попередження щодо шкоди здоров'ю, про які абсолютна більшість курильщиків знає і без них. Такі нагадування є абсолютно беззубою зброєю проти никотина, який змушує помирати більше людей, ніж змушували війни. Людина, що палить, прочитавши надпис на пачці, скоріше запалить ще одну сигарету. А якщо і припинить палити, то не завдячуючи цим надписам, а всупереч їм.
Українське суспільство тим більше недооцінює ступінь проблеми паління. В Україні немає загальновідомих громадських організацій, які б активно вели роботу в цьому напрямку. Політичні партії якось дуже лояльно обходять проблему стороною, не акцентуючи свою увагу ній. Воно і не дивно. З одного боку вони не хочуть псувати відносини із табачними компаніями, які завжди щедро ставляться до будь-яких урядів. З іншого боку – виборці всіх партій палять і навряд чи позитивно поставляться до будь-якого кроку в цю сторону.
Втім, подивитись треба правді у вічі – від паління гине людей більше, ніж від СНІДу чи героїну. Паління не є шкідливою звичкою, а є вживанням легалізованої наркотичної речовини, на продажі якої табачні компанії заробляють мільйярди доларів щорічно, фактично вбиваючи людей. На початку свого шляху в палінні ніхто навіть не підозрює, що насправді це початок вживання справжніх наркотиків. Натомість, у всіх перед очима гачок яскравої реклами і виразного product-placement у фільмах та на бігбордах, де круті хлопці та гарні жінки тримають сигарету, як невід'ємний атрібут свої крутості чи краси.
Сьогодні в Україні ставлення до паління залишається на рівні шкідливої звички. Суспільство ніби і критикує, але і не дуже. На телебаченні і в газетах відсутня відповідна соціальна реклама. Складається враження, що людям всіх соціальних статусів однаково, скільки людей від паління помирає.
Аллен Карр вважав, що його спосіб припинити паління – не тільки ще один з тисячі способів, а єдиний можливий. Легкий спосіб – це видалення страху про те, що без паління життя буде нещасним та неповноцінним. Це видалення іллюзій щодо переваг паління – їх просто немає. Треба просто припинити палити прямо зараз, відчути наскільки це легко і продовжувати вести своє звичайне життя, знаючи, що тепер ти – ще одна щаслива людина, що не палить і більше ніколи не палитиме.
В червні 2006 року містеру Карру поставили діагноз "рак легенів" і за прогнозами йому залишалось жити не більше 9 місяців. На це він відповів: "З тих пір як я викурив свою останню сигарету 23 роки тому, я відчув себе найщасливішою людиною на Землі. І до сих пір відчуваю себе таким". 29 листопада 2006 року він помер у себе вдома. Імперія клінік "Easyway", яку він заснував, та його книги принесли йому 120 мільйонів фунтів стерлінгів. Незалежне наукове дослідження показало, що через 12 місяців після проходження методики 53% клієнтів не повертаються до паління, що робить методику Карра найбільш надійним способом.
