Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
ПМ А.Яценюк хто він?

Хто є Хто в Україні. Арсеній Яценюк


0
Рейтинг
0


Голосов "за"
0

Голосов "против"
0

Вибори 2019. Кого вибирати?

Хто є хто в Україні

Перше. Перед тим ніж почати говорити про те хто є хто в Україні ми мусимо згадати біблійне: "Не суди по словах а по справах".

Друге. Ми мусимо скористатись базовими правилами: "Не вірь тому, що тобі показують або легко бачиш. Шукай те, що від тебе приховують." Потрібно вчитись читати між стрічок. Сучасні можливості інтернету дозволяють знайти будь яку інформацію про будь яку людину чи подію які приховуються.

Третє. В сучасному світі, роль ЗМІ в цілому і особливо телебачення являється вирішальною в розповсюджені інформації, її підбірці, формуванні історичної, політичній, моральній орієнтації суспільства. Тому щоб зрозуміти про що йде мова потрібно подивитись хто володіє або хто стоїть за певними ЗМІ. На привеликий жаль в Україні на 28 році Незалежності практично НЕ ІСНУЄ незалежних та проукраїнських ЗМІ. В Цьому найбільша провина всіх президентів та членів уряду України і особливо В.Ющенко та П.Порошенко, які стали президентами під гаслами створення як мінімум незалежного Громадського телебачення. Практично всі головні канали телебачення та інші ЗМІ в Україні належать промосковсько налаштованим олігархам і практично контролюються Москвою.

Четверте. Ми мусимо мати на увазі, що в Україні, і в світі в цілому, вже сформувались дві головні сили: проукраїнські і антиукраїнські які підтримуються Москвою. Тому переважною більшістю населення України і світу, будь яка позитивна реакція чи дія Москви по відношенню до якоїсь події чи особи сприймається як її антиреклама і люди розуміють, що це ворожі до України сили. В Москві це чудово розуміють також. Тому Москва використовує різні "політичні технології" для маніпуляції чи дезинформації населення, яке налаштоване вороже до Москви. Дуже часто Москва поширює різні "новини" про своє "позитивне" ставлення до людей, які на самій справі працюють проти Москви щоб викликати негативну реакцію населення яке їх підтримує. На жаль на цей "московський гачок" інколи "клюють" і населення і політики. Про деякі такі приклади ми поговоримо пізніше.

Для підтвердження вище перерахованого почнемо з Арсенія Яценюка

Арсеній Яценюк, це цікавий "кадр" української політики – який після виборів до ВРУ у 2014 році став ПМ України. Проте Порошенко особисто не мав ніякого відношення до призначення Яценюка на цю посаду і скоріш за все був проти нього. У 2016 році Порошенко цинічно та банально "вишвирнув" Яценюка з посади ПМ України щоб посадити на цю посаду свою людину Гройсмана. Після своєї відставки Яценюк практично зник з політичного поля України і рейтиг його партії та його особисто впав до мінімуму. Але в квітні 2017 року Яценюк знову став згадуватись як в українських так і іноземних ЗМІ з дуже дивних причин. Москва відкрила кримінальну справу проти Яценюка, вимагає його арешту та подала позов до Інтеполу про його видачу Росії. За що? Гoлова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін заявив, що колишній прем'єр України Арсеній Яценюк воював у Чечні проти Росії. Про це він зказав в інтерв'ю "Російській газеті". "За даними слідства, Яценюк брав участь як мінімум у двох збройних сутичках, що відбувалися 31 грудня 1994 року на площі Мінутка в місті Грозний і в лютому 1995 року в районі міської лікарні N9 міста Грозний, а також в тортурах і розстрілах полонених", – додав він.

Яценюк в той самий час почав проявляти активність та розїзджати по західних країнах щоб нагадати про себе. Навіть в травні 2017 року фотографувався в канадському парламенті у вишиванці. Хоч тут виникає питанння хто і навіщо його туди запросив?

Абсурдність цих звинувачень проти Яценюка сміхотворна та очевидна будь якій нормальній людині в Україні, але на жаль не поза її межами.

По перше: Згідно із біографією Яценюка, у 1991 – 1996 роках він навчався у Чернівецькому національному університет імені Юрія Федьковича на юридичному факультеті та паралельно у 1992 – 1997 роки був президентом юридичної фірми "ЮРЕК-ЛТД" у Чернівцях.

По друге: Яценюк-доброволець на війні в Чечні це з області фантастики. Знаючи вже його ментально-психологічно-ділові якості, такого в принципі не може бути, тому що не може бути. Москва могла його звинуватити в корупції, хабарництві, фінансових махінаціях, підкупі якогось московського чиновника і ще в чомусь і в це можливо легко повірити, але в те що Яценюк воював у Чечні повірити неможливо в принципі. Він на таке не здатний по своїй природі. Тоді навіщо Москві, тобто Путіну, це потрібно? Адже там самі чудово розуміють всю абсурдність звинувачення проти Яценюка. ТАКОЖ МИ ЗНАЄМО, ЩО ТРАДИЦІЙНО МОСКВА і ПУТІН, (знаючи звідки він прийшов у російську політику) НЕ РОБЛЯТЬ НІЧОГО ПРОСТО ТАК. Ми можемо припустити, що ця московська "возня з Яценюком" являється ще одним з елементів гібридної війни Москви проти України та світу. Яким чином? Для цього ми мусимо подивитись хто такий Яценюк?

Біографія Яценюка досить проста і схожа на сотні біографій різних мажорів, яких ще з радянських часів "покровителі" бажали всунути на теплі та провладні місця в різних державних, силових та фінансових структурах. Тато Петро Яценюк-викладач університету. Мама Марія Яценюк (народженна Бакай) вчитель французської мови. Сестра Аліна Яценюк-перекладач, з 1999 року живе в США в Каліфорнії. Тобто це типова українська інтелігентна родина в якій дітям старались дати по можливості найкращу освіту.

Сумніви щодо Яценюка виникають відразу коли починається вивчення його трудової діяльності. Початок його трудової діяльності питань не викликає. Школа, університет, приватний бізнес в бурхливі 90-ті це те, що робили тисячі таких як він. В 1992 році (18 років) Яценюк створив фірму ЮРЕК, яка займалась питанням приватизації чи "прихватизації". Як ми можемо бачити він став "спеціалістом" по приватизації у 18 років! Але згідно ЗМІ він вів "приватизацію" разом з сином губернатора Черновецької області І.Гнатишиним (а це доступ до об'єктів прихватизації), І.Прудніковим (телеканал Інтер), М.Папієвим, а це один з керівників СДПУ (Mедведчука) а потім ПР. Ми знаємо як відбувалась "прихватизація" на початку 90-тих. В основному через корупційні шляхи та наближення до адміністративно-кримінальних структур. Інколи батьки займаючи великі посади не могли займатись "приватизацією" тому вони робили це через своїх дітей, внуків, знайомих. Чи це так по відношенню до Яценюка питання відкрите. Як ми бачимо Яценюк пройшов добру "школу". Чи існували якість антизаконні дії також питання відкрите. Пізніше він отримав декілька додаткових освіт. Три роки пропрацював скромним консультантом в банку Аваль. Таких консультантів тисячі по Україні. Але з 2001 року починається його стрімка кар'єра як державного службовця так і політика. В 2001 році, від простого 27-річного консультанта, він відразу стає Міністром економіки в Криму??? Як таке може бути і хто його проштовхував питання відкрите. Але в пресі були повідомлення про причетність родини Яценюка до родини Ігора Бакая, (мама народжена Бакай) колишнього народного депутата України, позаштатного радника президента Кучми, голови "Нафтогаз України", керівника сумнозвісної ДУСі при президенті Кучмі. Після Помаранчевої революції І.Бакай втік до Росії і з травня 2005 року знаходиться в міжнародному розшуці за серію злочинів в Україні. Чи на самій справі І.Бакай "просував" молодого Яценюка питання відкрите. Проте має право на існування. У 2005 році А.Яценюк захистив свою кандидатську десиртацію в Українській Академії Банківських справ у місті Суми. Проте у квітні 2017 року професор Тетяна Пархоменко упублікувала дослідження кандидатської роботи Яценюка в якій знайшла 70 сторінок елементарного плагіату. Якщо він самостійно не зміг написати "наукову" роботу то яка може бути до нього довіра як державного службовця? Щоб не описувати весь "стрімкий ріст" Яценюка на політичний олімп України, ми викладемо це в короткій формі. Так з 2001 по 2009 рік він побував натаких посадах:
-2001 – Міністр економіки Криму??? Ми тепер знаємо, що сталось з Кримом.


-2003 січень – стає першим заступником голови національного Банку України у С.Тигіпко. Це потрібно пам'ятати!!!


-березень 2005-заступник голови Одеської ОДА


-вересень 2006 року – заступник голови секретаріату при президенті Ющенко


-березень 2007-Міністр закордонних справ України


-листопад 2007 року-голова Верховної Ради України


-листопад 2009 року-очолив партію "Фронт змін", яка практично грала на тому самому електоральному полі що і партія Батьківщина Юлії Тимошенко. Тобто ми можемо припустити, що ціль створення та поява партії Фронт змін був чисто технологічний. Це не дати Тимошенко набрати багато голосів на виборах. Для цього Яценюк через центральні ЗМІ розкручувався як перспективний, молодий та реформаторський політик. На жаль, якась частина електорату клюнула на гачка з "гнилим" червяком. 

Як ми бачимо дуже стрімка кар'єра. Це при тому, що ніякими особливими та видатними організаційними та професійними здібностями Яценюк не володіє. За ті короткі періоди на різних посадах він ніколи, нічого видатного не зробив. Тобто з професійної точки зору він є абсолютний "нуль". В англійців про таких людей існує чудовий вислів: "useless men" (ні до чого не придатний чоловік). Після відставки Яценюка редактор The Economist Едвард Лукас написав: "А. Яценюк був катастрофою на посаді ПМ. Добре що він пішов". На одній з пресконференцій, Яценюк відповідаючи на запитання, чому в Україні не проводяться реформи відповів, що реформи під час війни не проводяться. Це повністю безпорадна та дитяча відповідь. Чому? Тому, що в більшості випадків будь які реформи це річ не популярна серед населення. Але під час війни, коли люди зайняті в основному іншими проблемами, люди сприймають реформи, як вимушені речі і не реагують так боляче на них.

11.04.2016 року міністр екології Г.Вронська повідомила, що уряду України довелось повернути Японії 7,49 млн. євро. Це були невикористані гроші згідно Кіотського протоколу. Тут проявився повний та цинічний жлобізм українського уряду. Чому? Тому, що ці гроші виділялись Україні для проведення різних екологічних проектів. Але так як ці гроші контролюються, то їх дуже тяжко вкрасти чи провести якісь "липові" роботи. Тому уряд України вирішив, якщо "не нам" то не діставайся вони нікому.

2.02.2016 року В.Роботнєв зказав, що Яценюк на ключові посади у всіх сферах розставляє людей, які заплямували себе в корупційних скандалах в минулому. Але це не Яценюк розставляє, це розставляють його "кукловоди", які його просунули на верх і тепер вимагають повернення "боргу". Дивлячись на "професійний ріст" Яценюка складається враження, що якісь сили чи люди його весь підштовхують та просувають на верхівку політичного олімпу України. Хто ці сили? Адже спостерігаючи за ним і розуміючи хто він по здібностях, просто повірити в те, що він сам пробиває собі кар'єру дуже тяжко. Це пригадує мені корупційну систему, яка існувала в колишньому СРСР. Щоб забезпечити собі контроль над фінансовими потоками, привілеями та посадами, партійно-державно-силова еліта просувала заздалегіть своїх "чад" на всі "теплі" посади. Така корупційна система пронизала всю державну піраміду СРСР. Що сталось потім ми знаємо. По суті справи при владі в Україні залишились ті самі сили. Тому складається враження, що "цей хтось", даючи Яценюку можливість попрацювати короткий час на різних дуже високих посадах, готує А.Яценюка на якусь "особливу місію". Що це за місія і хто його проштовхує на гору?

В 2016 році С.Лещенко в одному своєму блозі повідомив, що Яценюк таємно зустрічався з Ахметовим в приватному будинку свого однопартійця. Всі корупційні схеми Яценюка під час війни з Москвою являються окремою темою і існує надія що колись він буде давати свідчення на суді про це. Те що він грає роль провокатора чи підставної особи говорять приклади його поведінки в минулому.
Яценюк приймав участь в виборах президента в 2010 році, але програв і не вийшов у другий тур. Що робить в таких випадках мудрий та чесний політик? Вірно. Вiн пiдтримує кандидата який на його думку вiдповiдає його свiтогляду та програмi, або уявляє собою менше зло для держави. Що зробив Яценюк? 20 січня 2010 року, перед другим туром президенських виборів, на прес-конференції у Києві Яценюк заявив, що буде голосувати "проти всіх" та закликав до цього інших??? Таку саму позицію зайняв і Ющенко. Ми знаємо що сталося потім. Янукович став президентом. Тобто реально А.Яценюк має всі ознаки провокатора, за яким можливо стоїть олігархічний капітал. Можливо, він розраховував на те, що В.Янукович, щоб віддячити, запропонує йому якусь посаду. Але в силу різних причин, так не сталося. Тим більш, що на тому етапі знищення Ю.Тимошенко та її оточення, Януковичу Яценюк був не потрібний. Яценюк, на тому етапі, був потрібний Януковичу в опозиції, та щоб до нього перейшло найбільше електорату від Тимошенко та інших. До цього потрібно додати ще особисту позицію Яценюка по принципових для України питаннях:
- ставив під сумнів окупацію України Московією та Голодомор;
- негативно відносився до відновлення української мови;
- пишався тим, що не стояв на Майдані в 2004 році та був членом команди В.Януковича;
- виступав проти відміни депутатської недоторканості;
- виступав проти визнання УПА та ОУН;
- виступав за входження Газпрому в українську газотранспортну мережу;
- відкликав свій підпис за входження України в НАТО;
- під час інтерв'ю радіо "Ехо Москви" висловлювався про провину України в поганих взаємовідносинах з Москвою;
- Арсеній Яценюк за власні гроші збудував та встановив у Чернівцях пам'ятник імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу Першому, який було урочисто відкрито 4 жовтня 2009[50]

- під час виборчих кампаній співпрацює виключно з російськими політтехнологами, які орієнтують його на Москву;

- в 2007 році Яценюк був запрошений на 60 ліття М.Азарова. В своєму виступі він cказав, що ще з 90-тих років образ державної людини в нього асоціюється з призвищем М.Азарова. (ми знаємо яким державником був М.Азаров). Ще приклад з минулого.
Весною 2011 року А.Яценюк почав проявляти "політичну" активність. Він збирав навколо себе: Гриценка, Катеринчука, Матвієнка та інших з явною ціллю відібрати електорат в Ю.Тимошенко на майбутніх виборах. Чому ми можемо так думати? Тому що, якщо раніше А.Яценюк себе виставляв як всеукраїнський лідер, то створивши коаліцію з вищеназваними людьми він закрив для себе схід. Тому що на сході відома позиція цих людей, і схід ніколи за них не проголосує. Виходить А.Яценюк політичний самовбивець? Ні! Просто він свідомо чи не свідомо виконував "поради" своїх ляльководів і підігравав "донецьким" на майбутніх виборах. Це опосередковано підтвердив в своєму виступі на одній з телепередач Анатолій Гриценко. Він сказав: ""Я проводив переговори з Яценюком. Пробували говорити про об'єднання. Задаю ключове питання: Якщо після виборів в парламент, треба ж дивитися далі, буде пропозиція від Януковича очолити уряд, Яценюк погодиться? Каже: треба погодитись. Я категорично не погоджуюсь", – розповів політик. Гриценко уточнив, що "він це сказав у присутності п'ятьох людей"."Це було в моєму кабінеті", – додав він.

В 2013 роцi під час розстрiлу людей на Майданi все керівництво по організації Майдану cамоперебрали на себе А.Яценюк, В.Кличко та О.Тягнибок. Відразу після цього почалися проблеми. Зимою 2014 року ця "трійка" мала біля 10 зустрічей з Януковичем і К. Але Янукович банально ігнорував цю "трійку лідерів". Люди на Майдані почали їх освистувати після третьої зустрічі. Було зрозуміло, що пустими перемовами бандитську владу не поміняти. 22.01.2014 року Яценюк озвучив свій знаменитий вислів про "кулю в лоб". 21 лютого 2014 року Д.Гнап висловив думку про те, що цю "трійку" можливо вважати зрадниками, так як вони зробили угоду з Януковичем не погодивши це з Майданом, який вирував. При подіях які стались в Україні дуже важливими є перші кроки і перші рішення, які приймаються протилежними сторонами. Той хто приймає правильні рішення і випереджає свого противника хоч на одну секунду той і перемагає. Всі вони втрьох мусили відчувати настрій Майдану та провладних сил. З трьох провідників опозиції ми найбільше можемо мати зауваг до А.Яценюка. Чому? В.Кличко практично лише починав свою політичну карєру і лише вчився. До тогож через особисті прорахунки чи наклепи влада психологічно вибила його з боротьби. О.Тягнибок представляв силовий авангард опозиції і він свою роботу виконував. Проте А.Яценюк, не дивлячись на молодість, в українській політиці був вже давно. Тобто він мусив бути своєрідним ідеологом народного повстання та генератором миттєвих і правильних ідей. Він мусив розуміти, що таке: "годину тому було рано, а через годину вже пізно". На жаль такого "нюху" в Яценюка не існує, або йому просто поступали вказівки, що і коли робити. На Майдані стояло декілька сот тисяч людей, які чекали від нього дій. Що він запропонував:
- зібрати Верховну Раду і відправити уряд Азарова у відставку. Як пiзнiше показали події в Верховні Раді це була його наївна і велика МАРА або звичайний обман з його боку. Він мусив знати хто є хто в ВР і хто і як буде голосувати. Звичайні журналісти з районних газет ще до цього розіклали "пас'янс" з депутатів ВР і зробили висновки, що більшості не буде за відставку уряду Азарова. Навіщо було дурити людям голови?
- були неодноразові заклики йти з одного Майдану на інший, а потім з Майдану на Банкову. 
- Пізніше він заявив, що буде вимагати від президента Януковича відставки уряду Азарова. Але це знову обман та затягування часу. Проблема була не в Азарові а в Януковичі. Тобто Яценюк відводив увагу від Януковича.

Було таке враження, що Яценюк з радістю прийняв би пропозицію від Януковича очолити уряд. Також "опозиційна трійка" клюнула на "гачок" від Януковича про якесь вирішення проблеми в ВРУ. "Трійка" погоджувалася на різні пропонови від ПР не зачипаючи при цьому Януковича особисто. Навіть після того як пролилась кров і Янукович повністю став не легітимним президентом з руками по лікоть в крові, "трійка" бігала до нього з якимись проханнями та тиснула йому руку. Але Майдан і Правий сектор не погодились з такою поведінкою "трійки". В історії людства ще жодного разу, в жодній країні, нікому не вдалось перемогти диктатуру в мирний чи парламентський спосіб. Це відбувалось лише через революції і кров. Боячись взяти на себе відповідальність з перших днів повстання "трійка" дала Януковичу і його банді ДВА МІСЯЦІ на організацію та мобілізацію "відморозків" зі всієї України. Як результат пролилось багато крові. В якійсь мірі ця кров і на їхній совісті. Як ми бачимо Янукович і його банда навіть і думки не допускали, що вони можуть програти вибори в 2015 році. Ті злочини які вони зробили пiд час Майдану в 2014 році вони готувались робити в 2015 році. Але студенти поламали їхні плани. Ці події застали Януковича і його банду зненацька. В перші дні вони не були готові приймати якісь рішення чи організовуватись. Тепер багато звинувачень на рахунок військових та міліції: "Чому вони не переходили на бік народу України". Але до кого переходити? Як не як вони військові, давали клятву на вірність народу України. Також, поки що формально, в них був "головнокомандувач" накази якого вони мусили виконувати. Також ми розуміємо, що за останні роки на найвищі посади в органи міліції та інші силові структури підбирались люди з оточення Януковича, або по "рекомендації" східного сусіда. Хоч середня та нижча ланка офіцерів може бути представлена хоч деякими нормальними людьми. Заклик Кличко до працівників силових органів переходити на бік народу і його обіцянка всім хто перейде буде вибачено НЕ СПРАЦЮВАЛО. Чому? А хто Кличко і "трійка" такі? Лідери опозиції. Ну і що. Тим більш, що поведінка "трійки" з перших днів йшла по правилам Януковича. Не озброєним оком було видно, що "трійка" була готова погодитись на мінімальні пропонови від Януковича та розпустити Майдан. "Опозиція" навіть була готова "увійти" в якийсь "нейтральний" уряд сформований Януковичем і "трійкою". Але повторимось, Правий сектор і Майдан поламали ці плани. Тепер уявімо хід думок якоїсь частини нормальних працівників силових органів. По перше вони все бачать і розуміють, хто є хто в "керівництві" Майдану та що відбувається. Також силові органи пов'язані численними правовими, фінансовими та службовими зобов'язаннями. Сьогодні я перейду на бік народу, завтра "трійка" погодиться на якісь умови Януковича, а вже післязавтра прийдуть вірні режиму Януковича люди і заарештують за "зраду". Про те, що цей хід думок мав місце говорить поведінка деякої частини працівників силових структур і армії. Вони або старались не виконувати злочинних наказів, або саботували їх виконання, або просили людей щоб вони заблокували виїзди з місць їхнього знаходження. Але все одно вони на бік народу не переходили. Чому? Тому що не було гарантії їхньої безпеки з боку опозиційної "трійки". Тому що "трійка" представляла сама себе і нічого більше. Найбільша помилка "трійки", що з перших хвилин вони банально побоялись і до останнього дня боялися піти відкрито проти Януковича. Чому? Можливо колись взнаємо. Але як мінімум вони виявились звичайними боягузами. "Трійка" з самого початку відмовилась, а потім саботувала поради і вимоги Майдану та багатьох лідерів протесту про негайне формування перехідного УРЯДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОВІРИ. "Трійка" практично саботувала рух МАЙДАНІВ по всій Україні. Це були паростки ініціативи з низу по саморганізації і самоуправлінню громад. Це те про що пише 5 стаття Конституції, ЩО НАРІД Є ГОСПОДАРЕМ України. Таким чином, якщо б такий УРЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОВІРИ чи рух Майданів був "трійкою" підтриманий і організований, а потім цей уряд зробив офіційне звернення до силових структур тоді це була б зовсім інше становище. Цей УРЯД виступав би як офіційний орган і він представляв би не безпорадну "трійку", а населення більшої частини України. Після заклику офіційного органу народовладдя можливо значна частина силових структур відкрито перейшла б на бік повсталого народу. Чому "трійка" просаботувала створення ПЕРЕХІДНОГО УРЯДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОВІРИ? Тут може бути декілька відповідей:

1. Вони не були особистостостями з великої літери. В них була відсутня елементарна властивість ПРОВІДНИКА, або лідерських якостей. Вони не вміли оцінити обставини та розуміння принципу: "вчора було рано, а сьогодні вже пізно".

2. Не вміння аналізувати та відсутність професійних аналітиків в їхньому оточенні які б дали поради, що і коли робити. Важливо було також те, що ментально та політично вони були відірвані від населення України.

3. Страх перед Януковичем. Ми пам'ятаємо хроніку коли Тягнибок бігав на Грушевського де вже йшли бої і переконував там хлопців не робити провокацій і лякав їх тим що їх всіх завтра Янукович пересадить. "Трійка лідерів" Майдану виявилась звичайними боягузами не здатними приймати рішення. 

4. Не можемо відкидати якісь особисті фінансові чи інші домовленості з представниками команди Януковича. У випадку з Яценюком можуть бути і інші варіанти.
Яценюк рвався бути єдиним кандидатом на посаду Прим'єр Міністра України від опозиції. На жаль він став ПМ. Але його не можливо було допускати до цієї посади. Чому? Тому що він абсолютно не здібний до цієї посади. Це наглядно проявилось 24 серпня 2014 коли він, як ПМ України, почув "новину" про те, що Путін увів свої війська в Україну і про початок агресії. В перші хвилини це була абсолютна розгубленість та безпорадність на обличчі. Але це не головне. Це нормальна реакція в перші секунди поганих новин будь якої людини. Головне що він зказав на камеру в ці перші хвилини. Він вимовив фразу: "Потрібно звертатись до Заходу". Ти ПМ однієї з найбільших країн Європи і як ПМ ти в першу чергу мусиш звертатись до людей в Україні. Люди з Майдану зробили тебе ПМ. Тому нормальний ПМ буде в першу чергу звертатись до жителів України. Люди, Україна в небезпеці. Всі мобілізуємося та встаємо на її захист. Те що зказав Яценюк це чоловічий, посадовий, моральний, психологічний та політичний сором Яценюка. Реальні чоловіки так не поступають. Тому повірити в те, що Яценюк воював у Чечні НЕ МОЖЛИВО в принципі. Посадовець який не вірить та не опирається на свій нарід ніколи не виграє битву. Українці мусять забути про Яценюка, як державного посадовця чи політика НАЗАВЖДИ!

Те що Яценюк ні дочого не здатний було зрозуміло давно і він мусив піти з посади ПМ України. Але те що з ним зробив Порошенко являється верхом цинізму. Чому? Ціль одна у Порошенко. Повний контроль над Україною. Але ми повертаємось до теми "чеченець Яценюк".

З одного боку виглядає так, що ми можемо пишатись нашим "Сєнею", але з іншого боку знаючи його "заячий", характер повірити в те, що він десь воював проти московських військ просто не можливо. Яценюк особисто та його "служба" відразу заявили, що це Москва йому віддячує за його дуже рішучу позицію на посаді ПМ у війні проти Москви. МЗС України та міністр ВСУ Аваков почали рятувати Яценюка та писати листи в міжнародні організації, що це провокація Москви за принципову позицію Яценюка у війні проти Москви. Але це повна нісенітниця. Чому? Щоб це зрозуміти ми мусимо звернути увагу на ще одну активну особу в українській політиці – Ляшко. Він так само як і Яценюк ніякої цінності, як політик та державотворець не уявляє і має всі ознаки сільського "баламута". Але Ляшко став депутатом ВРУ в самий критичний час. Як? Як ми знаємо значна частина населення України голосує "телевізором". Тобто маючи доступ до "телевізора" можливо розрекламувати, або розкрутити будь кого. Перед виборами до ВРУ у 2014 Ляшко був показаний по телебаченню декілька разів, як він на Донбасі "з вилами" де когось "заарештовує", "допитує" одним словом "воює". Для більш як 10 відсотків виборців ті картинки були вирішальними. Інше питання в чиїх руках основні українські ЗМІ? В основному в руках московсько-українських олігархів (читай Путіна, або пропутінських сил). Тоді чому вони рекламували Ляшко? Для того щоб він пройшов до ВРУ. Москві не потрібні принципові та творчі люди у ВРУ. Москва чудово розуміє, що з Ляшко для України у ВРУ буде мало користі тому потрібно його показати "героя" Ляшко по телебаченню щоб люди за нього проголосували. На жаль це спрацювало, що навіть Ю.Шухевич пішов до Ляшко. З багатьох джерел інформації приходить підтвердження, що Ахметов фінансує Ляшко. Про це навіть зказав Коломойський у своєму інтерв'ю в програмі Гордона в грудні 2018 року. Я думаю, що читач зрозумів хід думок та принципи роботи московських політтехнологів. Теж саме і з Яценюком.

Після того коли Яценюк практично зник з політичного поля України, Москва почала "розкручувати" Яценюка. Чому? Тому що Москва бачить, за те що зробив Порошенко з Україною за останні 5 років, він не має шансів законним шляхом виграти майбутні вибори і до влади в Україні можуть прийти реформаторські сили. Але це катастрофа для Москви. Тому потрібно "вкинути" в українське політичне поле, або свою людину, що дуже тяжко зробити під час агресії, або від якої для Москви не буде ніякої шкоди. Яценюк в цьому сенсі влаштовує Москву. Разом з тим, в Україні, та й світі, все що Москва робить зле з українськими політиками, деякою частиною політиків та українських виборців сприймається, як найкраща реклама для них. Це називається досяганням цілі від протилежного, для заповнення дуже важливої посади слабкими людьми. Ми також допускаємо, що за Яценюком стоїть чийсь великий капітал і він ніколи не буде проти нього працювати. Тобто корупція, хабарництво, дерибан бюджету, відсутність реформ, слаба економіка в Україні при Яценюку гарантовані, що і потрібно Москві. Повторимось, Яценюк ПОТРІБНИЙ МОСКВІ в українській політиці навіть якщо він буде з ранку до вечора кричати, яка Москва погана. В цьому вся причина відкриття кримінальної справи проти Яценюка та розшук через Інтерпол. Також ми можемо привести ще один приклад, як працює московський "зомбоящик" по відношенню до інших політиків в Україні. Для Путіна потрібна війна в Україні. Тепер вся увага привернута до війни на Донбасі. Але як лише там наступить мир відразу підніметься тема Криму, а це для Путіна страшна тема. Для Москви Порошенко являється найкращим вибором для України. Чому? Томущо поки буде Порошенко війна в Україні ніколи не закінчиться, або закінчиться домовленостями між "путіним" та "медведчуком". Тому всі московські засоби інформації розкручують тему, що Порошенко ворог номер один для Путіна. Ця антиреклама Порошенко в Москві діє як "бальзам" для проукраїнського електорату в Україні та діаспорі. Разом з тим паралельно розкручується тема, що Ю.Тимошенко дуже бажана для Москви. Так працюють політтехнології. Українці весь час програють тому, що не здатні читати "між стрічок". Про ПорошенкоР поговоримо пізніше.










© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua