Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Вибори вже позаду, скоро голосування

Стрілець | 26.09.2012 17:48

2
Рейтинг
2


Голосов "за"
5

Голосов "против"
3

Що це?
Спроба прояснити сенс ходіння на "вибори"


Не треба думати, що я в календарі заплутався чи приколююсь. Я просто дотримуюсь думки, що для правильного розуміння й, отже, правильних дій потрібно називати речі правильними іменами. А то коли собаку називати котом – можливі неправильні підходи й небажані наслідки.

Отже що таке вибір? Вибір, це коли ви можете САМ розібратись у варіантах, САМ визначити, що вам найкраще підходить, САМ взяти або сказати "дайте" і в кінці всього цього мати саме те, а не щось інше. От тоді це вибір.

Якщо ж ви, з тугою дивлячись на останню в сезоні гарну погоду, вибираєте, на яке з бажань вашої у всіх відношеннях дорогої дружини піде ваш день, то це не вибір. Це згода з чужим вибором.

А ми що маємо в чуді демократії? Нам треба вибрати депутата. А якого? Який для нас найкращий? Начебто нема жодних проблем, кожен може оглянутись і серед своїх знайомих назвати гідне ім'я.

Так що – ура вибір? А нічого подібного! Ні, не тому, що нам це напряму забороняють. А тому, що нас аж надто багато і таких найкращих теж виходить аж надто, навіть паперу на бюлетені не вистачить. Не говорячи вже про можливість хоч комусь із них набрати хоч однесенький відсоточок голосів.

Тобто якщо дивитись на це не теоретично, а практично, то жоден НАШ кандидат НІКОЛИ не пройде у депутати.

А хто ж може пройти? А пройти можуть лише ті, кого висуне вузесенький круг людей, здатний:

1. Підшукати таких, які потім будуть їм вигідні

2. Забезпечити своїм кандидатам розкрутку в ЗМІ й усяке інше потрібне. Тобто профінансувати.

Не треба сильно переживати, для краси спектаклю на кожне місце буде висуватись більше одного прохідного кандидата. Це щоб ви мали враження, що ви вибираєте. І не весь час пам'ятали, що всеодно кожен із вибраних буде служити тому ж вузькому кругу, який його висунув.

Виходить, що саме тому вузькому кругу належать усі ознаки вибору – вони розбираються, що для них краще, вони говорять, що саме, вони мають його в кінці процесу.

Єдина їхня жертва й невелика незручність – їм доводиться вибирати не один варіант, а кілька. Та це не так страшно, бажаючих вірно служити вистачає. Просто зі збільшенням кількості трошки збільшуються ризики. От і все.

Ну а нам лишається досить гуморна процедура – згодившись із їхнім вибором, проголосувати за когось певного, щоб у кінці процесу з кількох лишився один. Зрозуміло, що всеодно їхній.

Так у чому ж сенс наших переживань, нашого ходіння на "вибори", якщо в результаті депутати всеодно не наші, не для нас? Думаєте, тепер я зведу до примітиву противсіхства?

О ні, сенс у нашому голосуванні все ж є. Просто він дещо інший, ніж тільки так чи інак намагатися вибрати найкращого для нас.

Справа в тому, що вузький круг тих, які справді вибирають, вузький тільки порівняно з нашою величезною чисельністю. В абсолютних же цифрах їх зовсім немало, цих би паразитів та поменше...

Та їх багато. Й нікуди вони не ділись – між ними теж є як мінімум конкуренція. Нерідко з переходом у ворожість аж до смертельної.

Ось цей момент і дає один із сенсів ходіння на "вибори" – нам краще, якщо вони там будуть не засиджуватись одні й ті ж. Адже всяка зміна – це рух, а всякий рух – це тертя. Тертя між ними. Що забирає їх сили від шкоди для нас. Отже наша задача на "виборах" – сприяти зміні людей, не давати сидіти одним і тим же. Голосувати за інших, не за тих, які в даний момент при владі.

Ну а оскільки вони не тупі й знають, що їхнє місце при кориті в якійсь невеликій мірі залежить і від нас, то принаймні перед "виборами" вони починають хоч якось цікавитися, чого хочемо ми. І навіть можуть починати в той бік якісь рухи. Щоб сподобатись нам.

Ось цей момент і дає другий сенс ходіння на "вибори" – на тих "виборах" ми маємо шанси показати, які ідеї нам подобаються. Саме ідеї, а не якісь персони, які за великим рахунком аж надто однакові.

Показати, які ідеї нам подобаються ніяк не можна, проголосувавши, за когось із тих, які чергуються при владі й давно вже показали свою практично однаковість. Показати це можна тільки одним способом – проголосувавши за якусь чітко ідеологічну політсилу.

При цьому, природно, краще, шоб та політсила мала шанси пройти в парламент. А якщо не пройти, то хоч би стати помітною величиною, показавши при тому приріст, динаміку, щоб про неї заговорили, щоб на неї все ж почали оглядатися. Інакше ваш голос просто пропаде, нікому й нічого ви не покажете.

Що я маю на цьому голосуванні? Голосувати за Тимошенківську "Батьківщину"? Це голосування дало би перший сенс, але абсолютно нічого для другого.

Чи голосувати за якогось Кличка? Тут взагалі неясно, чи хоч перший сенс реалізується.

Отож для себе я вирішив, що слід голосувати за Свободу. Оскільки в парламенті вони всеодно будуть в об. опозиції, то перший сенс забезпечено. Але не тільки перший, Свобода ще дуже чітко ідеологічна політсила, я маю можливість повністю реалізувати й другий сенс.

Що й рекомендую.

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua