Народные блоги
http://narodna.pravda.com.ua/rus/politics/4fd7657550604/

Чому я голосую за "Свободу"

Стрілець | 12.06.2012 18:51

Голосуй не голосуй...
Коли нема шансів ВИБРАТИ -
треба намагатися, щоб хоч ПОЧУЛИ


Недавно мене таки дістав грубий трубно-свино-собачо-замогильний голос із динаміка, який віщав там щось про подолану руїну і т.д. Ну, радіо – це дуже добре, повернув ручку й нічого не чути. Але...

Але життя наше складніше й не все в ньому можна врегулювати, повернувши ручку. Наближаються вибори. А з виборами черговий раз маємо вибір – ну що ж робити? Саме так – що робити, бо питання "кого вибирати" вже сприймається у кращому випадку з гумором. Адже всім уже відомо, що "голосуй, не голосуй, всеодно дістанеш..." Ні, не треба ображати той орган порівнянням із результатами виборів.

В принципі роль виборця сильно нагадує роль рядового солдата у війнах усяких там володарів між собою. Що світило такому солдату з користі? Можна було дістати якийсь дешевенький трофей із поля бою, могли повісити ще дешевшу медаль на груди. Зі шкоди – могли і вбити. Це, вбити, могло бути за всіх розкладів – хоч перемога, хоч і поразка володаря. При поразці ще існували шанси, що війна може зачепити хату й город солдата.

У виборних війнах тілесно вбивають різко рідше, але головне аналогічно – солдату-виборцю може дістатись тільки якась дешевенька обманка, практично все з виграшу йде на користь володарів. Який би з них не виграв. Особливо якщо різницю між ними все важче й важче стає помітити. Голосуй, не голосуй...

Але навіть у війнах солдати крім можливості просто воювати мали ще й можливість показати своєму володареві своє ставлення до нього. Показати досить дохідливим способом – тим, ЯК вони за нього воювали. Краще чи гірше. Чи взагалі переходячи на бік його суперника. Чи, якщо суперник нічим помітно від нього не відрізнявся – на бік якогось третього. Чи все більше демонструючи готовність просто збунтуватися.

Цю мову своїх солдатів володарі досить добре розуміли й мусили до певної міри сприймати. Бо від цього таки залежала їхня власна доля.

А що маємо ми, рядові солдати виборів у нашій конкретній ситуації? Ми маємо двох володарів – блок ПР і "апазіцію", різниця між якими ніколи й не була великою, а що далі, то більше видно тенденцію до нерозрізнимості. І все – нам на шкоду. Що з точки зору економіки – для тих, кому тільки це важливо, що з точки зору загрози існуванню України як такої – для тих, кому й це не байдуже.

Ну і як ми в цій ситуації можемо дати їм знати про своє невдоволення? Вибираючи між ними двома за принципом "меншого зла"? Шило на мило... Вони ж, хто би не прийшов до влади, ворон ворону око не виклює, викльовувати будуть і далі нам.

Отже нам потрібен або бунт, або "третій". Для результативного бунту потрібна керівна сила. Організатори. Однак їх поки-що нема. Інтелігенція наша або в більшості розгубилась і мовчить, не знаючи поки-що, з якого боку підійти, або в меншості виродилась у сопливих "тілігєнтов" і дружно разом із московськими інформ-окупантами займається плачами-голосіннями й безпробудною чорнухою про свій народ. Для деморалізації. "Тілігєнт" він же не інтелігент, не відає, що творить. На відміну від московських ляльководів, ті чітко знають, що вони займаються саме деморалізацією.

Отже нам потрібен поки-що "третій". В даному випадку – серед кандидатів на виборах, нам же, поки нема готовності до бунту, тільки там є шанс бути хоч трошки поміченими.

Хто може бути третім? Третім може бути той, хто іще не встиг, побувши у вищій владі, однозначно довести, що він точно такий же, як ці двоє і хто має у своїй – обов'язково чітко декларованій! – ідеології, саме те, чого нам явно не вистачає у діях остогидлих двох.

А тут, хоч сто років шукай, із наявного асортименту не знайдеш ні одного іншого претендента на роль "третього" крім "Свободи". Інші – або сильно "просмерділись" уже при владі, як комуністи, соціалісти, литвинівці або не мають жодних шансів подолати прохідний бар'єр.

Тому я маю намір голосувати за "Свободу". Мене при цьому абсолютно не тривожить, чи справді вони такі, як їхні декларації. Не тривожить тому, що всеодно вони там будуть мати надто мало голосів, щоб могти визначати політику. А тому просто смішно перейматись цим предметом.

Мені їх вибрати потрібно тільки для того, щоб наявна "влада двох" почула, зрозуміла, що вони мені вже осточортіли і я хочу іншого. Серед іншого – й націоналізму, який та "Свобода" декларує чітко, однозначно. Бо мені осточортів уже вибір, чиєю підстилкою ставати – на сході, чи на заході.


© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua