Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Всеукраїнська громадська організація "Сила Країни" проводить громадське обговорення змін до акціонерного законодавство


-2
Рейтинг
-2


Голосов "за"
1

Голосов "против"
3

Всеукраїнська громадська організація "Сила Країни" проводить громадське обговорення пропозицій Президента України до Закону України"Про акціонерні товариства". Усі пропозиції та зауваження до них просимо надавати на електронну адресу: sylakrainy@meta.ua. На їх основі будуть сформовані відповідні висновки та подані до Президента України.

Всеукраїнська громадська організація ''Сила Країни'' проводить громадське обговорення змін до акціонерного законодавство
Всеукраїнська громадська організація "Сила Країни" проводить громадське обговорення пропозицій Президента України до Закону України"Про акціонерні товариства". Усі пропозиції та зауваження до них просимо надавати на електронну адресу: sylakrainy@meta.ua. На їх основі будуть сформовані відповідні висновки та подані до Президента України.

Більше інформації на сайті ВГО "Сила Країни": http://syla.org.ua/novyny/49_Gromadske-obgovorennya-propozitsiyi-do-aktsionernogo-zakonodavstva.html

Обговорення на форумі ВГО "Сила Країни": http://forum.syla.org.ua/viewtopic.php?f=9&t=35

ПРОПОЗИЦІЇ

до Закону України "Про внесення змін до Закону України"Про акціонерні товариства"

щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств"

На підпис Президентові України надійшов прийнятий Верховною Радою України 22 грудня 2010 року Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств". Закон не може бути підписаний, виходячи з такого.

1. Пунктом 13 розділу І Закону, що надійшов на підпис, пропонується викласти в новій редакції частину першу статті 24 Закону України "Про акціонерні товариства", за якою акції публічного акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі. У той же час за чинною редакцією цієї статті публічне акціонерне товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, а укладання договорів купівлі-продажу акцій такого товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі.

Запропонована норма є кроком назад і не сприятиме розвитку вітчизняного фондового ринку.

Зараз на біржовому ринку України укладається менше 10 відсотків загального обсягу договорів купівлі-продажу цінних паперів. Між тим ринкова капіталізація, за якою іноземний інвестор робить висновок про розвиток фондового ринку в державі, розраховується саме за обсягами організованого ринку.

Біржова торгівля та проходження процедури включення до біржового списку сприяє підтримці біржового курсу цінних паперів, змушує емітента дотримуватись визначених показників у своїй діяльності, що, в свою чергу, гарантує потенційному інвестору надійність та ліквідність таких цінних паперів.

Включення цінних паперів акціонерного товариства до біржового списку, що передбачає тісну співпрацю відповідного товариства із суб'єктом інфраструктури фондового ринку, сприяє встановленню справедливої ринкової ціни на цінні папери, підвищенню прозорості фондового ринку, зокрема через обов'язковість та оперативність розкриття додаткової інформації про товариство, а також поліпшенню інвестиційного клімату та підвищенню довіри іноземних та українських інвесторів та бізнес-партнерів до вітчизняних акціонерних товариств.

Ураховуючи наведене, запропонована зміна до статті 24 Закону України "Про акціонерні товариства" не підтримується.

У зв'язку з цим пропонується абзац другий пункту 13 розділу І Закону, що надійшов на підпис, замінити двома абзацами такого змісту:

"1. Акції публічного акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі.

Публічне акціонерне товариство зобов'язане пройти процедуру включення акцій до біржового списку хоча б однієї фондової біржі".

2. Законом пропонується доповнити Закон України "Про акціонерні товариства" статтею 651 щодо примусового викупу акцій товариства (пункт 49 розділу І Закону, що надійшов на підпис). За цією статтею особа (особи, що діють спільно), яка є власником 95 і більше відсотків акцій товариства, має право вимагати у всіх акціонерів продати належні їм прості акції товариства цій особі (особам, що діють спільно), а акціонери зобов'язані продати належні їм прості акції зазначеній особі (особам).

Таким чином, Законом, що надійшов на підпис, передбачається право великого акціонера (групи акціонерів, що діють спільно) вимагати примусового відчуження акцій міноритарних акціонерів не з мотивів суспільної необхідності, а лише на підставі володіння таким акціонером 95 і більше відсотками акцій відповідного акціонерного товариства. При цьому таке право не розглядається як виняток, його реалізація цілком залежить лише від бажання відповідного великого акціонера (групи акціонерів, що діють спільно). Дрібний же власник акцій (здебільшого приватний) позбавляється можливості будь-яким чином впливати на розвиток подій, захистити своє право власності.

Наведене не відповідає Конституції України, за якою примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості (частина п'ята статті 41).

Крім того, позбавлення права власності одних власників на користь інших, не зумовлене суспільною необхідністю, що суперечить Основному Закону держави, є й порушенням норми частини четвертої статті 41 Конституції України, за якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Встановленням такого дискримінаційного за своєю суттю права позбавлення власності порушуються й інші основоположні конституційні принципи та гарантії, а саме: рівність усіх суб'єктів права власності перед законом, право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, непорушність права приватної власності, захист державою прав усіх суб'єктів права власності (частина четверта статті 13, частини перша, четверта та п'ята статті 41 Конституції України).

На неприпустимість порушення конституційних гарантій права власності неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України (Рішення від 12 лютого 2002 року N3-рп/2002, від 20 червня 2007 року N5-рп/2007, від 16 жовтня 2008 року N24-рп/2008). Так, у Рішенні від 16 жовтня 2008 року N24-рп/2008 Конституційний Суд України зазначив, що "відповідно до статті 8 Основного Закону держави в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із проявів цього конституційного принципу є непорушність права приватної власності та недопустимість протиправного позбавлення такого права".

Підсумовуючи викладене, наголошую, що в цілому положеннями Закону, який надійшов на підпис, стосовно позбавлення конституційного права власності одних осіб на користь інших порушуються базові норми Основного Закону держави щодо рівності конституційних прав громадян, рівності громадян перед законом (частина перша статті 24).

Ураховуючи наведене, надання Законом, що розглядається, мажоритарним акціонерам – власникам 95 і більше відсотків акцій товариства права примусового викупу акцій у всіх інших акціонерів не підтримується.

З огляду на це пропоную пункт 49 розділу І Закону, що надійшов на підпис, виключити.

3. Змінами до абзацу третього частини другої статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" (пункт 54 розділу І Закону, що розглядається) передбачено, що рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів, приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах товариства та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

Запропоновані Законом зміни можуть призвести до зловживань з боку мажоритарних акціонерів. Ураховуючи, що загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій (частина друга статті 41 Закону України "Про акціонерні товариства"), рішення про вчинення значного правочину може бути схвалене за наявності лише 45 відсотків голосів акціонерів товариства.

У той же час за чинною редакцією статті 70 Закону для прийняття такого рішення необхідно три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості.

Ураховуючи наведене, зазначена зміна до статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" не підтримується.

Тому пропонується абзац п'ятий пункту 54 розділу І Закону, що надійшов на підпис, викласти у такій редакції:

"Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від загальної їх кількості".

4. Пунктом 55 розділу І Закону, що розглядається, вносяться зміни до статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства", згідно з якими з числа осіб, що є заінтересованими у вчиненні товариством правочину, виключаються, зокрема, афілійовані особи посадових осіб органів товариства та акціонери, які володіють 25 і більше відсотками простих акцій товариства.

Таким чином, фактично пропонується вилучити з-під регулювання та легалізувати дві найпоширеніші схеми виведення прибутку чи активів товариства через укладення правочинів на невигідних для товариства умовах з особами, що пов'язані з великими (контролюючими) акціонерами товариства або з посадовими особами (менеджерами) товариства. Відсутність належного регулювання цього питання фактично означатиме можливість для недобросовісних менеджерів чи великих акціонерів цілком легально, без будь-яких обмежень вилучати активи акціонерного товариства без жодних шансів у інших акціонерів (інвесторів) виявити та довести недобросовісність таких дій, запобігти відповідній транзакції, притягнути винних до відповідальності чи компенсувати завдану шкоду.

Неефективне регулювання правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, може стати сигналом для іноземних інвесторів стосовно несприятливості українського регулятивного середовища для іноземних інвестицій та погіршення інвестиційного клімату держави. Також необхідно підкреслити, що в умовах нестабільності та фінансової кризи легалізація схем виведення активів негативно вплине на макроекономічну стабільність, ситуацію із виконанням контрактів та захистом прав інвесторів і кредиторів.

У зв'язку з цим не можу погодитись із запропонованою зміною до статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" і пропоную абзац третій пункту 55 розділу І Закону, що надійшов на підпис, викласти у такій редакції:

"1. Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї – чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи – разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак".

5. Пунктом 66 розділу І Закону, що надійшов на підпис, пропонується викласти у новій редакції, зокрема, частину п'яту статті 85 Закону України "Про акціонерні товариства", передбачивши солідарну відповідальність товариств-правонаступників за зобов'язаннями акціонерного товариства, що припинилося внаслідок поділу. За чинною редакцією частини п'ятої статті 85 товариство-правонаступник несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями акціонерного товариства, діяльність якого припиняється шляхом поділу, що виникли до поділу та перейшли до іншого акціонерного товариства-правонаступника. І лише якщо акціонерних товариств-правонаступників, які несуть субсидіарну відповідальність, два чи більше, їх відповідальність є солідарною.

Зміна, що вноситься до частини п'ятої статті 85, погіршить становище правонаступників, оскільки кожен з них не матиме змоги передбачити обсяг претензій кредиторів. Це може призвести до уникнення відповідальності окремими правонаступниками, до яких перейшли відповідні зобов'язання за балансом, та до неплатоспроможності (банкрутства) товариств-правонаступників, до яких звернеться непропорційно велика кількість кредиторів.

Водночас запропонованою новою редакцією частини п'ятої статті 86 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачається, що акціонерне товариство, що виділилося, несе відповідальність за зобов'язаннями, що перейшли до нього від акціонерного товариства, з якого здійснено виділ, за розподільним балансом, а не субсидіарну відповідальність, як це передбачено чинною редакцією цієї статті (пункт 67 Закону, що надійшов на підпис).

Наведене погіршить захист кредиторів від маніпулювань із балансовою вартістю активів при виділі акціонерного товариства.

Слід також зазначити, що пропоновані зміни до статей 85 та 86 Закону України "Про акціонерні товариства" не відповідають нормам європейського корпоративного законодавства (Шоста Директива ЄС з гармонізації корпоративного права N82/891 "Про поділ публічних компаній із обмеженою відповідальністю") щодо субсидіарної відповідальності правонаступників акціонерних товариств, що припинилися внаслідок поділу та виділу. Призначенням цих норм є запобігання зловживанням акціонерів компаній через непропорційний розподіл активів і зобов'язань між правонаступниками, коли одні компанії отримують більше зобов'язань через завищення балансової вартості активів, а інші – більше активів через штучне заниження вартості активів. У той же час, якщо правонаступники будуть нести субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, зникне мотивація вдаватися до такого роду маніпуляцій. Субсидіарний характер відповідальності передбачає обов'язок кредитора спочатку звернутися до товариства-правонаступника, до якого відійшли відповідні зобов'язання, і лише не отримавши задоволення від формального (за балансом) боржника, звертатися з вимогою до іншого правонаступника.

Тож вважаю за доцільне утриматися від внесення наведених вище змін до статей 85 та 86 Закону України "Про акціонерні товариства".

У зв'язку з цим пропонується у розділі І Закону, що надійшов на підпис:

абзаци четвертий та п'ятий пункту 66 виключити;

слова "і п'яту" у абзаці третьому та абзац сьомий пункту 67 виключити.










© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua