Народные блоги
http://narodna.pravda.com.ua/rus/politics/491fec743426d/

Звернення до Голови ВУТ "Просвіта" Павла Мовчана

Максим 'Вихор' | 16.11.2008 11:48

Просимо "Просвіту" допомогти у створенні української бібліотеки в ДОТ "Дружба" та в Луганську.

Шановний Павле Михайловичу!

Я, Снєгирьов Дмитро Васильович, звертаюся до Вас з наступною проблемою. Будучи приватним підприємцем з Луганська, я приділяю значну увагу національному розвитку регіону. Одним із напрямів моєї діяльності є створення дитячого оздоровчого табору на основі колишнього піонерського табору "Дружба" в с. Макарово Луганської області. Окрім оздоровчо-відпочинкового закладу, табір "Дружба" має стати осередком відродження української культури на Луганщині. Наприклад, там закладено православну церкву Київського Патріархату, планується проводити просвітянсько-розважальні заходи в національному дусі. Моїм власним коштом покинутий табір було відбудовано і підготовано до відкриття 1 червня 2008 року. Першими табір повинні були відвідати і відпочити в ньому діти-сироти з Луганщини. В таборі вже створено українську бібліотеку та етнографічний куточок, де діти можуть познайомитися з традиціями побуту українських селян краю ХІХ-ХХ ст. Також в таборі є умови для фізичного розвитку дітей: спортзал, тир, міні-аквапарк, конюшні. В таборі обладнано кінозал на 120 місць.

Переглянути опис і фото табору Ви можете на веб-сайті закладу: http://drugba.net.ua/

Нажаль, через непорозуміння з СЕС відкриття табору в цьому сезоні не відбулося. Але вирішення цієї проблеми – справа часу, бо непорозуміння з перевіряючими структурами СЕС виникло з подачі Луганської облради за суто політичними мотивами, через мою політичну діяльність. Однак, факт упередженості перевіряючих було доведено і табір буде відкрито для відпочиваючих наступного сезону.

Все, що робиться мною на ниві українізації Луганщини, робиться моїм власним коштом. Нажаль, моїх ресурсів недостатньо і я потребую допомоги з боку ідейних соратників. До Товариства "Просвіта" я звертаюся з проханням надати мені допомоги в наповненні таборової бібліотеки українською літературою. Також я займаюся сторенням української бібліотеки у місті Луганську.

Я вже звертався з аналогічним проханням до голови Луганського відділення "Просвіти" пана Семистяги. Ми дякуємо, наприклад, за декілька екземплярів "Московства" Павла Штепи, але серед переданих до бібліотеки книг нами було виявлено кілька томів російської класики (наприклад, твори Лєрмонтова і Толстого) та досить багато книг, які нас дуже здивували. Наприклад, відзначимо книгу Яковлєва "Правда карає катів" (вид-во "Каменяр", 1976). В анотації до книги значить, що це "документальна повість про вбивство Я.Галана". В енциклопедії серед основних літературних "заслуг" Галана значаться: актуалізація теми класової боротьби і засудження національної сегрегації, заклики до класової солідарності українського, польського та єврейського пролетаріату, критика "націоналістичної та клерикальної діяльності" і т.д. За совєтських часів ім'я Галана було прапором боротьби проти українського націоналізму. Тобто одразу стає ясно, хто оті "кати", яких картає на сторінках книги совєтська "правда". Не ясно одне: яким чином читання цієї книги посприяє національному вихованню українців Луганщини?

Відзначимо іншу книгу подібного роду. Це – збірка матеріалів "Бродовский котёл" (укладачі Вербинський та Самарін, вид-во "Каменяр", 1974). Сьогодні, коли в українському суспільстві піднімається тема визнання 1-ї Дивізії УНА, голова луганської "Просвіти" пропонує нам книгу, де (цитую анотацію, мова оригіналу) "рассказывается о том, как войска 1-го Украинского фронта, осуществляя Львовско-Сандомирскую операцию, летом 1944 года прорвали сильнейшую оборону противника, окружили и разгромили восемь немецко-фашистских дивизий".

Добре, що книги було переглянуто перед розміщенням їх в бібліотеці табору. Інакше не відомо, чому б навчилися діти, відвідавши бібліотеку: патріотизму чи совєтським трактуванням подій нашої історії... Особисто я не схильний розглядати передачу до бібліотеки цих і подібних книг як жест зневаги до української справи на Луганщині і до мене особисто. Можливо, це є відлунням совєтського партійного минулого пана Семистяги. За совєтських часів пан Семистяга читав в Луганському педагогічному інституті курс історії КПРС. Він очолював секції історії КПРС на конференціях в інституті, був науковим керівником авторів таких робіт, як "Молодь Росії в революції 1905-1907 рр" та "Діяльність Компартії по перебудові народного господарства країни на військовий лад"... Це є черговим (і сумним) підтвердженням того, про що писав Степан Бандера в статті "Призабута научка": "Партійні кадри, кровно зв'язані з большевицьким режимом, будуть йому помагати задавити визвольну революцію, доки почуватимуть до цього силу. Коли ж переконаються, що большевизм приречений на загладу, а революція бере верх, тоді й вони пристануть до неї"...

Допомога такого роду і в такому обсязі є вочевидь недостатньою, тому я змушений звертатися до вищого керівництва Товариства "Просвіта". Ми знаємо про активну видавничу діяльність "Просвіти", про те, що видається багато україномовної продукції (книжки, газети, медіа-продукція і т.д.) – все це може і повинно використовуватися для українізації русифікованої Луганщини. Бібліотека – заклад некомерційний і по своєму призначенню відповідає пункту 1.2 Статуту Товариства "Просвіта". Загалом означені напрями моєї діяльності співпадають з завданнями Товариства "Просвіта", зафіксованими в Статуті. Таким чином, в справі українізації Луганщини ми є однодумцями. Тому я сподіваюся на Вашу увагу до мого прохання і посильну допомогу.

З повагою, Снєгирьов Дмитро Васильович


© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua