Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Про коаліційні дива і перекошений рот


3
Рейтинг
3


Голосов "за"
7

Голосов "против"
4

Феномен нашої дійсності в тому, що втрата совісті в політичній боротьбі за жирний шмат коштом народу через недовгий час трансформується у фізичну ваду: перекривлений рот. Показовим у цьому плані є трансформації лиця пана Литвина. Гарний з лиця, він після проходження через службу в Кучми зараз має скошений рот...

Безсумнівним є те, що після призначення пана Грищенка заступником секретаря РНБО і ще одного регіонала в члени, цей орган перетворився у орган Партії регіонів, яка програла на виборах і лідер блоку "Наша Україна -Народна Самооборона" пан президент Віктор Ющенко перейшов у табір регіоналів. Цей простий хід пана Ющенка передбачає в подальшому провести через РНБО постанову про недієздатність уряду Юлії Тимошенко, внаслідок чого він матиме можливість видати указ про відставку уряду, таким чином вибивши ґрунт з-під В. Кириленка і А. Яценюка, на яких тримається коаліція.

І тут В'ячеславу Кириленку треба задуматись, чи він і його партія є пропрезидентською силою (а цю лафу Балога вже віддав Крілю), чи він є самодостатнім лідером, який виставить свою кандидатуру на наступних президентських виборах. Бувають у житті такі хвилини, коли щось треба вирішувати самому, зваживши, скільки раз тебе підставив твій патрон. Не вдаючись до аналізу численних указів Президента, спрямованих на розбалансування уряду, ми попросили б пана В. Кириленка публічно проаналізувати мотиви подання на ВР пропозиції про звільнення з посади члена Центральної виборчої комісії від БЮТ пані Чорної, щоб зрозуміти, що Кабмін реагує не на заяви з Секретаріату, а на конкретні дії, на щоденне видання указів президента з призупинення постанов уряду. І тут я мушу зізнатися, що будучи гарячим прихильником президентської форми правління, адже нікому не секрет, що мені притаманні праві погляди, я приходжу до висновку, що президент Віктор Ющенко повністю дискредитував цю політичну схему. Навіть звертаючись до противного мені правління Леоніда Кучми, я не пригадую, щоб президент Кучма призупиняв чи зупиняв урядові постанови.

Переходячи в табір Партії регіонів, Ющенко хоче відсікти шлях Юлії Тимошенко, аби вона разом з регіоналами не урізала у ВР повноважень президента, створивши у ВР комісію зі змін до Конституції і пану президенту є зовсім недоречними зусилля уряду стабілізувати економічну ситуацію, яка похитнулась якраз внаслідок боротьби президента за владу з попередньою коаліцією. Тобто в цьому епізоді української політики Ющенку є зовсім байдужа доля пересічних українців. Повторний термін президентства його цікавить більше, ніж добробут народу. Так само просто він твердить, що проти перевиборів голови Київради в два тури, аби у цих виборах не перемогла Юлія Тимошенко і не посилилась.

Треба сказати, що десь назріває оскома від цієї боротьби – Ющенко-Юля, Юля-Ющенко і хочеться когось третього, але не Януковича. Може, хай би вибори в Києві виграв Віталій Кличко, а потім виставив свою кандидатуру на посаду президента і виграв. А що, там в Європі-Америці теж жорстока, але пристойніша з виду боротьба, там його рідного брата перед боєм отруїли, але не так жорстоко як Ющенка, і зараз лише Віталій подає і не випускає з рук воду для Володимира, коли в того в бою пересихає горло. Тобто Віталію знайомі всі ці підлі "правила гри" і він вийшов з них, зберігши лице.

Днями Савік Шустер закінчує свій проект "Великі Українці" і треба буде в Києві, в центрі, ставити пам"ятник Степану Бандері – бронзовий і високий, не такий миршавий як "воздвигли" В'ячеславу Чорноволу. І хоча Савік Шустер на початку хотів увести в першу десятку свого одноплемінника Бланка-Леніна, а за ним ще й Троцького, його трохи присоромили, і виходить на те, що зараз український народ вже втомився від української демократії і прагне сильної руки.

Питання в тому, що робити зараз – коли Ющенку хочеться потрапити в президенти з програної ситуації, і це його хотіння обертається злиднями для власного народу. Трагедія в тому, що ні тоді Кучмі, ні зараз Ющенку не потрібний стабільний уряд, а без стабільного уряду немає добробуту і ми, найбагатша за ресурсами країна, плентаємось у розряді "країн третього світу" через дикий капіталізм, якому теж не потрібний стабільний уряд. На шоу Шустера дискутувалося питання про те, чому саме Степан Бандера потрапив у десятку (а тепер вже й на перше місце) і мені сподобалась відповідь Корчинського, в тому сенсі, що Бандера був Прапором і зберіг його, Прапора, чистоту у надзвичайно важких умовах, чого, до речі, не вдалось самому Корчинському. Адже я пам'ятаю, як пан Корчинський у якомусь епізоді нашої революції, вишикував півколом унсовців на Майдані в камуфляжах... і потім бажання легкого хліба погнало його на співпрацю з Медведчуком.

Так-от, нашим чільним політикам, ідучи на роботу, треба пильно дивитись у дзеркало, чи часом не втрачене лице. Феномен нашої дійсності в тому, що втрата совісті в політичній боротьбі за жирний шмат коштом народу через недовгий час трансформується у фізичну ваду: перекривлений рот. Показовим у цьому плані є трансформації лиця пана Литвина. Гарний з лиця, він після проходження через службу в Кучми зараз має скошений рот, така ж доля спіткала Гавриша, Лавриновича, Задорожнього, Єханурова і зараз настигає дуже колись симпатичну Марину Ставнійчук. Я з жахом помічаю, як рот її перекособочується, коли вона змушена публічно виправдовувати неправі дії президента.

Повністю текст статті Василя Рубана читайте тут

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua