Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Кофе з чим, ви кажете?

Олег Гриць | 25.10.2007 19:35

8
Рейтинг
8


Голосов "за"
12

Голосов "против"
4

Ось знову свіжі новини про "утиск" російської мови- талановитий молодий український письменник Любко Дереш погодився стати головним редактором російськомовного журналу "Кофе с молоком". Дійсно, від українських письменників нема спасу, україномовної літератури нема куди дівати, треба рятувати від утисків російськомовну.

Передчуваю, що опоненти зразу почнуть про те, що гроші не пахнуть і що ринок диктує попит. Це правда, диктує, але чи є це вірним в повній мірі по відношенню до України? Така сама історія з дубляжем іноземних фільмів показала, що ні. На українській мові і читають і дивляться кіно з неменшою охотою ніж на інших мовах. Співвідношення україномовної читацької аудиторії до літератури на українській мові дійсно дивує. Навіть в майже суцільно україномовних регіонах люди вимушені читати іноземною російською мовою. Навіть на заході країни переважає друкована російськомовна продукція, більшість радіостанцій як і раніше гонять російськомовну туфту. Уявіть, якби така ситуація була з китайською в Росії чи турецькою в Німеччині?

До речі, дещо подібна ситуація вже була у деяких країнах Європи – успіх і привабливість англомовної американської продукції призвела до вимивання німецької мови настільки, що фахівці почали бити на сполох: ще одне десятиліття і німецька мова мала перетворитися на суміш англійської і німецької. І сталося те, на що українська влада ще не спромоглася – в справу збереження мови вступилася держава. В Німеччині і ще в більшій мірі у Франції були створені окремі державні установи, завданням яких було слідкувати за чистотою мови.

В канадській провінції Квебек, яку так люблять згадувати апологети двомовності, 26 серпня 1977 р. була прийнята Хартія Французької Мови (Loi 101), який окреслив жорсткі умови для виживання французької мови в англомовному оточенні. І хоча занадто жорстокі умови впровадження і підтримки французької мови призвело до еміграції сотень тисяч англомовних співгромадян, квебекці свою мову врятували від здавалося неминучої загибелі. Тепер англомовному мешканцеві провінції без хоча б елементарного знання французької мови, роботу знайти не легко.

Ніхто не пропонує виганяти з роботи тих, хто спілкується неофіційною мовою, як це робили в Квебеці, але мусить бути більш раціональна, продумана програма підтримки мови. В Україні політика підтримки української мови проводилася вкрай невдало і бездарно. Починаючи з совкових, адміністративних заходів по закриттю, забороні і всього іншого, що настроїло проти української мови тих, кого обурили напівполіцейські методи її підтримки. До того ж українська мова в її жалюгідному, замордованому за роки русифікації стані була викинута просто неба на вільний ринок, де їй пропонувалося змагатися з мовою російською, яка завжди почувала себе в привілейованому становищі.

Продовження таких совкових методів підтримки мови наштовхується на організований спротив – цього разу вже очолений проросійськими партіями на кшталт Партії Вітренко та Партії Регіонів. Київська влада опинилася в справжній розгубленості перед "парадом двомовностей" по містам південного сходу. І хоча деякі спочивають на лаврах, сподіваючись що ситуація "під контролем", вони забувають, що під контролем те, на чому гріють руки політики знаходитись не може за визначенням. Іноді здається, що якби вже була двомовність Янукович би виступав за її скасування, аби таким чином знову отримати передвиборчий багаж, на якому можна буде знову безмежно і безкінечно спекулювати.

Нарешті з лав НСУ пролунала новітня ідея Миколи Катеринчука про те, що російська мова мусить стати регіональною. Можливо ці і слушна ідея, але чомусь ніхто не піклується про мову українську. Які нові ідеї підтримки української мови на останніх виборах запропонувала хоч одна з політичних партій? Чи усіх україснських політиків задовольняє те що є зараз і єдене чим вони піклуються, це те, що робити з мовою російською. Це сталося тому, що ми виборці не питали з них про це. Всі були надто захоплені ідеєю, як зупинити двомовність, щоб щось зарадити новітній хвилі повзучої русифікації України.

Ніхто так і не запитав з політиків чи запропонував, якою українська мова повинна стати, мовою декласованого люмпена споживаючого російськомовну макулатуру на кшталт "Кофе з молоком"? Замість того, щоб вирішувати безкінечно чим мусить бути вже пануюча в Україні мова, може вже час вирішити, що робити з мовою більшості населення країни?

Якщо ринок диктує попит, а тим самим і розвиток мови, то може вже час бодай хоч якимось чином підтримати мову українську? Ті хто зараз наважується друкувати українську літературу ризикують набагато більше від тих, хто друкує те "Кофе з молоком" та навіть англомовну "Kyiv Post". Здається, що в Україні зараз ледве не на любій мові світу прибутковіше друкувати ніж на українській. Може державі таки вже час заступитися ділом за українську мову замість того, щоб вирішувати яким чином обмежувати мову російську? Якщо ринок вирішує усе, то надайте пільги україномовним видавцям, зніміть перешкоди і відкрийте шлях до ініціативи багатьох які пишуть українською. Далі, я певен все стане на свої місця. Можливо тоді б українські письменники не йшли працювати у привокзальні видання на кшталт того Кофе...

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua