Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Обіцянки партій – це обман і знущання над громадянами України

Гетьман | 6.09.2007 20:49

10
Рейтинг
10


Голосов "за"
12

Голосов "против"
2

Без сумніву, хоч не хоч, а зміст телевізійних роликів з рекламою політичних партій і сюжетів з новинами, які містять все нові обіцянки, відомі більшості громадян України. Бо скільки не переключай, все одно, десь та проскочить запевнення, що слуги в раю-це саме вони, і що вони йдуть до нас-на Вибори. Та чи не облуда це все?

Обіцянки партій – це обман і знущання над громадянами України
І тяжко вибрати з них лідера по брехливості та обману. Бо дай досить дармових грошей кожному з цих обіцяльників, то вони стільки по-нарозказують: що хоч бери мішок побільше та й гайда збирати ці золоті слова, а краще друшляк і нумо кип'яток для макаронів наперед заготовляти, одним словом: ні бідність, ні голод не загрожуватиме. А якщо серйозно, то хто які можливості для реклами має, той такий обсяг і охоплює: треба ж якось не просто в куточку разочок щастя роздавати, а так щоб запам'яталось і знали хто. Ось і подивимось, що ж нам за майбутнє ці просунуті рекламні партії малюють, і чи ж не наглою брехнею беруть, що аж не віриться в те, що це неправда?

Огляд, так званих "рекламних програм партій", які є відкритою публічною обіцянкою, варто почати з маленьких партій та закінчити таким ж. Великі хай залишаться посередині, щоб уникнути звинувачень в технічному наданню переваги комусь з них. А об'єктивність-це аж ніяк не відсутність думки автора, тому остання там буде, звісно з претензією на об'єктивність, що виявлятиметься в застосуванні одних і тих же підходів та оцінок. Ключові назви програм трохи видозмінено для кращого не рекламного змісту тексту, оскільки тут не реклама партій, а лиш аналіз їх обіцянок. Отож, розібравшись з цим питанням, можна перейти до суті статті і розглянути анонсовану в заголовку тему:

ВО "Свобода": Захист українців. Як можна здогадатись з оголошеної ініціативи захисту українці мають існувати загрози. Правильно буде їх поділити: 1) на загрози власне українцям і тільки їм; 2) а також на такі загрози, що є небезпечними як для українців, так і для інших національностей. До перших можна віднести: неукраїнськість та непатріотизм влади; не визнання правдивої історії України та її Героїв; загроза українській мові; утиски українського капіталу; завади розвитку української культури в таких сферах як кіно, музика, театр, народне етнічне мистецтво, книговидавнича справа, освіта. Не погодитись з необхідністю вирішувати ці питання важко, а це й не потрібно, бо це все правда. До других загроз загальногромадянських можна віднести наступне: соціальні утиски не патріотами своєї країни при керівних посадах таких верств населення як робочих, служителів, студентів, інтелігентів та селян, дрібних підприємців; корумпованість корисливців і безідейщиків в усіх сферах державного примусу, які рекетують з усмішкою людей; екологічна небезпека нехтування здоров'ям громадян. Тут теж проблеми описані правдиві і усувати ці негативні моменти потрібно.

Але у всьому цьому є "але" і не одне. Перше, щоб хотілось підмітити це неправильне трактування "українці" свободівцями: українці-це всі ті, хто належить до української культурної системи, можливо навіть частково, але з усвідомленням себе українцем, як рівноправною частиною Великої Нації. Свободівцями ж подається інше трактування: українці це ті, хто має українське коріння і є етнічним українцем, всі, хто визнає себе такими (ідентифікує) та користується українською мовою-це свідомі українці, інші не свідомі. На мою думку таке трактування ні в якому разі не можна приймати за правильне, а тим більше за основоположний постулат націоналістичної ідеології в плані практичного її здійснення. До того ж не можливо точно визначити, а чи справді більшість предків були українцями, особливо в приграничних територіях, ще й з нашою історією: хто ж знає що і як було в часи козаччини в цьому плані? А також як же бути з неукраїнськими фаміліями з числа націоналістів, чи може вони несправжні були? Так, тут можна використати хитрий хід і вибравши певний рівень глибини визначення походження і сказати-ось більшість чи достатній рівень "крові", щоб ствердити, що він українець. А насправді то, чи не для кожного подібного випадку, прийдеться це робити заново з іншим рівнем глибини. І як тоді дивитись на Олену Телігу, адже її батьки росіяни? Ні хлопці, так не піде і хто вміє думати, той вашої точки зору не прийме. Прошу вибачення за такий довгий відступ від основної тематики, але не зміг обминути цього питання, та й думаю не марно його висвітлив, на далі постараюсь не відволікатись.

По питанню загроз, як тільки для українців так і для всіх громадян, які взяла за мету зліквідувати ВО "Свобода" в свої програмі "захисту українців", треба звернути на одну важливу деталь. Мова йде про думку свободівців щодо причин всіх цих негативних моментів висвітлених в їх програмі, адже саме на цьому будуються значна частина практичних дій з їх усунення. З деяких інших різних заяв, що неодноразово робили представники цієї політичної сили, стає зрозуміло, що причиною усіх лих вони бачать окупацію України в тій чи іншій мірі. Звісно окупаційний період залишив нам невеселий спадок в основному з числа рабської ідеології. Але чи ж все можна списувати на це, адже спадок окупації-це не сама окупація, тоді що ж це, війна з історією? І невже при керівництві держави тільки неукраїнці? Добре нехай не свідомі, але ж українці, причому свідомими як і патріотами їх хіба якесь сильне потрясіння може зробити, і аж ніяк не домагання будь-якої політичної сили. Тому не зрозуміло як свободівців боротимуться саме з цими силами, не віриться в радикалізм дій щодо них, сил нема. Бо очевидно, що саме прояви зневаги до народу українського як і до всіх громадян є причиною більшості бід, а не міфічні окупаційні дії чужоземців. І навіть якщо є й останні-то це підпільники і справа внутрішньо-українська, тобто діють вони тільки тому, що нема належної протидії, а чому, знову ж таки бо при владі люди, яким все рівно доля України. Отже боротись треба не тільки з наслідками, а й справді з причинами бід. А інакше: так чи насправді це захист українців?...

Блок Литвина: Країні потрібен Литвин. Для повноти думки розглянем ще один вислів з ролика: Литвин зупинив анархію в 2004 році. Про визначну роль Литвина під час Помаранчевої Революції можна розповідати хіба що тим, хто в ній участі не брав, або не слідкував за тими подіями. А то ж, як можна забути переляканий вигляд Литвина, коли по суті люди вже йшли на штурм Верховної Ради і тільки тоді біло-голубі кучмісти дозволи йому поставити на голосування ту Реформу і постанови усякі про Президентські перевибори. І де ж там була його заслуга? Але це вирішувати вам чи адекватною є його поведінка до розглянутою тези з реклами. Інша неприємна тенденція аналогічних політичних партій, які починали критику всіх і помаранчевих і біло-голубих, це те, що поступово, як не вся партія, то керівництво точно переходили на бік Партії Регіонів (наприклад Віче, Комуністи). Тому здається, що Литвин це деяка страховка на випадок не потрапляння соціалістів в парламент, і як наслідок можливої втрати союзника для ПР. І при потраплянні в Верховну Раду лінія поведінки направлена на союз з Партією Регіонів буде по прогнозам згідно цієї тенденції єдино результативною для Блоку Литвина, звісно можливі й лавірування та торги, але. Так чи потрібен Україні Литвин?...

Партія Регіонів: Лідерство має значення для "покращення життя вже сьогодні". Ну що ж, перш за все тут треба зауважити про зовнішній бік іміджу ПР. Нічого не скажеш, американські технологи політичного іміджу попрацювали на славу: сленги яскраві та запам'ятовуються не несучи якогось додаткового протирічивого навантаження; лідер в стильному серйозному синього кольору костюмі, постійно при телетрансляціях перебуває вище за інших, навіть охорона не сміє цьому завадити, ставку роблять на мужній профіль, по-бушівськи здіймає руки догори вітаючи публіку і розсилаючи по-радянськи повітряні поцілунки, на засіданнях все говорить односкладно, суворим генсековським голосом, щоб і бабулька шахтарська зрозуміла про що йдеться, коротше кажучи південно-східна вирощена на радянсько-російській культурі публіка в шоці. Сама ж партія послушна і кожен знає хто в домі цар і чий інтерес головніший над всіма іншими разом з капіталом, що ж до решти питань-абсолютно повна демократія. І тільки одного не передбачили американські консультанти-це специфіки виправдання в українській політиці, зокрема звалювання всіх бід на попередників. Від помаранчевих відрізняються тільки різкістю тону цих промов з претензіями на абсолютну істину, в опонентів ж це виходить якось м'якше. Але це все одно дратує: людей яким чином не розповідай чого це ми такі бідні порівняно з Європою, а щасливішим від того ніхто не стає. І є ще одне, що не може не кидатись в очі, що при спробах поставити опонентів на місце регіонали постійно розповідають про вкрадені помаранчевими гроші, але жодного кроку для їх повернення не роблять, і як на це дивитись? Та чи не основним прогріхом ПР є те що жодного відношення до заявлених в рекламних роликах тез та програмних затій діяльність Партії Регіонів немає.

Хіба й справді ПР відновить Національну Гвардію?-це ж собі могилу взриють. Дозволю собі нагадати коротку історію Національної Гвардії, матеріал зі статті Тараса Дяківа у Львівській Газеті (http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/09/01/8425):

"Національна гвардія: коротка історія

Національну гвардію України створено законом, ухваленим Верховною Радою України 4 листопада 1991 року. Як зазначено в документі, Національна гвардія України "є державним озброєним органом, створеним на базі внутрішніх військ, покликаним захищати суверенітет України, її територіальну цілісність, а також життя та особисту гідність громадян, їх конституційні права і свободи від злочинних посягань та інших антигромадських дій".

Основними завданнями законодавці визначили:

- захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб змінити їх насильницьким шляхом;

- участь у підтриманні режиму надзвичайного стану в порядку, передбаченому законодавством України;

- участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

- формування в особливий період частин для охорони й оборони найбільш важливих державних об'єктів;

- надання допомоги прикордонним військам у затриманні порушників Державного кордону України силами частин, дислокованих у прикордонних районах;

- участь у бойових діях із відбиття нападу ззовні та захисту безпеки України;

- охорона дипломатичних і консульських представництв іноземних держав на території України;

- участь в охороні громадського порядку.

До складу новоствореної Національної гвардії увійшли елітні військові загони спеціального призначення, які дислокувалися на території України, зокрема, 10-й полк спеціального призначення "Кобра" та спецбатальйон "Лаванда", які розташовувалися в Криму. Як зазначають експерти, ці підрозділи формували як своєрідний аналог "альпійських стрільців" для проведення військових спецоперацій у гірській місцевості.

Уже через декілька років військові спеціалісти зауважили, що Національна гвардія залишилася єдиним високоефективним збройним формуванням України, здатним виконувати актуальні завдання у сфері національної безпеки та правопорядку.

Цілком можливо, саме це змусило певні сили розпочати кампанію на знищення еліти українських збройних сил. Спочатку, 1998 року, змінили керівництво Національної гвардії, усунули людей, які стояли біля витоків її створення. Тоді ж чимало народних депутатів із правого табору парламенту, зокрема Олександр Лавринович, Василь Червоній, Ігор Юхновський, Роман Зварич, Олекса Гудима, зверталися до президента Леоніда Кучми з вимогою навести лад у Нацгвардії та перевірити діяльність нового керівництва структури. Депутати посилалися на той факт, що комісія Генеральної військової інспекції підтвердила факти зневажливого ставлення командувача Нацгвардії О. Чаковського до офіцерів керівного складу та призначення на керівні посади осіб із низьким рівнем професійної підготовки.

Та влада мала інші наміри. 11 січня 2000 року Верховна Рада з подачі Кабінету Міністрів ухвалила рішення про розформування Національної гвардії. "Нацгвардія вичерпала свої можливості, а тому деякі її підрозділи перепідпорядковано Внутрішнім військам. НГУ штучно дублювала функції Міноборони, МВС, СБУ, Прикордонвійськ, отже, процес перепідпорядкування абсолютно нормальний", – заявив тогочасний міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко.

З особового складу Національної гвардії, 26600 осіб, до МВС перепідпорядковано 16000 гвардійців, інших – підрозділи з важким озброєнням – передано Міністерству оборони.

Підготував Тарас Дяків"


І от ці ж кучмісти будуть її відновлювати? Та ж найпевніше, що ні, а заяви, такого роду, про відновлення Національної Гвардії разом з казковими зарплатами військовослужбовців-це глумління над мрією українців про Горду, Міцну та Свою Армію. Не дарма ж, оголошувати ці ініціативи доручили політикам легкої поведінки Богословській та Коновалюку. Чи може справді комусь дуже треба зараз виясняти на референдумі вступати до НАТО чи ні, адже нас туди ніхто навіть не запрошує? Щодо референдуму по мові-це шлях до розколу України в догоду росіянам на Україні та Кремлівського теплого слова. З таким же успіхом можна проводити референдум: Чи хочете ви, щоб розстріляли Януковича?-антиконституційно, але ж думка людей! А який дурень повірить в казки про соціальні гарантії ПР, невже думають, що Ахметов капіталом підстрахує, не був би він багатим якби так робив. Звісно протиріч в тезах та програмних положеннях партії не знайдеться, але. Так чи має значення лідерство для "покращення життя вже сьогодні" у виконанні Партії Регіонів з їх лідером Януковичем?...

Блок Юлії Тимошенко (БЮТ): Український Прорив. І ось ми збиремо думку людей, вчених з відповідних галузей, визначимо пріоритети та й здійснимо український прорив...-чули вже, було таке. Називався проект Ідеальна країна (http://www.kraina.org.ua/). Брав у ньому і я участь, з питанням по мові. Не скажу, що покладав великі надії на те, що це комусь серйозно потрібно було, та все ж, однодумці знайшлись. Активно запрацював цей проект Ідеальна країна, якраз під час виборів до Верховної Ради в 2006 році. А знаєте якою була одна з найактуальніших тем на обговоренні? Це а чи хтось з БЮТу серйозно стане використовувати опрацьовані там ідеї? Виявилось, що це всім до лампочки, хоч це й було прогнозовано, але ображав цинізм і відсутність найменшої реакції. Далі були спроби створення власних ініціативних груп по регіонах, в тому числі і на базі місцевих осередків організації БЮТ, але з часом все затихло. І тут на позачергових виборах знов виринає та саме технологія, та тільки зарано її почали використовувати, ще пам'ять з минулої залишилась. Що ж до інших моментів виборчої кампанії БЮТ, то очевидно, що ставку їм вигідно робити на нещадній критиці опонентів і повсякчасному доведення їх поганості, що і робиться. Вигідно це тому, Тимошенко не знаходиться при владі, на відміну від Ющенка та Януковича і тут в неї ініціатива з критикуванням, а за той період, який вона була при владі важко сказати чи добре чи погано вона справлялась на своєму місці. За те реклама, де використовують думку простих людей нібито для доведення її фективності, це по меншій мірі неморально. Зрозуміла річ, ролики де запитують у людей на вулиці, але де цілі сценки ставлять-це підтасовка, навіть якщо це і правда. Так чи справді БЮТ забезпечить український прорив?...

Блок Народний Союз-Народна Самооборона (НСНУ): Скасувати недоторканість. Доторкатимемось до депутатів, ну і що з того? Хіба від того вони працювати стануть краще? При Кучмі й при недоторканості находились способи "доторкнутись", але ті самі обличчя як сиділи в Верховній Раді так і сидять, а толку ніякого. Невже якісний вибір можна замінити теоретичною лякалкою укорінених депутатів про відповідальність, мабуть що ні. Ці депутатики, що пережили Кучмівський режим, навряд чи боятимуться Ющенка, а лиш відчуватимуть все більше простору для сваволі з кожною такою невдалою спробою приборкати їх. А спроба таки приречена на провал, хіба що щось станеться з Верховною Радою нового скликання, а так голосів то не стане і все. Та й чи справді потрібно знімати всю недоторканість, адже яка користь тоді від депутата, якщо будь-який міліціонер чи суддя матиме можливість його залякати? Це ж мрія Руденького. Ну нема в нас Європи і з Верховної Ради вона не почнеться, а лиш з добробутом людей. Дивує також ролик з маленьким українцем, якому дають п'ять копійок-це явно невдала ідея сюжету: народ чогось розмовляє прибитим канючним голосом (що Майдан вже забули); по друге хабарника без лиця і кольору, при чому в кожному регіоні їх більше той ж партійної приналежності, яку люди підтримують. І не треба мені, щоб депутат жив як я, ні це ми хочем жити краще, а не щоб усім погано було, та й недоторканість якась та мусить бути як і умови для праці й не бізнесменів в парламенті. Так чи скасують недоторканість справді недоторканих чи зроблять бездіяльними обранців?...

Соціалістична Партія України (СПУ): Ми працюєм для вас і захищаєм демократію. Ох ці вже напрацювались, як тільки випав шанс отримати щось в Верховній Раді, то всі бігом покидали всі свої робочі місця, хто з мера пішов, хто ще звідки, але всі ж опинились де треба, не дарма ж людей потім "кинули", міністрами зробились. Тепер знов для нас працюють, аж руки тремтять коли мова заходить, про можливу втрату робочого місця, а когось інфаркти хватають після проявленої сміливості. Тільки не зрозуміло при чім тут демократія? Може просто слово це соціалісти по іншому читають: "демо"-від слова демос, народ або всі хто заважають, а от інша частина слова "кратія"-від російського "укращать", вони ж у нас такі українці, тільки на половину, під Росію завжди гаразд і Україну з собою, лиш би хатку в селі не чіпали. От і люблять вони своїх укратителів, на стадіонах дають відірватись, бач "Марш на Київ" Луценко скасував, аж готовились (не) люди. Так чи треба нам тої праці для нас і чи захищають вони саме нашу демократію?...

Комуністична Партія України (КПУ): Ліквідувати посаду Президента. Звідки вони на Україні взялись не зрозуміло, ніби и всі й поперемальовувались, та й вони капіталами не сильно комуняться, все ж старомодну назву держать? Ненормальні? Та ні раз електорат є-значить мусить бути й партія, щоб йму лапшу вішати, а тут люди в основу старенькі, думають, що недочули минулого разу і йдуть знову голосувати за тих самих. Є звісно й затяті комуністи, але це такі, що в психушках мали сидіти, але замість них місця були заняті іншими, останніх сильно мордували, тому перші дуже вдячні комуністам (до скону), що їх блаженних ця доля минула. Спокою їм не дає ота річ, що Україна Незалежна і навіть при самому тяжкому проложені не хоче вертатись до лона російського. От і бореться вся та рать, ностальгуючи по старих колоніальних часах, з всяким виявом українськості боєвої та незалежницької. На черзі заважає їм Президент Ющенко, бо останній наобіцяв вже поступок націоналістам та справедливим українським домаганням своєї правди, а то ж надію дає. Тому і пробують перетягти ковдру туди, де зараз проросійська, а точніше підросійська партія в Україні. Не здивувався, якби президентом був Янукович, а Верховна Рада-в більшості проукраїнською, то виступала б зараз КПУ за ліквідацію інституту Парламентаризму, як невиправданої трати коштів та нездатності приймати швидкі рішення. І посилались би на досвід Китаю чи монархії якоїсь. А так зараз з Президентом приходиться боротись, що поробиш, така їх доля-служити москалю. Але хочеться таки спитати, що ж насправді хочуть комуністи: так ліквідувати Президента чи посаду, чи може взагалі будь яке управління в Україні і віддати ці функції Росії?...

Прогресивна Соціалістична Партія України (ПСПУ Вітренко): Землю-селянам. Ленін в юпці, не знаю може це й для цієї тьоті комплімент, але думаю, що для українців це зовсім не так. А постулати то, ті самі. Прожужали вже вуха представники цієї антиукраїнської сили про трьох братніх товаришів. Але ніяк не усвідомлять, що Україна може ще й не пані, але точно вже не товарісщ. Шляху назад нема-і чекає цю п'яту колону одне: "під відкіс" від рук українських партизан, яких так любить ця партія оббріхувати та паплюжити, засвідчуючи таким чином свою рабську вірність перед Москвою. Що ж до дивних обіцянок, які ця партійка родить під час виборчих компаній в придачу до своїх залайожиних московитських штампиків, то це так, між іншим. Зокрема смішно чути, про необхідність не продажу землі-в комуністів електорат забирають? До речі, Богом дане багато що, і не тільки Земля, і Хліб теж, але ж його продають і купують-за щось віддають інше, що тут поганого? Тому не думаю, що Бог має якесь відношення до цієї партії, що використовує його ім'я в суї та для своїх комуністино-атеїстичних програм. Думаю багато, хто погодиться, що такі партії як ця (ПСПУ) разом з КПУ потрібно забороняти та висилати її членів в Росію, хай там доводять свій патріотизм слов'янству, який неодмінно в них пов'язаний з поборюванням всього українського. А так спимо українці, а ці вороги не сплять то. В зв'язку з цим так чи справді земля належатиме селянам чи російським колгоспам?...

Зауваження.На сам кінець, хочу зауважити, що з цього аналізу, може здатись, ніби автор виступає один проти всіх, не представляючи ніякої альтернативи. Але насправді, очевидно, що в мене є однодумці, по-іншому не було б змісту це писати, хоча альтернативи поки що немає. Може доля нам підкаже цей альтернативний шлях... Хтозна.

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua