Горіли чотири свічки в очікуванні наближення свята. І так було тихо, що можна було почути як вони розмовляють.
Перша сказала зажурено: "Я – МИР. Моє світло світить людям, але вони постійно ворогують,сваряться, воюють і чомусь не можуть жити в мирі...". І її світло тьмяніло, аж поки не згасло...
Друга продовжила: "Я-ВІРА. Люди вже нічого не хочуть знати про Бога, грішать, не каються, проклинають один одного. Виходить, що моє світло стає їм непотрібним...". І згасла.
Тут приєдналась третя свічка: "Я-ЛЮБОВ. Вже не маю сили горіти, люди обміняли мене на насолоду, бачать лише себе, і нема для них нікого, кому вони могли б радіти..." І теж згасла.
Тут зайшла дитина і сказала: "Ви ж маєте світити, а не стояти згаслими!" І заплакала... Але тут промовила четверта свічка: "Не плач, дитинко! Поки я маю вогонь, можемо запалити решту свічок! Я – НАДІЯ!"
Зраділа дитина, і запалила згаслі свічки. І настало свято...
Мир є мудрість.Той, хто його досягає за життя – мудра людина.Підтримуйте вогники своїх чотирьох свічок і будьте мудрими.