Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Націоналізм – зло чи добро?

Ігор Бурдяк | 15.06.2011 22:44

6
Рейтинг
6


Голосов "за"
8

Голосов "против"
2

З'ясуйте значення слів – і ви звільните людство від половини суперечок.
(Р. ДЕКАРТ)


Націоналізм – зло чи добро?
"Націоналізм – це ідеологія, в основу якої покладено ідеї про життєву необхідність надання переваги власним інтересам. Отже, принцип надання переваги власним інтересам і є основною ознакою націоналізму. Постає запитання: коли вперше та в кого виникла необхідність втілювати цей принцип у життя і чому цей принцип діє безвідмовно?

Сьогодні є всі підстави стверджувати, що вперше потреба втілення цього принципу в життя виникла три мільярди років тому, коли на планеті Земля з'явилася жива матерія у вигляді одноклітинних організмів. Уже ті перші живі організми в боротьбі за їжу і територію мусили віддавати перевагу своїм власним інтересам. Отже, потреба втілення основного принципу націоналізму в життя виникла ще за мільярди років до появи самого терміну "націоналізм". Цей фундаментальний принцип став у живій природі універсальним – його дотримуються усі без винятку живі істоти від одноклітинних організмів аж до людини і дотримуються тому, що він допомагає їм вижити в безперервній і безкомпромісній боротьбі за їжу і територію, а людям – ще й за ресурси. А це означає, що і для націй націоналізм є своєрідною системою захисту, їхньою імунною системою.

Безвідмовно принцип націоналізму діє тому, що він закладений в генах. Сучасні досягнення генетики, особливо квантової (хвильової) дають підстави стверджувати, що усі живі організми є дуже складними біологічними системами з програмним управлінням. Програмне забезпечення цих систем знаходиться в геномі (сукупності генів), який містить величезну кількість інформації (набагато більшу, ніж усі томи Великої британської енциклопедії) і вся ця інформація за своєю суттю є генетичними програмами, які визначають не тільки структуру та функціонування організму, але й його поведінку, зокрема поведінку стосовно захисту людьми своїх власних інтересів та інтересів своєї нації.

Отже, націоналізм (як принцип надання переваги власним інтересам) – це категорія генетична, а тому універсальна, досконала та вічна.

На підставі сказаного можна стверджувати, що націоналізм є природним і нормальним (здоровим) станом окремої людини, групи людей та націй (народів). У зв'язку з цим звинувачувати будь-яку людину, групу людей чи націю в націоналізмі – це все одно, що звинувачувати їх у тому, що вони є здоровими.

Тепер про шовінізм, фашизм і нацизм. Ці три ідеології є продуктом роботи людського розуму, тобто це категорії не генетичні, а розумові, тому вони є неуніверсальними, недосконалими і невічними. Принципи цих ідеологій виникли на дуже пізніх етапах еволюції, а саме десь на найновішому етапі розвитку вже людини, коли вона навчилася зберігати їжу про запас та створювати, вдосконалювати і робити все комфортнішим своє житло, тобто коли виникла реальна потреба боротися ще й за ресурси.

Тут зразу потрібно зазначити, що шовінізм, фашизм, нацизм і комунізм – це хворобливі (патологічні) відхилення від нормального, здорового націоналізму, можна сказати, що це хвороби, на які, за певних обставин, може захворіти націоналізм тої чи іншої нації. На цій підставі багато хто стверджує, що націоналізм – це і є шовінізм, фашизм, нацизм, тобто, що ці поняття є якщо не тотожні, то дуже близькі.

Насправді таке розуміння цих понять є грубою помилкою. Думати так, а тим більше так стверджувати, то все одно, що на підставі того, що людина може захворіти, наприклад, на сифіліс чи шизофренію, стверджувати, що все людство є сифілітиками чи шизофреніками. Впевнений, що стосовно хвороб людей така думка нікому навіть в голову не прийде, а от стосовно націоналізму – чомусь приходить. Очевидно, такий погляд на націоналізм комусь був і є дуже потрібний. Легко здогадатися кому – звичайно, тільки народам-поневолювачам, оскільки саме вони зробили все можливе і неможливе для того, щоби дискредитувати націоналізм. Розгляну ці питання трохи детальніше і почну з шовінізму.

Шовінізм – це ідеологія, яка проповідує винятковість певної нації, вивищує її. Отже, принцип визнання своєї нації у чомусь вищою та винятковою і є головною ознакою шовінізму. Тепер неможливо встановити, коли саме виник цей принцип і чи є в нього конкретний автор, сьогодні можна стверджувати лише, що виник він передовсім в різних народів-поневолювачів і набагато раніше від терміна "шовінізм". У народів-поневолювачів шовінізм як хвороба націоналізму є дуже поширеним, але оскільки вона є відносно найлегшою серед інших його хвороб, то практично не викликає серйозного турбування з боку світового співтовариства, а шкода.

Фашизм (італійський) і нацизм (німецький фашизм) – це дві тотожні ідеології, які є ідеологіями войовничого шовінізму та расизму. Вони створені в минулому сторіччі і мають своїх конкретних авторів – Муссоліні та Гітлера, це продукт роботи їхнього, як виявилося, не зовсім здорового розуму. На основі цих ідеологій їхні автори створили в своїх країнах фашистські режими. Будучи расистами, вони розрізняли вищі та нижчі раси (свої народи, звичайно, зараховували до вищої раси). За допомогою технологічно-силових методів ведення війни, один із них – Гітлер розпочав масштабні операції (бойові дії) з метою підкорити собі народи нижчої раси, до яких зараховував передовсім усі слов'янські народи.

Отже виявилося, що фашизм був важкою хворобою італійського націоналізму, а нацизм – ще важчою хворобою німецького націоналізму. Оскільки фашизм (нацизм) ставав все більшою загрозою для національної безпеки багатьох країн, то міжнародне співтовариство, об'єднавши свої зусилля, ліквідувало усі фашистські режими, а ідеологію і політику фашизму (нацизму) поставило поза законом. У результаті таких рішучих, можна сказати – хірургічних втручань народи Німеччини, Італії та деяких інших держав, які були вражені фашизмом (нацизмом), вилікувалися від нього і повернулися у стан свого нормального, здорового націоналізму.

Комунізм – це ідеологія і політика, яка базується на творах К. Маркса та Ф. Енгельса і передбачає побудову безнаціонального, безкласового, бездержавного утворення з космополітичною нівеляцією всього людства. Передбачалося, що для побудови такого утворення необхідно буде: а) змінити психологію і поведінку людей; б) осуспільнити засоби виробництва та власність і в) створити планову (неринкову) економіку. Слід сказати, що це подавалося як три кити, на яких мала стояти велична будівля всесвітнього комунізму.

Проте спроба побудувати комунізм в СРСР та в інших державах так званого соціалістичного табору провалилася, і провалилася тому, що ці три кити виявилися лише нікчемними глиняними ніжками "колоса".

По-перше, змінити поведінку людей у потрібному напрямі не вдалося і зараз стало зрозуміло чому. Виявилося, що, як уже зазначалося, людина є дуже складною біологічною системою з програмним управлінням і її психологія та поведінка на базовому рівні визначені генетичними програмами, а це означає, що для їхньої зміни потрібно змінити зазначені програми. Проте навіть сучасна генетика здійснювати такі зміни не спроможна і невідомо, чи буде коли-небудь спроможна.

По-друге, осуспільнення засобів виробництва і власності позбавило людей мотивації до виготовлення якісної продукції і до послідовного збільшення продуктивності праці, що призвело до дуже низької ефективності економіки.

По-третє, відомо, що планова економіка позбавлена механізмів саморегуляції, а регулювати з центру за допомогою держплану, навіть з використанням комп'ютерної техніки, економіку такої великої держави, якою був СРСР, виявилося неможливим.

Все сказане породжувало суцільний дефіцит навіть малоякісної продукції і фактично робило економіку СРСР нежиттєздатною.

Отже, всі основоположні твердження класиків марксизму-ленінізму виявилися протиприродними і неспроможними, тому й не дивно, що створена на їхній основі ідеологія і політика комунізму зазнала цілковитого краху.

З цього приводу варто згадати той факт, що в психіатрії існує синдром систематизованого марення. Люди, які хворіють на цей синдром, можуть говорити чи писати логічно, послідовно і переконливо, а деякі в чомусь навіть геніально, проте їхні творіння є маячнею тому, що основоположні твердження таких творінь є хибними, надуманими.

Так от, виглядає на те, що твори, на яких базується ідеологія і політика комунізму, є саме такою геніальною систематизованою маячнею. Тут варто сказати, що ситуація з фашизмом і нацизмом є аналогічною, оскільки все вказує на те, що їхня ідеологія і політика теж базуються на таких же творах.

Таким чином, є достатньо підстав вважати, що такі ідеології і політики, як фашизм, нацизм та комунізм, втілення яких у життя "ощасливило" людство концтаборами і ГУЛАГами, голодоморами та іншими способами масового знищення людей, є творінням конкретних осіб, у яких були, очевидно, певні психічні розлади, а саме синдром систематизованої маячні. Тому прирівнювати природний, нормальний (здоровий) націоналізм до цих витворів хворої психіки, зокрема до нацизму, можуть тільки люди, які не обізнані з проблемою націоналізму, люди, які навмисне хочуть дискредитувати націоналізм, або люди, у яких теж є проблеми з психікою.

Хочеться вірити, що людство, переживши великомасштабні експерименти комуністів, фашистів і нацистів, які супроводжувалися мільйонними людськими жертвами, буде завжди пильним і не дасть можливості різним "геніям" ще раз втягнути себе в афери, подібні до комунізму, фашизму та нацизму, а продовжуватиме йти природним і здоровим шляхом націоналізму та націократії."


Володимир МОНАСТИРСЬКИЙ, доктор медичних наук, професор

Частина І

Частина ІІ

В Європі націоналізм здоровий крім всього іншого ще й через те, що він урівноважується космополітичним християнством. Мається на увазі не православіє російсько-сербського зразка, яке навіть в ХХ столітті очолювало людиноненависницькі шовіністичні організації, а те християнство, де "немає ні грека, ні юдея". Такий християнин бачить гріховну складову його націоналізму, і це усвідомлення не дозволяє перейти заборонену межу.

Але для того, щоб націоналізм в Україні "працював", українські націоналісти повинні бути у владі. А що ж там?

"У свій час колись у 54 році Росія безоплатно, не беручи жодних зобов'язань з Украйни, подарувала дійсно перлину, таку територію Україні. І протягом всіх цих років ніколи публічно не пожалкувала про це. І ми хоча б із вдячності... Проект потрібно відхилити, до чого усіх і закликаю", – заявив член фракції Партії регіонів Іван Вернидубов перед голосуванням за денонсацію харківських угод.

Радник прем'єр-міністра Азарова академік Юрій Пахомов переконаний, що основна частина України "тулиться" не до Євросоюзу, а до Росії, але влада України "мляво взаємодіє з Росією, незважаючи на симпатії українців".

Уповноважений Кабінету міністрів зі співробітництва із РФ, країнами СНД і Євразійського економічного співтовариства Валерій Мунтіян: "Рішення про інтеграцію в Митний союз треба приймати".

Антинаціоналістичні погляди і дії міністрів Табачника, Могильова, голови СБУ Хорошковського і інших урядовців нам добре відомі.

Якщо Володимир Монастирський має рацію і "для націй націоналізм є своєрідною системою захисту, їхньою імунною системою і закладений в генах", то українська нація буде опиратися антинаціоналістичним діям влади, бо така її природа і "нема на те ради".

Націоналізм поневолених народів як правило радикальний. Українська нація, незважаючи на те, що уже 20 років має власну Державу, до сьогодні почувається поневоленою. Мабуть така ситуація не сприяє внутрішній стабільності і розвитку України, а це зачіпає і інтереси сусідів.

Чи не тому міжнародні громадські і офіційні організації і установи звертають увагу наших очільників і на цю проблему?

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua