Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
римо   католики   украина   крестный   ход

ХРЕСТНИЙ ХІД з нагоди Свята Тіла і Крові Христових


0
Рейтинг
0


Голосов "за"
3

Голосов "против"
3

Римо-католики.Що ми знаємо про них?

ХРЕСТНИЙ ХІД з нагоди Свята Тіла і Крові Христових
ХРЕСТНИЙ ХІД

з нагоди Свята Тіла і Крові Христових


Сьогодні у м. Києві відбулась дуже неординарна подія. Наскільки неординарна, що вона на думку вашого автора на фоні інших українських новин, заслуговую на особливу увагу.

Тим паче, що мова у нас піде про християнське релігійне свято "Тіла і Крові Христових" яке випадає на наступний четвер після Трійці. Це урочисте святкування євхаристії (таїнство причастя).

Для католиків євхаристія – священний дар, який залишив Ісус Христос своїй церкві під час останньої вечері.

Вперше Свято Тіла і Крові Христових відзначали в 1247 році в Бельгії, в Льєжської єпархії.

А вже у 1264 році папа Римський Урбан IV визнав це свято загальноцерковним.

Папа дарував усім учасникам святкової меси індульгенції.

Чинопослідування Свята Тіла і Крові Христових склав Фома Аквінський. У Римському Бревіарії текст служби, присвячений цьому святу, вважається одним із найкрасивіших.

Хоча спочатку Свято Тіла і Крові Христових було винятково релігійним святом, поступово багато людей стали сприймати його як народне.

Це свято поєднало сувору обрядовість церковної служби та ігрові елементи, які характерні гучним дохристиянським святам. Найбільш красивою традицією цього дня є хода, під час якого прийнято розкидати пелюстки троянд або інших квітів.

"Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми отримали життя через Нього. У тому любов, що не ми полюбили Бога, але Він полюбив нас і послав Сина Свого в примирення за гріхи наші"

- Бiблiя (1 Iоан. 4,9-10)


Цей празник як я вище вказував завжди припадає на четвер після Неділі всіх святих, а ось саме урочисте святкування переноситься на найближчу неділю, тобто 22 червня.

Але оскільки ця стаття адресована в першу чергу для українськомовного читача який на 99 % відносить себе до православної церкви Московського або Київського Патріархатів, а ще значна частина українців вибрали собі "Греко-католицьку церкву", то я просто вимушений навести тут декілька статистичних довідок, про сучасних католиків в Україні.

"Римо-Католицька Церква в Україні (лат. Ecclesia Catholica Romana in Ucraina) – католицька церква латинського (римського) обряду в Україні. Складова частина Католицької (Вселенської) Церкви, що очолюється Папою Римським. Присутня на українських землях з 10 століття, від часів Київської Русі.

За польського панування у 14 – 18 століттях була одним із провідниківзахідноєвропейської культури та науки в Україні. Набула поширення завдяки діяльності домініканців та єзуїтів. Одночасно використовувалася польською владою як інструмент полонізації українських еліт.

Наприкінці 18 – першій половині 20 століття, в добу націоналізму, сприймалася українцями як польська церква.

В радянську епоху зазнала переслідувань, діяла в підпіллі. Після здобуття Україною незалежності в 1991 року поновила свою офіційну діяльність.

Станом на 2007 рік нараховує 7 дієцезій, 804 парафій, 3 вищі духовні семінарії, 12 єпископів[2] і близько 500 священників, половина з яких іноземці.

Кількість вірних – близько 0,5 млн чоловік.

Від 2008 року очолюється львівським архієпископом Мечиславом Мокшицьким. Керується конференцією єпископів.

Інформаційний офіс – Католицький Медіа-Центр. Найбільший паломницький центр – Бердичівський монастир. Головний навчальний заклад для світських осіб – Інститут Томи Аквінського в Києві.

Але шановні читачі якщо ви думаєте що "Римо-католицька церква в Україні" та "Греко -католицька церква в Україні" це братні релігійні об'єднання то ви помиляйтесь. Між ними є дуже велике протиріччя пов'язане з масовими вбивствами поляків на Західній Україні в 1941-1944 роки.

Згідно з повідомленням сайту "Релігія в Україні", 27 вересня 2011 року в інтерв'ю радіо "Polonia" голова українських римо-католиків, архієпископ-митрополит Мечислав Мокшицький заявив, що "Греко-католицька церква... попросту загарбала наші церкви". Це викликало вкрай негативну реакцію як греко-католицької, так і римо-католицької громадськості. Проте Мокшицький не надав ні вибачень, ні спростування заяви.

6 березня 2013 року Мокшицький відмовився підписати спільну заяву католицьких єпископів греко-католицького та римо-католицького обрядів України з нагоди 70-річчяВолинської трагедії, поклавши провину за трагедію на українців. Архієпископ зазначив, що формула "вибачаємо і просимо пробачити", запропонована українськими греко-католиками, є неприйнятною. Українська сторона мусить "вибачатися і прохати вибачення" у поляків, а не вибачати.

Але як би хто з вас шановні читачі, не думав про "Волинську трагедію" я вважаю що кожна сторона у цій справі ще не зробила вірних кроків до примирення поляків і українців як братніх народів.

Тому ця стаття в перше чергу адресована для тих з вас шановні читачі, хто себе відносить в релігійних питаннях до "Римо-Католицької церкви". І для хто був на цьому святі і хто не зміг там побувати з поважних причин.

Що до інших читачів які є членами (прихожанами) інших християнських конфесій, то я тут скажу так передаючи свої особисті враження від побаченого: – Вам шановні, є чому повчитись у римо-католиків!

Я особисто сьогодні побувавши в соборі Св. Олександра в м. Києві, ы як особа, що у свій час мала багатий досвід службового спілкування як з прихожанами так і з церковними ієрархами православної церкви, що московського, що потім ы київського патріархату, тут вперше особисто побачив і для вас невіруючих усе побачена зафіксував за допомогою фотографії (дивіться далі фоторепортаж), що в Україні є значна частина людей (громадян України) у яких є їх рідна церква, до якої кожен з них може звернутись за допомогу чи за порадую у любий час і він отримає цю допомогу.

І ця церква є "Римо-католицька церква в Україні" на чолі з єпископом Мечиславом Мокшицьким.



Довідка: Мєчислав Мокшицкі, Мечи́слав Мокши́цький (пол. Mieczysław Mokrzycki; *29 березня 1961, Майдан Лукавецький) – архиєпископ-митрополит Львівський Римо-Католицької Церкви. Громадянин Польщі. Випускник Люблінського католицького університету.

Мєчислав Мокшицкі народився 29 березня 1961 р. у селі Майдан Лукавецький (Польща), що належало до апостольської адміністратури Львівської архидієцезії з центром у Любачеві.

З 1976 по 1981 рр. навчався у аграрному технікумі Олешиць. З 1981 по 1983 рр. навчався у Вищій духовній семінарії у Перемишлі. У 1987 р. закінчив богословський факультет Люблінського католицького університету. У 1991-1996 рр. навчався у Папському університеті св. Томи Аквінського Angelicum, де у 1996 р. отримав статус доктора богослов'я.

На диякона був висвячений у 1986 р. Любачів, рукоположений у священика 17 вересня 1987 р. 8 травня 1997 р. був призначений почесним капеланом Його Святості, 28 травня 2003 р. – прелатом Його Святості. З 3 травня 2002 р. – канонік капітулу Львівської катедри.

До свого призначення архиєпископом-коад'ютором працював особистим секретарем папи.

16 липня 2007 р. Папа Римський Бенедикт XVI призначив Мечислава Мокшицького архиєпископом-коад'ютором Львівської архидієцезії РКЦ.

Посвячений на єпископа 29 вересня 2007 р. папою Бенедиктом XVI у співслужінні з кардиналами Тарчізіо Бертоне S.D.B, державним секретарем Святого Престолу та Мар'яном Яворським, архиєпископом-митрополитом Львівським.

21 жовтня 2008 року став на чолі Львівської архидієцезії у зв'язку з відставкою попереднього митрополита кардинала Мар'яна Яворського.

22 листопада 2008 року у римо-католицькому кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці у Львові відбувся урочистий інґрес (введення на престол) нового митрополита Львівського Мечислава Мокшицького.

І хоча пан єпископ Мокшицький у нас є уроджений поляк, але я давно не чув такої гарної українською мови як від час його виступу. Доречи, шановні українці, уся служба у соборі та під час здійснення хресної ходи, правилась виключно на чистій українській мові!

Але оскільки на святі були присутні іноземні делегаціях то декілька молитві, було виконано на латинській мові.


Але давайте шановні читачі я все розкажу у хронологічному порядку.

Оскільки фотозйомка у соборі Св. Олександра не дозволяється то я зафіксував усі події біля собору та під час хресного ходу.

І їх можна розбити на 5 періодів.

Це підготовка до свята, перший престол, другий престол, третій престол і четвертий престол! Де і відбулось на площі перед соборами (вірніше на сходах до головного входу) Св. Олександра сам католицький обряд Євхаристії.

Є такий вислі, що краще один раз побачити чи сто раз почути про ту чи іншу подію. Тому і я закінчу опис свої особистих вражень і адресую вам фотосесію з цієї урочистої події.

Підготовка до свята:

Ранок 22 червня 2014 р. був хоч і сонячний але не дуже теплий. Аде все це не мішало забору прихожан до церкви а церковнослужителя активно готовитись до начала свята.







Перший престол





Другий Престол

Ось ми і на Михайлівскій площі перед пам'ятником Св. Ольги





Третій Престол

Тепер хресна хода підійшла до пам'ятника Св. Володимира.





Четвертий престол

Хресна хода повернулась до собору Святого Олександра і там відбулась головна поді- свято Євхаристії.







Також я як і інші учасник цієї поді був здивований одним малим "чудом" яке "виникло" під час свята.



Коли настоятель собору Св. Олександра промовляв урочисту промову, автоматизований (у смислі комп'ютерного управління-програмування на час роботи) механічний дзвін само увімкнувся и протягом 5 хвилин перебивав виступ настоятеля!

При чому усі люди що зібрались біля собору бачили, що церковні служителі намагались примусово відключити ДЗВІН (від'єднавши його від електромережі!!!), але система не реагувала на втручання людини.

Тому і промовець також звернув увагу прихожан на цей випадок і кваліфікував його я знак "Божого втручання" – "Благословення усіх учасників хресної ходи".

Після виступу єпископа Мечислава Мокшицькго у якому він вірно описав сучасний стан України та її народу саме свято завершилось...



На цьому можна було б і завершити цю статтю, як бы автор не приймав участі у інших хресних ходах і не бачив тої великої різниці у культурі проведення цих релігійних заходів.

Як доречі це проходило у Росії до 1917 року видно з картин

, ...



А як ці релігійні свята відбуваються зараз видно з наступних фото.







І у зв'язку з цим мене як учасника і автора цієї статі вразила та різниця, да що там різниця – це бездонна прірва яка виникла між римо-католицькою церквою та особливо Руської православної церквою Московського патріархату".

А з приведених фото я думаю що і усі ви шановні читачі побачили, що у Росії "церковний годинник" зупинися ще у середні віки, а римо-католицька церква змогла пристосуватись до усіх змін сучасного часу.

І тому майбутнє як істинної християнської церкви як раз за нею


Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua