Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Євген Попович   Ремарк

"Потім настав ранок, і я побачив, що то вже була не вона..."


4
Рейтинг
4


Голосов "за"
7

Голосов "против"
3

За піаренням всяких бубабуістично-ідіотичних фактів з життя "тусовщиків" можна проґавити факти істинні. Які стосуються мистецтва як способу життя, а не як способу самореклами. Виявляється, що помер Євген Попович, який відкрив мені й сотням тисяч інших українців німецьких прозаїків. Зокрема, Еріха Марію Ремарка.

За піаренням всяких бубабуістично-ідіотичних фактів з життя "тусовщиків" можна проґавити факти істинні. Які стосуються мистецтва як способу життя, а не як способу самореклами. Виявляється, що помер Євген Попович, який відкрив мені й сотням тисяч інших українців німецьких прозаїків. Зокрема, Еріха Марію Ремарка. Зазначу, що в Совдепії переклади Євгена Поповича виконували ще й дуже важливу функцію, забезпечуючи демонстрацію повноцінности української мови.

"Три товариші", фінал

Вона померла в останню годину ночі, раніш, ніж настав ранок. Вона вмирала тяжко, болісно, і ніхто не міг допомогти їй. Вона міцно тримала мою руку, але вже не знала, що я був біля неї.

Через якийсь час хтось сказав:

- Вона мертва...

- Ні, – заперечив я, – вона ще не мертва. Вона ще міцно тримає мою руку...

Світло. Нестерпне, яскраве світло. Люди. Лікар. Я повільно розняв свою руку. Рука Пат упала вниз. Кров. Виснажене, запале обличчя. Болісні, закляклі очі. Каштанове, шовковисте волосся.

- Пат, – покликав я. – Пат...

І це було вперше, коли вона не відповіла мені.

- Хочу побути з нею один, – сказав я.

- Може, спершу... – спитав хтось.

- Ні, – сказав я. – Вийдіть. Не торкайтесь до неї.

Потім я обмив на ній кров. Я ніби одерев'янів. Розчесав їй волосся. Вона охолола. Я поклав її на своє ліжко і прикрив ковдрами. Потім сів коло неї і не міг нічого думати. Сидів на стільці, втупивши в неї очі. Собака ввійшов і сів коло мене. Я спостерігав, як мінилося її обличчя. Я нічого не міг робити – тільки спустошений сидів біля неї і дивився на неї... Потім настав ранок, і я побачив, що то вже була не вона.

Переклад Євгена Поповича

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua