Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Із приводу одного коментаря у колонках УП

Ігор Бурдяк | 16.02.2015 10:54

0
Рейтинг
0


Голосов "за"
0

Голосов "против"
0

Як сприйняла Україна переяславську раду?
Кого стосувався геноцид уніатів під час Хмельниччини?


Із приводу одного коментаря у колонках УП
IP: 37.229.131.--

harza _ 14.02.2015 17:05

ОСЬ ВОНО, СПРАВЖНЕ ТВОРІННЯ ЄЗУЇТА (http://www.pravda.com.ua/columns/2015/02/13/7058503/):

Спочатку галичанські підляшки, що не мають до нас, українців жодного відношення ані з якого боку, з допомогою підготовлених бойовиків окуповують Київ та захоплюють силою зброї владу, потім вичавлюють з України Крим з кримчанами, спалюють живцем сотні одеситів, перетворюють на руїни Донбас – А ПІСЛЯ ЦЬОГО ЗАКЛИКАЮТЬ НАС ДО ЄДНІСТІ...З НИМИ!!! ОТАК! А якщо хтось на ці заклики поведеться – дуже швидко стане би...лом, пся кр...в в цього одвічного польского би...ла, пся кр...в, за що Гузари і борються...

Недарма Богдан Хмельницький, який викинув з нашої святої землі ціх "братів" разом з їхніми хазяями – ляхами, завжди на перемовинах з поляками першою вимогою ставив: "Щоби імені, церкви та самого духу уніатського на нашій землі не було!!!"

А ХТО ЗАБУВ ЦЮ ЗАПОВІДЬ – ПЕРЕГЛЯНЬТЕ КАДРИ З ДОНБАСА...

Джерело

Отже, "кометар на коментар".

1. Після Переяславської Ради представники московського посольства побували у 117 містах і містечках України для прийняття присяги від населення на вірність цареві. За їхніми даними присягу склали 122 542 особи чоловічої статі. Безумовно, ця цифра була завищена царськими дяками. Відмовились підтримати Переяславську угоду й присягати московському царю ряд представників козацької старшини, зокрема полковники Іван Богун, Осип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко, Петро Дорошенко, Михайло Ханенко, Брацлавський, Кропивнянський, Полтавський (царських представників там побили киями), Уманський козацькі полки, деякі міста, зокрема Чорнобиль, а також українське духовенство на чолі з митрополитом С.Косівим. Не присягала Запорізька Січ.

Т. Шевченко:

Ой Богдане! Нерозумний сину! Подивись тепер на матір, На свою Вкраїну, Що, колишучи, співала Про свою недолю, Що, співаючи, ридала, Виглядала волю. Ой Богдане, Богданочку, Якби була знала, У колисці б задушила, Під серцем приспала Повністю.

Андрусівське сепаратне перемир'я 1667 (Андрусівський сепаратний договір, Андрусівський мир) – угода між Московським царством і Річчю Посполитою за спиною України про припинення війни, підписана 30 січня 1667 року в селі Андрусове під Смоленськом терміном на 13,5 років. Угода стала завершенням російсько-польської війни 1654-1667 років.

Умови сепаратного перемир'я викликали велике незадоволення серед українського суспільства. Андрусівський сепаратний договір, порушивши умови Переяславської Ради (1654) та інших договорів з гетьманами Богданом Хмельницьким, Юрієм Хмельницьким та Іваном Брюховецьким, закріпив насильницький поділ української етнічної території на дві частини – Правобережну Україну і Лівобережну Україну, остаточно затверджений так званим Вічним миром в 1686 році. Проти Андрусівського сепаратного миру рішуче виступали гетьманські уряди Петра Дорошенка, І. Брюховецького, П. Суховієнка, а згодом і Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича, які протягом свого правління практично його не виконували. Порозуміння Московії й Польщі за рахунок поділу території козацької держави спричинило зростання політичного впливу в українському суспільстві козацької старшини, яка спиралася на підтримку Османської імперії та Кримського ханства. Після 1667-го поглибився внутрішньополітичний розкол в тодішній Україні...Внаслідок зайнятої гетьманськими урядами позиції більшість із статей Андрусівського сепаратного миру не було виконано, а російсько-польські переговори щодо сфер впливу на Українську козацьку державу відразу продовжилися укладанням додаткових до Андрусівського сепаратного договору постанов – так званих Московських пунктів. Згідно з першими Московським пунктами від 14 (04) грудня 1667, Росія надавала Речі Посполитій військову допомогу для боротьби з П. Дорошенком. За другими Московськими пунктами від 9 квітня (30 березня) 1672 передбачалося, зокрема, відкладення спірного питання про передачу Києва Польщі до 1674. Треті Московські пункти від 13 (03) серпня 1678 передбачали продовжити Андрусівський сепаратний мир ще на 13 років, починаючи з 1 червня 1680. Статті Андрусівськиого сепаратного договору підтверджувалися і під час спеціальних зустрічей ("з'їздів") російських і польських дипломатів у Андрусові 17 (07) березня 1670, 10 січня 1675 (31 грудня 1674).

__________

2. У жовтні 1596року в Берестові зібрався церковний Собор, щоб урочисто проголосити унію. Від українського єпископату, який очолював тоді Київський митрополит Михайло Рогоза, не визнали унії два єпископи – Гедеон Балабан, єпископ Львівський, і Михайло Копистенський, єпископ Перемиський.

6 червня 1700 року Йосиф Шумлянський (єпископ львівський) у Варшаві офіційно приймає зверхність римського Папи. На цій урочистості були присутні папський нунцій, король Август ІІ Сильний, сенат у повному складі.

Отже унія в Галичині була прийнята лише у 1700 році, через півстоліття після Хмельниччини. То ж якщо Богдан і ухвалював рішення про геноцид уніатів (твердження на совісті harza), то воно стосувалося Київщини, Черкащини, Смоленщини, та аж ніяк не Галичини.










© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua