Народные блоги
http://narodna.pravda.com.ua/rus/history/4bf9b43319513/

"До себе на Батьківщину – в Київ..."

museum-ukraine | 24.05.2010 02:03

Мова йде про Костянтина Дмитровича Ушинського (19 лютого 1823р. – 21 грудня 1870р., за старим стилем), українця і нашого земляка.
З розвалом Радянського Союзу ідеологічні штампи та стереотипи зникли або послабли та відійшли на другий план. І пояснювати в Росії, що українець Ушинський "великий русский педагог" стало важче, а в Україні ще не...


''До себе на Батьківщину – в Київ...''
В 2003 році пройшов непоміченим ювілей – 180 років від дня народження – людини, яка на теренах російської імперії в позаминулому столітті зробила цілу революції в педагогічній науці. Власне, створила її.

Мова йде про Костянтина Дмитровича Ушинського (19 лютого 1823р. – 21 грудня 1870р., за старим стилем), українця і нашого земляка.

Можливо, це пов'язане з тим, що донедавна вважалося, що він народився у 1824 році і майбутні святкування планувалися наступного року, але думаю причина тут глибша.

З розвалом Радянського Союзу ідеологічні штампи та стереотипи зникли або послабли та відійшли на другий план. І пояснювати в Росії, що українець Ушинський "великий русский педагог" стало важче, а в Україні ще не звикли до того, що у царині світової педагогічної науки мають такого велетня, як Ушинський, який по праву займає одне з чільних місць цієї науки поряд з титанами педагогічної думки, такими як Ян Амос Коменський, Песталоцці, Дістервег, Фреліх та інші.

Тому і не дивно, що в літературі, присвяченої Ушинському, стільки помилок і неточностей. Навіть у найостаннішому академічному виданні "Зводу пам'яток історії і культури України", присвяченому Києву, видрукуваному у 1999 році, наплутані біографічні дані про Ушинського.

Російські автори у своїх творах виводять його росіянином, а українські – обережно натякають, що у нього є якійсь зв'язок із Україною.

А що ж було насправді?

Рід Ушинських відомий на Україні з першої половини ХУІІІ століття. Деякі з представників фамілії були священнослужителями в Чернігівській губернії. Про це збереглися документи першої половини ХІХ століття, в яких Ушинські намагалися довести своє дворянське звання.

Якраз цей факт і підтверджує українське походження Ушинських, бо українська старшина ставала російським дворянством на протязі кінця ХУІІІ – першої половини ХІХ ст. ст.

Батько Ушинського, Дмитро Григорович, був професійним військовим, з 1807 року викладав у військовому корпусі, ходив у закордонні походи а під час Вітчизняної війни 1812 року приймав участь в битві під Бородіно. В 1820 році пішов у відставку в званні підполковника в зв'язку з хворобою.

Через рік, трохи підлікувавшись, повернувся на державну службу, щоб прокормити свою чисельну сім'ю. Його призначають служити в Тульську казенну палату. Де і народжується 19 лютого 1823 року (саме така дата його народження!) майбутній педагог.

За час служби батька Ушинського переводили у Полтавську, Олонець ку та Вологодську казенні палати. Ось так непомітно українець Дмитро Ушинський став російським дворянином.

До речі, Тульське дворянське зібрання відмовило йому в цьому важливому для нього і для його дітей званні, а признало дворянську гідність Ушинських саме Чернігівське дворянське зібрання!

Скільки ми знаємо таких випадків, коли юнак чи дівчина отримували після закінчення вузу на Україні призначення в Росію, починали там працювати, влаштовували свою долю, а вже їхні діти "ставали" росіянами! Ось щось подібне відбулося і з Ушинським.

Російські дослідники, безумовно, про цю сторінку з минулого Костянтина Дмитровича Ушинського, писали схематично, тільки підкреслюючи, що він народився в російському місті Тулі. А ми вже знаємо обставини появи Ушинських у Тулі.

Мати Ушинського, Любов Степанівна, належала до відомого на Україні графського роду Капністі. Самий відомий серед них, безумовно, поет Василь Васильович Капніст (1758 – 1823рр), автор знаменитої комедії "Ябеда" (1798р.).

Вплив Любові Степанівні на дітей і особливо на свого сина Костянтина, був дуже великий. Початкову освіту, на якій формується майбутній характер дитини, Костянтин Ушинський отримав саме під керівництвом матері. На жаль, в 1835 році вона передчасно помирає.

Ушинський залишається жити в українському містечку Новгород – Сіверському, там він закінчує гімназію. Тобто, середню освіту він отримав у себе на Батьківщині, в Чернігівській губернії. Після чого, в 1840 році їде в Москву і вступає на юридичний факультет Московського університету. В 1844 році блискуче закінчує його і залишається в ньому для підготовки до складання магістерських екзаменів.

А в 1846 році (в 23 роки!) призначається професором Ярославського Демидівського ліцею. Перед молодим вченим відкривається блискуча кар'єра.

Щоб не переповідати біографію Ушинського, зазначимо, що він не поривав зв'язків із Україною навіть тоді, коли поїхав у Європу (1862 – 1866рр) вивчати стан педагогічної науки.

В 1851 році, перебуваючи в Чернігівській губернії, одружується з дочкою власника хутора Богданка Глухівського повіту (тепер Шосткінський район Сумської області) з славного роду Дорошенків Надією Семенівною.

Після повернення із закордонного відрядження, у 1868 році в листі до свого друга Л.М. Модзалевського, повідомляє, що в майбутньому році думає повернутися "до себе на батьківщину – в Київ".

У вересні 1870 року таки переїжджає в Київ на постійне мешкання, але хвороба, хронічна пневмонія, яка підточувала вченого все життя, примушує його їхати в Крим на лікування.

Він зумів тільки доїхати до Одеси (на початку листопаду), де захворів і 21 грудня в "Північному готелі" (тепер це провулок Чайковського,12) помирає на 48 році життя.

Похований Костянтин Дмитрович Ушинський на території Видубицького монастиря, поблизу Георгіївського собору, як він і заповідав.

Я думаю, читачу вже досить доказів того, що Костянтин Дмитрович Ушинський був тісно пов'язаний з Україною.

Він створив наукові засади вітчизняної педагогіки та вибудував струнку систему навчання дітей в початковій школі, довів необхідність їхнього навчання рідною мовою, бо "мова народу кращий, ніколи не в'янучий і знову розквітаючий квіт усього його духовного життя... В мові одухотворяється увесь народ і вся його батьківщина..."

Підкреслив, що навчання дітей на нерідній мові загальмовує їхній розвиток, вони відстають від своїх однолітків, які, навпаки, з самого початку опановують рідну мову.

Скільки таких прикладів бачив автор цих рядків під час служби у лавах Радянської Армії в кінці 50-х, на початку 60-х років минулого століття! Грузин або узбек, вирваний із свого рідного мовного оточення, поступався тим солдатам, які знали "язык межнационального общения", не здогадуючись, що всі ці аксіоми давним давно доведені Костянтином Дмитровичем Ушинським!

Тому, мабуть, трохи і забулося його ім'я, коли у брежнєвські часи розквітла теорія злиття націй. Але порушити закони природи неможливо, що і було доведено життям на початку 90-х років ХХ століття, коли впала радянська імперія. Впала не без допомоги і мовного питання.

Для запорожців буде цікаво довідатися, що в кінці свого життя Костянтин Дмитрович Ушинський жваво листувався з одним із найвідоміших діячів нашого краю бароном Корфом М.О.

Барон за власною ініціативою увів в 89 початкових школах повіту навчання по підручниках Ушинського. Це дуже зацікавило Костянтина Дмитровича і він збирався відкласти всі свої справи і поїхати в Олександрійський повіт Катеринославської губернії, щоб подивитися на результати праці власними очима.

Намітив приїхати у 1870 році але здоров'я не дозволило: "Розмірковуючи над різними маршрутами, які Ви мені повідомили, як добратися до Вас, з моїми виснаженими силами, я бачу, що це для мене неможливо: і залізниця мене втомлює, а вирушити польовою дорогою я абсолютно не можу", – писав він баронові.

Відклав поїздку до найкращих часів, але вони, на жаль, не наступили. Через півроку вчений помер. Так і залишилася нездійсненною ця подорож, яка, безумовно, була б вписана золотими літерами в історію нашого краю...

Ушинський був, безумовно, однією з найвидатніших особистостей в історії ХІХ століття. Хто б з ним не спілкувався, непомітно для себе, підпадав під його інтелектуальний вплив.

Збереглася фотографія 50-х рр. ХІХ століття, на якій зображений Костянтин Дмитрович. Красиве обличчя, обрамоване чорною борідкою та бакенбардами. Добра посмішка, великі очі, які проникають вам у душу і ви не помічаєте, що вже слухаєте його уважно і готові виконати всі вказівки педагога.

Хто згадував пізніше Костянтина Дмитровича, діти, друзі, колеги, учні, в один голос переповідають саме цю рису непересічної постаті Ушинського – вміння розмовляти з дитиною, учнем, співробітниками, доводити до кожного з них найпотаємніші свої думки і бажання, переконувати та пояснювати незрозуміле.

... Відгомоніло людське життя, пішло за вічну межу, але розумна і добра людина ніколи не щезає, бо, як написано на могильному пам'ятникові Ушинського, – "Мертві да спочивають від праці своєї, справи бо їх ходять услід за ними..."

ЛІТЕРАТУРА.

1.К.Д.Ушинский, Педагогические сочинения в шести томах, М, "Педагогика", 1988-1990гг.

2. Віктор Скакун, Літературна Сумщина, Київ, "Музична Україна", 1995р.

3.К.Д.Ушинский, Избранные педагогические сочинения в 2х томах, т2, М, "Педагогика", 1974г.

4.Ю.Сальников, Убеждение (Ушинский), Историческое повествование, М, "Молодая гвардия", 1977г.

5. Хрестоматия по истории школы и педагогики в России (до Великой Октябрьской социалистической революции), Учебное пособие для студентов педагогических институтов, Составитель С.Ф.Егоров, 2-е издание, переработанное, М, "Просвещение", 1986г.

6.Звід пам'яток історії і культури України, книга1, частина 1, К, "Українська енциклопедія", 1999р.

7. Дим ітрій Капніст, Рід Капністів – "Літературна Україна", 26 березня 1998р.

8.Новое об Ушинском, Исследования и материалы о жизни, деятельности и педагогическом наследстве, Межвузовский сборник научных трудов, Ярославль, 1981г.

9.Струминский В.Я., Очерк жизни и педагогической деятельности К.Д. Ушинского, М, Учпедгиз, 1960г.

10. Грищенко М.М., К.Д.Ушинский, К, К, т-во "Знання УРСР", 1974р.

11. Из новых изысканий к биографии К.Д.Ушинского – "Советская педагогика", N2,1974г.

12. И.Коломиец, По следам родословной К.Д.Ушинского – "Учительская газета", 26 декабря 1978г.

13. А.Петухов, Дело о рождении Ушинского – "Учительская газета", 5 августа 1969г.

14. Одесская пресса о кончине К.Д.Ушинского – "Советская педагогика", N2, 1974г.

Віталій Шевченко


© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua