Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Индия   новости   вино   церковь   пасха   религия   христианство   Киевская   новини   релігія   Церква   християнство   Тіло   паска   писанка   крашанка   ягня   пасхальне   агнец   пасхальный   Старий   Ветхий   Завіт   Завет   Таємна   Тайная   Вечеря   хліб   кров   причастя   причастие   Великдень   тенгріани

Пасха біблійна і традиційна


1
Рейтинг
1


Голосов "за"
4

Голосов "против"
3

Великодні свята особливим чином відрізняються серед всіх інших традицій та звичаїв нашого народу. Саме в цей час замість звичного привітання "Добрий день" всюди чути "Христос воскрес!" і відповідь "Воістину воскрес!". Великодні дійства, які є традиційними в нашій культурі, загалом відомі, тому пропоную зупинитися на біблійному значенні свята Пасхи.

Пасха біблійна і традиційна
В Святому Письмі слово "Пасха" вперше зустрічається в Вихід 12:11. В перекладі з гебрейської "Pesach" – "перескочення". В контексті це означало, що Ангол Господній, знищуючи первенців в Єгипті, обминав, або ж "перескакував" єврейські доми, в яких одвірки були змащені кров'ю пасхального ягнятка. З тих пір щорічно чотирнадцятого нісана в кожній єврейській сім'ї готували запечене ягня на згадку про милість Божу до них. Так святкували Пасху в часи Старого Завіту. Старозавітні пасхальні ягнята, як і інші тварини, яких приносили в жертву, слугували прообразом справжнього Викупителя, Який поніс покарання за наші гріхи на Голгофському хресті. В 1Кор. 5:7 написано: "Наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений".

Виникає логічне питання – якщо євреї заради спасіння від згуби в ту далеку ніч споживали запечене ягня і змащували кров'ю одвірки, то як нам сьогодні стати причасниками спасіння від наших гріхів? Відповідь є. Пасха Нового Завіту – це Вечеря Господня, під час якої ми споживаємо хліб і вино, які є символами тіла і крові нашого Господа Ісуса Христа. В Євангелії від Іоанна 6:53,54 написано: "І сказав їм Ісус: "Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського, й пити не будете крові Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає, та кров Мою п'є, той має вічне життя, – і того воскрешу Я останнього дня".

Першу новозавітню Пасху Ісус споживав з Своїми учнями під час Таємної Вечері. Пізніше апостол Павло в 1Кор. 11:23-26 описує сам обряд християнської Пасхи: "Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, взяв хліб, подяку віддав, переломив і сказав: "Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ламається. Це робіть на спомин про Мене!" Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: "Ця чаша – Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!" Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, – смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде." Згадуючи події Таємної Вечері варто зазначити, що Христос спочатку спожив з учнями старозавітню Пасху – запечене ягня, і після цього запровадив новозавітню – хліб і вино. Беручи до уваги той факт, що під час святкування Пасхи у євреїв вдома сім днів не мало бути нічого квашеного ("Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця. Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї. Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, будете їсти опрісноки!" Вихід 12:18-20), Господь з учнями споживав хліб без дріжджів та вино, яке ще не зазнало бродіння, тобто чистий виноградний сік, що є символами безгрішного тіла і крові Ісуса Христа. Таку Пасху запровадив Господь, і таким чином святкують її християни.

Як бачимо, що в Святому Письмі досить докладно описано святкування новозавітньої Пасхи, але немає жодної згадки про паску, писанки – головні атрибути традиційного святкування. Звідки ж це тоді в християнстві? Пропоную звернутись до історії. Однією з давніх язичницьких релігій, що зробили великий вплив на формування релігійних поглядів жителів Київської Русі, був культ Тенгрі. Він був поширений у степових народів – тюрків, гунів, монголів. Останні протягом 250 років (з 1236 по 1480 рр...) панували над Київською Руссю, повпливавши на її звичаї. І ось "... великим святом у тенгріан вважався прихід весни. А за традицією, корені якої йдуть в Індію, воно відзначалося 25 березня. Відомо, що до цього дня тенгріани пекли паски. Паска уособлювала чоловіче начало. В Індії та в багатьох інших країнах його символом був фалос. Тенгріанскій пасці надавалася відповідна форма, поряд клали два пофарбованих яйця. У цьому вже простежується зв'язок з фалічними землеробськими культами Індії, але настільки ж очевидний зв'язок цього звичаю і з великодними традиціями християнства. Тільки тенгріанскі звичаї давніші" [Релігії світу. В 2 т. Енциклопедія. М.: Аванта +, 1996. Т. 1. С. 217]. Ця інформація спонукує замислитись над доцільністю освячення в Церкві явно язичницьких символів. Чи вказують ці символи – паска, покрита білою глазур'ю, з яєчками – на викуплення в Ісусі Христі? Чи таку Пасху залишив нам Господь? Чи правильно буде перед Богом святити те, що святили язичницькі народи в міру своєї розбещеності? Відповідь за вами.

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua