Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Андреа ГРАЦІОЗІ: Сталін не прагнув винищити всіх українців, він хотів убити декілька мільйонів, аби змусити інших скоритися його владі

Leon | 28.11.2009 01:46

9
Рейтинг
9


Голосов "за"
10

Голосов "против"
1

Професор Андреа Граціозі, упорядник видання "Листи із Харкова. Голод в Україні і на Північному Кавказі у повідомленнях італійських дипломатів, 1932-1933 рр."

Андреа ГРАЦІОЗІ: Сталін не прагнув винищити всіх українців, він хотів убити декілька мільйонів, аби змусити інших скоритися його владі
Тему розкриття однієї із найтрагічніших, не так давно "заборонених" сторінок історії України й українського народу – Голодомору намагались розкрити дослідники-іноземці, найвідомішими з яких є Рафаель Лемкін, Роберт Конквест, а також Джеймс Мейс, який крім дослідження Голодомору ще й був ініціатором акції "Свічка у вікні", а також іменем якого названа премія газети "День", першим лауреатом якої став філософ і публіцист Ігор Лосєв, за найкращу публіцистичну роботу "Громадянська позиція".

Вагомий особистий внесок у дослідження Голодомору в Україні зробив і дослідник із Італії, Андреа Граціозі.

*************************************************************************************************

Минулого року в Києві італійський інститут культури в Україні за сприяння Координаційної ради з підготовки заходів у зв'язку з 75 роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України, Міністерства закордонних справ Італійської Республіки, Національного університету "Києво-Могилянська академія" презентував видання "Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932-1933 рр." Упорядником якої є професор Андреа Граціозі. Українське видання цієї книги містить докладні службові повідомлення (всього 58 документів), що італійські дипломати в СРСР надсилали до свого уряду про трагічні події 1932-1933 років. Ці унікальні документи, які зберігаються в архівах Міністерства закордонних справ Італії є одними з найважливіших зарубіжних документальних джерел в історіографії Голодомору. Вони свідчать, що національна трагедія українського народу не була неминучою фатальністю, а була спланованою безжалісною операцією сталінського режиму на знищення мільйонів невинних людей. "Голод далі чинить масове людовбивство серед населення у таких грандіозних масштабах, що геть незрозуміло, як світ може залишатися байдужим до подібної катастрофи... Шляхом безжальних конфіскацій (про які я неодноразово повідомляв) московський уряд влаштував не те що голод, бо це мало сказати, а повний брак будь-яких засобів до існування...", – писав приголомшений консул у Харкові Серджо Граденіґо у своєму черговому службовому донесенні в травні 1933 року. "Товариш Френкель, член Колеґії ГПУ, звірився одному нашому знайомому, що в Харкові на дорогах щоночі збирають близько 250 трупів померлих від голоду. Зі свого боку можу посвідчити, що я бачив, як опівночі перед консульством проїздили вантажівки, які везли 10-15 трупів. Оскільки поряд з консульством будуються три великі квартали, вантажівка зупинилася перед парканом і двоє співробітників, озброєних вилами, увійшли, шукаючи там трупи. Я бачив, як цими вилами було підібрано з землі 7 осіб, тобто двох чоловіків, одну жінку і четверо дітей. Інші люди прокинулися і зникли, мов тіні. Один iз двох співробітників, які робили цю роботу, сказав мені: У вас такого нема, правда?". Граденіґо передбачав жахливі наслідки для української нації: "...теперішня катастрофа спричинить колонізацію України переважно російським населенням. Це змінить її етнографічну природу. Можливо, в дуже близькому майбутньому не доведеться більше говорити ні про Україну, ні про український народ, а отже, не буде й української проблеми, оскільки Україна фактично стане частиною Росії".

**************************************************************************************************

Із бесіди головного редактора "Української газети в Італії" Маріанни СОРОНЕВИЧ, з Андреа Граціозі:

Я зустрілася з у приміщенні Посольства України в Італійській Республіці після церемонії вручення йому ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня. Високу нагороду італійському науковцеві, професору Неаполітанського університету "Федеріко II" присудили "за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання Голодомору 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу, активну громадську діяльність щодо вшанування жертв трагедії". Так зазначено у відповідному Указі Президента України.

- Що спонукало вас почати вивчення Голодомору в Україні?

- Я вивчав історію СРСР і знав, що в 30-х роках там було багато страждань. Ознайомлюючись із архівами міністерства закордонних справ Італії, відкрив папку з документами "Листи з Харкова". Її вміст надзвичайно вразив мене. Це були звіти італійського посольства та консульства з Харкова, Новоросійська й Києва про те, що там відбувалося. Дипломати щотижня надсилали Беніто Муссоліні такі звіти, адже тоді він був міністром закордонних справ. Вражало те, що на кожній із трьохсот сторінок були власноруч зроблені помітки майбутнього дуче. Проте коли я взяв до рук італійські газети тих років, то знайшов лише описи надзвичайних досягнень радянського сільського господарства. Отже, навіть фашистський режим приховував факти Голодомору.

Звіти ж консулів вражали. Ці люди могли їздити країною, де скрізь бачили смерть, і все це було задокументовано.

Трагедія була настільки великою, що звіти переповнені людським співчуттям. Вони наразі є найбагатшим джерелом інформації, яке ілюструє реальність тих днів.


Відтак я почав вивчати радянську історію, звертаючи особливу увагу на факти голодоморів.

- Ваші дослідження ґрунтуються лише на цих італійських джерелах?

- Ні. Після 1991 року, коли відкрили радянські архіви, я долучив їхні матеріали до своїх досліджень. Мав нагоду працювати в Москві та Києві з групою, до складу якої увійшли російські, українські й американські вчені. Ми шукали оригінали документів.

Окрім того, знайшлося багато свідчень людей, котрі пережили Голодомор і втекли за кордон під час війни. Були листи до родичів у Канаду. На основі всіх цих документів ми змогли відтворити картину подій тих часів. Вивчаючи документи в Італії, не могли зрозуміти, чому все так відбувалося, бо не мали на руках документів тих, хто спровокував Голодомор. Ми знаходили лише констатацію фактів: люди почали вмирати в листопаді-грудні. Смертність досягла своєї кульмінації у березні-квітні. А от чому так сталося, ми зрозуміли, лише вивчивши документи в архівах Москви. Вони довершили цю страшну картину та дали переконливі пояснення.

- Яких висновків ви дійшли?

- У 30-х роках проводили колективізацію та розкуркулення. Це було жахливою політикою, проте тодішня влада вірила, що вона принесе підвищення продукції сільського господарства. На початку влада не мала на меті створити Голодомор. Проте селяни не погоджувалися з її курсом, резонно вважаючи його повторенням кріпацтва. У 1931-1932 роках сільське господарство занепало. Країна мала обмаль зерна, але дуже хотіла експортувати його за кордон, щоб купувати машини для заводів. Сталін звинувачував у всіх цих проблемах селян, а не свою політику. На його думку, найбільшу опозицію його владі створювали українці, народи Північного Кавказу та дельти Волги, зокрема регіону Тамбов.

- Восени 1932 року вже було відчутно певну нестачу зерна. Сталін же вирішив покарати населення голодом через те, що, як він вважав, селяни погано працювали. У листопаді- січні він видав чимало указів (ми знайшли та вивчили їх), у яких постановив відібрати всі продукти харчування у визначених районах.

- Тобто він усвідомлював наслідки, до яких можуть призвести такі дії?

- Він знав про труднощі, що їх спричинила його неправильна політика, її результати. На початку 33-го він вирішив погіршити ситуацію, щоб покарати тих, хто протидіяв його волі. Це видно з того, що 1932 року померло кількасот тисяч осіб, майже всі вони з України, Кавказу, Кубані та Волги. Із січня 33-го щогодини помирали тисячі людей. Окрім того, ми виявили документи, в яких людям забороняли залишати села. Ця величезна трагедія сталася з провини однієї особи. На підставі цього можна стверджувати, що то була політика геноциду. Я не підтримую думки, що голод первинно організували спеціально, щоб винищити населення. Проте коли він почався, то його зужили, щоб покарати голодом, а отже, смертю. Саме тоді він переріс у політику геноциду. Гадаю, впродовж шести місяців 33-го померло чотири мільйони осіб. Сталін не прагнув винищити всіх українців, він хотів убити декілька мільйонів, аби змусити інших скоритися його владі.

- Нині в Україні порушують питання про відповідальність Росії за Голодомор. Що ви думаєте щодо цього?

- Особисто я вважаю, що провина лежить на тодішньому режимі комунізму та Сталіні. Від нього потерпав і російський народ. У Волзькому регіоні вмирали російські селяни. Постраждали казахи, їх убивали, як тварин. Гадаю, Росія мусить визнати існування режиму, від якого постраждало багато народів.

- Як ви оцінюєте постать Сталіна?

- Він був дуже жорстокою людиною. Проте не можна не визнавати його інтелекту. Він був значно розумнішим, аніж уявляють. Проте його злоба була безмежною. Крім того, гадаю, був параноїком. Я вивчав листи й укази Сталіна, в яких ідеться про те, що він посилав людей на тортури, вимагаючи від катів задавати наперед визначені запитання та катувати своїх жертв доти, доки не отримають наперед визначені відповіді. Він був упевнений у своїй правоті й хотів лише отримати підтвердження своїх страхів.

- Розкажіть про ваші публікації – результат досліджень Голодомору.

- Архівні документи, звіти італійських консулів в Україні опубліковано вже давно в Америці, Італії, Франції. Я назвав їх так само, як називався файл, у якому їх зберігали, – "Листи з Харкова". Тепер пишу історію Радянського Союзу від виникнення до розвалу, а також про громадянську війну 30-х років в Україні, Другу світову війну. Сподіваюся, невдовзі ці роботи опублікують.

ДОВІДКА:

Андреа Граціозі народився 19 грудня 1954 року. Закінчив економічний факультет неаполітанського університету в 1977 році. Професор, працює викладачем сучасної історії на факультеті соціальних наук і сучасної історії в університеті "Федеріко II" м. Неаполь. Працював в університетах Пітсбурга (1979), Пенсільванії (1983), Вашингтона, Гарварда, Москви, Берліну й інших. Працює з науковими організаціями – Італійська асоціація з вивчення сучасної історії, Італійська асоціація з вивчення України, Американська історична асоціація й інших.



Комментарии
кому интересно – КТО И ПОЧЕМУ ЗАКАЗАЛ ГОЛОДОМОР В УКРАИНЕ смотрите последнюю главу тут
http://zhurnal.lib.ru/d/dogonow_i_i/dogonov.shtml
http://www.mfa.gov.ua/mfa/en/publication/content/16782.htm
Ще деякі дані по виданню Андреа Граціозі









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua