Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Кубанська Самостійна Республіка   Луганськ   Снєгирьов   Во Свобода

Самостійна Кубанська Народна Республіка


8
Рейтинг
8


Голосов "за"
12

Голосов "против"
4

Я хотів би звернути увагу читачів на визначну подію в історії України -проголошення 16 лютого 1918 р.Самостійної Кубанської Народної Республіки, яка за рішенням делегатів Законодавчої Ради Кубані, була прилучена на федеративних умовах до України.До складу СКНР входили Кубанська область, Ставропільщина, Терек, Дагестан і Чорноморщина.

30 квітня-3 травня 1917 р.у Катеринодарі відбулися збори козацтва, на яких утворився козацький уряд-Кубанська Військова Рада.1917 р. на Кубані-це час пробудження української свідомості і кубанських козаків.Вони не сприйняли більшовицьку ідеологію.Після утворення на Кубані Кубанської Військової Ради та Краєвого Уряду почалися пошуки і лагодження зв" язків та стосунків з Україною та її урядом-Центральною Радою.Одним з найактивніших політичних діячів у цій справі був Микола Рябовол.

24 вересня 1917 р. розпочала свою роботу 2-га сесія Кубанської Військової Ради.На неї запросили представників України. Вони виступили на одному з засідань Ради. М.С. Рябовол вітав їх:" Дорогі гості! Мачуха-доля відірвала наших дідів- запорожців від матернього лона й закинула їх на Кубань.Більше ста літ жили ми тут сиротами по степах, по плавнях, по горах без матернього догляду. Царі робили все можливе, щоб зробити з нас душогубів, хотіли, щоб ми, коли прийде час, час визволення України, своїми руками задушили ту волю, щоб ми свої шаблі полоскали в крові Матері. Не діждались б цього вони ніколи. Не діждались, бо хоч наші душі царі поневічили, та не вбили, і ми діти,руки на Матір не підняли б."

Український уряд у листопаді 1917 р. офіційно визнав право на самостійне існування кубанських козаків. 30 грудня відбувся з"їзд українських громадських діячів та представників українського населення Кубані, на якому у резолюції було вказано " про приєднання Кубані до України". 4 січня 1918 р.на заклик Української Чорноморської Ради 29 політичних партій та організацій підтримали 3-ій Універсал Центральної Ради та звернулися до Кубанського Військового Уряду про доцільність приєднання Кубані до України.Перешкодою до утворення Кубанської державності та налагодження стосунків Кубані з Україною був конфлікт між кубанськими козаками та іногородніми,на якому набували хиткий авторитет серед кубанців більшовики.Завдяки невтомній роботі Луки Бича та Кіндрата Бардіжа цей конфлікт було залагодженно та відкрито дорогу до кубанської незалежності. Великий вплив в утвердженні незалежності Кубані відіграла агітація кубанців-українців на сесії Крайової Ради та на Обласному з"їзді представників усього населення краю у грудні 1917 р., тоді відбулося повне порозуміння між кубанцями та делегатами Української Центральної Ради М.Галаном та Є.Онацьким.У другій половині лютого 1918 р. опісля закінчення сесії на нараді членів Ради була прийнята та ухваленна резолюція про прилучення Кубані на федеративних підставах до України.Члени Ради підтримували відокремлення Кубані від Росії. Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники " единой и неделимой России", такі як Скобцов, голосували за федерацію з Україною. Ще раніше була прийнята Конституція Незалежної Кубані.

Більшовики не визнали незалежність Кубані та приєднання її до складу України і оголосили війну Раді. На Кубань прибули бойові частини Червоної Армії з німецького фронту, якнайкраще озброєнні на той час.

22 лютого 1918 р., коли ситуація стала безнадійною військовий Отаман Філімонов скликав нараду, на якій було вирішено покинути Катеринодар.

Голова Законодавчої Ради Рябовол разом з Бардіжем пропонували відійти до Новоросійська,але певного рішення не було прийнято.У зверненні, розповсюдженному в Катеринодарі перед виходом, писалося: " Ми пішли з Катеринодару.Але це не означає, що боротьба скінчена.Ми вдуховленні ідеєю оборони нашого краю від загибелі, котру несуть з собою захватчики влади, що кличуть себе більшовиками."

Кубанська Рада зійшлася з Добровольчою армією.

Далі буде.

Дмитро Снєгирьов. член ВО " Свобода"

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua