Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
Україна   РУНвіра   Лев Силенко   Мага Віра   українська філософія   релігя   віра   язичництво   дослідження   Учитель

"МИ є МИ, наше "Я" – наше, бо рідне в нас – рідне"

Онук Дажбожий | 20.11.2008 18:11

7
Рейтинг
7


Голосов "за"
8

Голосов "против"
1

Сьогодні наше суспільство мусить шукати духовні цінності, які виведуть Україну з кризи, бо ми живемо у столітті загибелі глобальних ідеологій, занепаду людського духу.
Сучасне релігієзнавство не може обійти увагою таке духовне явище, як РУНВіра, де мова йде про духовний феномен відродження українського народу.


''МИ є МИ, наше ''Я'' – наше, бо рідне в нас – рідне''
Зроблені перші кроки до національного відродження України ще не заклали у душах її громадян усвідомлення себе народом, яку несе в собі тисячолітню культуру, що має етичні принципи, в яких відбилася любов до своєї історії, мови, національних надбань, всього того, що робить її нацією на своїй землі, не принижуючи при цьому самобутності та традицій інших етносів, які населяють Україну.

Сьогодні наше суспільство мусить шукати духовні цінності, які виведуть Україну з кризи, бо ми живемо у столітті загибелі глобальних ідеологій, занепаду людського духу. На цьому новому просторі утворилася певна етична прогалина, щоб її заповнити, потрібні нові ідеї, нові погляди на минуле та майбутнє українського народу, які повинні дати можливість усвідомити складну дійсність та надати рецепти для її змін.

Останнє десятиліття йде пошук ідеології українства, того духовного стимулу, що зможе надати перспективу на майбутнє, у вітчизняній суспільній науці неадекватним змістом наповнене й саме поняття "духовне відродження". Воно більше нагадує гасло, ніж має якийсь концептуальний зміст. На сьогодні відродження України вбачається переважно на шляху її економічного зростання, яке без духовного самоусвідомлення нації неможливе.

Кінець ХХ ст. позначився в житті української філософської культури знаменними подіями. З небуття повертається величезна філософсько-літературна спадщина, створена в еміграції талановитими українськими дослідниками. Ці філософи, вчені, письменники своїми творами збагатили не тільки національну, але й європейську та світову культуру.

Недостатнє знання справжніх філософсько-етичних досягнень представників західної діаспори Д.Чижевського, В. Липинського, О.Кульчицького, В. Зіньковського, В. Шаяна, Я. Оріна, Л. Силенка та ін., неспроможність поки що оцінити їх з точки зору сучасної вітчизняної філософської думки стають причиною розриву духовної історії України, що приводять до відсталості у методологічних питаннях політичної, економічної та культурної ідентифікації української нації.

Головне місце у філософії української діаспори займає етична проблематика взаємовідносин між людиною та нацією, людиною та Богом, питання призначення людини у світі, сутність добра, зла, що безпосередньо стосуються формування повноцінного світогляду сучасної людини.

Однією з причин звернення до творчості Лева Силенка, відомого духовного діяча діаспори є спроба ввести в науковий обіг його філософсько-етичну концепцію, що знайшла своє втілення у фундаментальній праці "Мага віра", яка наповнила поняття "духовне відродження" новим змістом, розставила певні віхи, необхідні для виходу України з кризи.

Сучасне релігієзнавство не може обійти увагою таке духовне явище, як РУНВіра, де мова йде про духовний феномен відродження українського народу.

Національна ідеологія на сьогоднішній день до кінця ще не осмислена. З'являється питання того, що покласти в її основу, наскільки коректні при цьому для обґрунтування національної ідеї християнські православні цінності, в той час, як християнський світ роздертий сьогодні конфесійними протиріччями та чварами, які ще існують шляхи для пошуку громадянської ідеології в Україні?

На ці питання прагне відповісти Л. Силенко, розробляючи проблему національного самоусвідомлення, самоідентифікації української нації та здійснює пошук смислотворючих цінностей, що робить його вчення достатньо значним.

Звернення до філософського аналізу вчення Л. Силенка – це заповнення лакуни в вітчизняній релігієзнавчій науці, що утворилася в ній щодо духовної спадщини діячів української діаспори.

Значення Л. Силенка як відомого релігійного діяча, важливість оцінки його творчості дозволяє аргументовано стверджувати, що філософське дослідження поглядів мислителя заслуговує на те, щоб стати предметом якнайширшого обговорення.

"Ми, Українці, по ВІРІ УКРАЇНЦІ. У нас, Українців, українське розуміння Бога, і в це розуміння ми вкладаємо силу свого розуму і багатство своєї душі. Ми свято віримо, що для нас рідне розуміння Бога найпритаманніше, найкраще. Жодна чужа віра не може замінити нашу Рідну Віру так, як не може чужа мати, замінити рідну. МИ розуміємо і любимо Бога по-рідному. МИ є МИ, наше "Я" наше, бо рідне в нас рідне. Жодна в світі чужа духовна сила нашу душу не поневолить!.

НЕ ПОКЛОНЯЙСЯ ЧУЖОМУ ПОНЯТТЮ БОГА

Ти є той, кому ти поклоняєшся. Ти поклоняєшся Конфуцію-значить, ти китаєць українського походження. Ти поклоняєшся Ісусові – значить ти юдеєць українського походження. Ти поклоняєшся чужим духовним істинам-значить ти чужовір. Тобі дана віра, а не знання. Ти від чужинців віру отримав, а волю втратив. Що варта віра без волі? Бачиш, справа тут не в "релігії"" не в "Богові", а в тому, що під цими духовними поняттями живе чужа духовність, яка тебе (в ім'я чужого Бога) поневолює.

БУДЬ ДОСТОЙНИМ Українцем! Не поклоняйся чужоземним поняттям Бога
" – Лев Силенко

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua