Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

БОРОТЬБА ТВОРИТЬ ГЕРОЇВ

Максим 'Вихор' | 12.11.2008 21:27

3
Рейтинг
3


Голосов "за"
10

Голосов "против"
7

...Ми – звичайні українці. Єдине, що відрізняє нас від інших – це наше бажання робити Справу. І ми її робимо. І закликаємо інших українців робити Справу, боротися. Ми можемо, і ви зможете! Годі вже на 17-му році незалежності ховатися по квартирниках і боротися лише під покровом ночі. Ми – на своїй Богом даній землі!

БОРОТЬБА ТВОРИТЬ ГЕРОЇВ
Наприкінці жовтня українські націоналісти вшановували пам'ять Миколи Лемика – юнака-ОУН-івця, який убив начальника канцелярії консульства СРСР у Львові Олексія Майлова на знак протесту проти Голодомору, влаштованого більшовицькою Москвою. Вшанування героїв – свята справа. На жаль, деякі люди вшануванням пам'яті видатних борців підміняють саму боротьбу. Ніби всі національні завдання вже виконано і лишилося тільки дякувати "прадідам великим".

Реальний же стан справ в Україні не дозволяє покладати рук. Боротьба, боротьба і ще раз боротьба! Вона продовжується, бо ніколи і не припинялася. Звісно, зараз не лунають постріли атентатів і черги повстанських кулеметів не зрізають непрошених гостей-окупантів. Однак, це не значить, що доба героїв пройшла. Доки є боротьба, будуть народжуватися і герої – ті, хто йшов першим і віддавав найбільше.

А що я можу зробити? Бандера, Шухевич, Стецько, Коновалець – всі вони такі величні і недосяжні для мене, маленької людини" – так нерідко кажуть собі українці. Такі думки виникають або від зневіри в собі, або від нерозуміння однієї простої речі: не ставши до боротьби, героєм не станеш. "Що я можу зробити?" – так питають ті, кому бракує бажання щось робити. Ми живемо в такий час, коли для будь якого бійця знайдеться свій фронт. Саме сьогодні боротьба стала справді глобальною: в політиці і в економіці, в суспільстві та інформаційному просторі, в науці і в мистецтві – всюди іде війна і всюди потрібні солдати. Було б бажання і бодай якесь вміння.

Так, для боротьби за українську Україну зараз не найсприятливіші часи. Але коли для українців час був сприятливий? Ми, українські націоналісти, настільки призвичаїлися до постійної борні, спротиву, що це увійшло в нашу плоть і кров! І кому, як не українським націоналістам, відомо, що боротися можна завжди і скрізь?!

Наприклад тут, на Луганщині, де влада – збіговисько українофобів, а населення – зросійщена затуркана маса, українські націоналісти боряться і перемагають. Наше існування неможливо замовчати, нас неможливо ігнорувати. Під час другої Сєвєродонецької "сходки" саме ми, свободівці, прорізали натовп українофобів – вісімдесят проти трьох тисяч – і заявили про себе. Це був перший "дзвіночок" антиукраїнським силам краю. Коли луганські українофоби вирішили увічнити пам'ять "жертв УПА", "дзвіночок" пролунав вдруге – півсотні проти тисячі. Тільки активне втручання міліції не дозволило розпочатися бійці. Бійки не було, але і паскудного пам'ятника також не стало. Українофоби спробували його відновити, але його знов було ліквідовано. Ми вийшли зі "схронів", в яких окопалися маргіналізовані елементи, перетворившись спочатку в самітників, а потім у морлоків. А ми просто подолали себе і вийшли. І заявили про себе на всю Україну. Ми регулярно влаштовуємо автопробіги під партійними та червоно-чорними прапорами, хоча нам погрожують колоти шини і бити вікна автівок. Ми роздаємо листівки, хоча роздавати націоналістичні матеріали посеред Луганська – справа досить небезпечна (відморозків-українофобів вистачає). Нарешті національні сили краю піднялися до рівня відкритого діалогу з владою, яка вже просто не може робити вигляд, що не чує нас. Оце і є боротьба, в якій гартуються люди, характери, ідеали.

Ми – звичайні українці. Єдине, що відрізняє нас від інших – це наше бажання робити Справу. І ми її робимо. І закликаємо інших українців робити Справу, боротися. Ми можемо, і ви зможете! Годі вже на 17-му році незалежності ховатися по квартирниках і боротися лише під покровом ночі. Ми боремося, не ховаючи обличчя під масками та банданами, хоча знаємо, які можуть бути наслідки "засвітки". Але нам вже набридло ховатися у своєму місті, у своїй державі.

Ми – на своїй Богом даній землі! Хто, крім нас, має право бути господарем України?! Тільки ми!

Україна – для українців!

Прес-служба ЛООВО "Свобода"

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua