Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Легендарного Вільному козацтву 90 років

Анатолій Грива | 22.09.2008 16:22

5
Рейтинг
5


Голосов "за"
6

Голосов "против"
1

У минулому році виповнилося 90 років від дня створення Українського Вільного Козацтва.

Легендарного Вільному козацтву 90 років
Українське Вільне Козацтво народилася у 1917 році під назвою Вільне козацтво. Рішення про формування загонів Вільного козацтва було прийнято у квітні 1917 р. на козацькому з'їзді у Звенигородці на Київщині. Також на з'їзді були прийняті такі рішення:

1.Вільне козацтво організовано для оборони вольностей українського народу та охорони ладу.

2.Вільне козацтво є територіальною військовою організацією, до якої мають право вступати громадяни повіту, не молодші 18 років.

3.Не можна приймати до організації людей, ворожих українській справі, а також тих, хто мав кримінальні злочини.

4.Всіма справами організації завідують ради козацької старшини.

16-20 жовтня 1917 р. у м. Чигирині на Черкащині відбувся з'їзд Вільного козацтва, на якому були присутні 2 тис. делегатів, що представляли 60 тис. організованих вільних козаків Київщини, Херсонщини, Катеринославщини, Чернігівщини та Кубані.



Учасники з'їзду Вільного козацтва в Чигирині. Світлина 1917 р.

Делегати з'їзду зверну¬лися до населення із закликом озброюватися, рішуче бо¬ротися з ворогами народу, не допускати братовбивства, підтримувати республіканський демократичний федера¬тивний устрій Росії на чолі із Тимчасовим урядом, ство¬рювати у селах сотні, у волостях – курені, у повітах – полки, у губерніях – коші на чолі із сотниками, курінни¬ми, полковниками, отаманами та іншою старшиною.

На з'їзді було обрано Головну козацьку раду (Генеральну ра¬ду) Вільного козацтва у складі 12 осіб, яка мала розташовуватися в Бі¬лій Церкві. Почесним отаманом Вільного козацтва став командувач 1-го Українського корпусу генерал Павло Скоропадський, а наказним військовим отаманом і генеральним писарем Іван Полтавець-Остряниця. Вільне козацтво стало основою формування військових з'єднань Армії УНР.



Павло Скоропадський



Іван Полтавець-Остряниця

Після виходу у 1920 році в еміграцію Уряду і Армії УНР Вільне козацтво продовжувало боротьбу з іноземними завойовниками аж до 1923 року.

У 1923 році українські військові провідники на чолі з отаманом Іваном Полтавцем-Остряницею створили в Мюнхені Українське Національне козаче товариство (УНКТ), яке пізніше було перейменовано в Українське Вільне Козацтво. Іван Полтавець-Остряниця намагався згуртувати консервативні сили еміграції і очолити їх з метою відновлення незалежності України на засадах гетьманської авторитарної влади.

Пріоритетним напрямком діяльності УНКТ було відро¬дження Української держави. У своїй діяльності воно використовувало традиційні козацькі організаційні фор¬ми, принципи та цінності. Для ідеології були ха¬рактерні певні тоталітарні риси: військова диктатура, превалювання державних інтересів над принципами сво¬боди слова, приватної власності та персональних свобод.

Головною метою товариства було згуртування "лицарськи-національного", активного і творчого вояцтва, ви¬ховання свідомих борців за волю України.

Про самовіддану працю Івана Полтавця-Остряниці Ф.Ніцше зазначив: "...на еміграції продовжував працю фанатичний подвижник гетьманської України Іван Полтавець-Остряниця, який, як колись задунайські козаки, розпочав творити козацтво на чужині: в Німеччині, Польщі, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, навіть Марокко...".

Організація УВК в діаспорі була підтверджена Гетьманом України Павлом Скоропадським та визнана Урядом Української Національної Ради УНР.

1 липня 1926 року УНКТ видає перший універсал до українського козацького народу, підписаний Іваном Полтавцем-Остряницею, де той проголошується Гетьманом і Національним Вождем усієї України обох боків Дніпра та військ козацьких і запорозьких. Універсал побачив світ після смерті Симона Петлюри і за його формулюванням Іван Полтавець-Остряниця став начебто наступником Головного Отамана. Після виходу цього універсалу значна частина прибічників Павла Скоропадського відійшла від УНКТ. Полтавець-Остряниця був проголошений диктатором Української Народної Козацької Республіки. В той час організація включала вісім кошів: в Болгарії, Австрії, Німеччині, Чехословаччині, Марокко, Польщі, Канаді і на Україні (Повстанський кіш). Всього організація нараховувала близько 40 000 членів. На території Польщі знаходився кіш в 1500 козаків, які об"єднувалися в чоти, сотні і полки. Польський кіш очолював кошовий отаман генерал-хорунжий Іван Волошин. На Волині кошовим був контрадмірал Савченко-Більський. До Волинського коша входили три полки: в Ковелі – полковник Захар Дорошенко, в Дубно – полковник Наум Тадієв, в Луцьку – полковник Павло Мінченко.

Полтавець-Остряниця намагався вплинути на керівництво Рейху з початком війни проти СРСР – лобіював українську самостійність, але у ході війни навіть обіцяна спочатку автономія України німцями підтверджена не була. В 1942 р. Іван Полтавець-Остряниця відійшов від політичної діяльності. З цього часу УВК очолив колишній командувач Армій УНР і УГА генерал-полковник Михайло Омелянович-Павленко, а начальником штабу був знаменитий козак-кубанець Іван Цапко. Після закінчення Другої світової війни Михайло Омелянович-Павленко посів пост міністра військових справ в екзильному уряді УНР. Почесним головою УВК був обраний командувач Української Національної Армії генерал-полковник Павло Шандрук.



Михайло Омелянович-Павленко



Іван Цапко



Павло Шандрук

У наш час УВК має козацькі станиці в США, Канаді та Австралії. До травня 2007 року УВК очолював Йосип Івах Д.Байда (Канада), а в цей час – Петро Ващик (США).



Йосип Івах Д.Байда і Петро Ващик.



Хрест УВК.



Шеврон УВК.

З 2007 р. в Україні розпочало діяльність Представництво УВК.

Козаки УВК є учасниками всіх визначних громадських подій в сучасній Україні, співавторами Президентського проекту Закону України "Про засади відновлення та розвитку Українського козацтва, козацькі організації та їх об'єднання".

Ось такою є історія єдиної козацької організації в Україні і діаспорі, яка безперервно існує вже більше 90 років.

В Статуті Українського Вільного Козацтва (опрацьований на основі "Правильника УВК" з 1948 року, затверджений Великою Козацькою Радою УВК 1969 року і змінений Великою Козацькою Радою 1974 року) читаємо:

"Метою УВК на чужині є:

а) творення з відповідних елементів лицар¬ських кадрів станового козацтва на тра¬диційних засадах з 1917-18 років, які б пам'ятали про те, що "ми браття ко¬зацького роду" та які б в основу своєї діяльності поклали власні сили для

зміцнення ідеї Української Самостійної Державності і для утримання козацьких тра¬дицій в справі оборони та боротьби не за владу в Україні і на еміграції, а за су¬веренність і за фізичну й духову волю України та соборне співжиття і спів¬працю еміграції, відкидаючи взаємну внутрішню боротьбу, як найбільше зло і шкідливе явище в житті Українсько¬го Народу, завжди пам'ятаючи про те, що УВК є власністю цілої на¬ції, а не окремої її частини, партії чи групи;

б) творення з членів УВК організуючого стану для служіння українському народові за його вільне фізичне й духовно-культурне життя та розвиток;

в) оборона України і Українського виз¬вольного руху в країнах поселення чи народження".



Орден Івана Мазепи – найвища нагорода Українського Вільного Козацтва

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua