Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Козацька символіка (vs Президентська)

Катерина Перепечатка | 30.10.2007 23:50

1
Рейтинг
1


Голосов "за"
7

Голосов "против"
6

Бажання дізнатись щось про символи, їх значення, історичне походження напевно переслідує багатьох. Хтось більше знає про сучасність, хтось – про минуле. Я намагалась поєднати відомості, щоб допомогти зрозуміти історичне багатство нашого краю і трохи спроектувати це на сучасність.

Козацька символіка (vs Президентська)
Кожні п'ять років Голова Конституційного суду України вручає новообраному Президенту офіційні символи влади як знак інавгурації новообраного голови держави. Офіційними символами Глави держави є: Прапор (штандарт) Президента України, Знак Президента України, Гербова печатка Президента України і Булава Президента України.

Клейнодами називалися у козаків військові знаки, регалії або атрибути влади, при яких проходили у них великі та малі ради і які використовувались старшинами, відповідно посаді кожного з них. Малоруський літописець Самуіл Величко у 1648 році вказував на наявність у козаків таких клейнодів, як "корогва королевская, златописанная, барзо красная; бунчук, тожъ велце модній, зъ позлоцъстою галкою и древнемъ, булава сръбная позлоцъстая, зъло майстерно здъланная и каменіемъ честнимъ украшенная". Пізніше, а саме у другій половині ХVІІІ ст., під клейнодами у козаків розуміли булаву, стяг, бунчук, печатку, пернач, литаври, значки та тростинки. Спеціальний історик козаків князь Семен Іванович Мишецкій, який знаходився на Січі з 1736 по 1740 рік, вважає належністю кошового на булаву, а палицю, "в которого кошевого вся честь состоит". Також зображений кошовий отаман і в літопису Рігельмана, в її додатках до четвертої частини. Опис виборів козацької старшини в 1749 році вказує, що кошовий отаман, виходячи на майдан, брав із собою довгі оздоблені сріблом тростини, суддя – військову печатку, писар – велику срібну чорнильницю, асаул – просту палицю без оправи.



Вперше клейноди були жалувані війську ще у ХVІ ст. польським королем Стефаном Баторієм як ознаки особливої уваги зі сторони польського уряду до низових козаків.

Наступник гетьмана Самойловича гетьман Іван Мазепа у 1698 році відправив в дар війську прапор із зображенням на ньому Покрова пр.Богородиці і литаври та поверх того обіцяв потурбуватися для війська у великого государя "особливое военное знамя". В 1708 році цар Петро Олексійович пожалував козацькому війську клейноди – стяг, бунчук, литаври і тростини кошовому отаману та військовому судді. Потім козацьке військо було пожалуване клейнодами Анною Іоанівною у 1736 році, та у 1743р. імператрицею Єлизаветою Петрівною.



В 1763 році, 6 лютого по сходженню на престол імператриці Єкатирини ІІ, війську, як видно із повного зібрання російських законів, також були пожалувані військові клейноди, тобто: булава, прапор, бунчук, печатка, пернач, литаври, значки та тростини. У справах князя Потемкіна-Тавріческого, які знаходяться у московському відділені архіва головного штабу, є реєстр "клейнодам", які вислали з Петербургу козакам:

1) Прапор із зображенням св. хреста, російського герба і з титулами її імператорської величності, писаними на гордитурє.

2) Булава срібна позолочена з каміннями.

3) Пернач срібний з дерев'яним держаком.

4) Бунчук із срібним держаком, в якому кінські, з хвоста, коси, обшиті парчою та сіткою.

5) Чотири значка тафтяні білі з жовтими хрестами.

Прапор і значки поклали в один ящик, а в другий – булаву, пернач, бунчук і набалдашник до тростини, із наконечником.

Булавою називався "сквозной" срібний позолочений шар, іноді прикрашений коштовними каміннями – бірюзою, смарагдами, яхонтами, лалами, одягнений на металеву, іноді золоту з яхонтовими і смарагдовими "искорками", або дерев'яний горіховий, "через смужку черний", держак, гладенько виструганий, покрашений в темну фарбу і маючий до трьох з половиною четвертей довжини.

Булава Президента України виготовлена з позолоченого срібла. Руків'я і верхівка Булави Президента України прикрашені декоративним орнаментом і оздоблені коштовним камінням. Футляр до Булави Президента України виготовлений з червоного дерева, прикрашений рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу.



Стягом, хоругвою або корогвою, і прапором називалася шовкова яскраво-червона хустка із зображенням на ній в середині або білого польського орла (коли були під польським урядом), або двухголового руського орла. Коли на військовій раді читалася царська грамота, то козаки поперед усього кидали до долу шапки, на шапки клали військові стяги, а потім вже слухали царське слово.

Прапор (штандарт) Президента України являє собою синє квадратне полотнище з зображенням у центрі золотого Знака Княжої Держави Володимира Великого (малого Державного Герба України). Полотнище обрамлене золотою лиштвою і прикрашене золотою бахромою. Древко Прапора (штандарта) Президента України дерев'яне, верхівка древка має форму кулі з онікса, яка оздоблена рельєфним накладним орнаментом із жовтого металу.



Бунчуком називалась проста, покрашена в чорну фарбу палиця, на верхній кінець якої одівався мідний, іноді позолочений шар, а під самий шар владувалися покрашені білі і чорні коси із кінського хвоста із чотирма або шістьма косами поверх волосся. Військова печатка – круглої форми, зроблена із срібла з зображенням козака у шапці з гострим кінцем, у "кафтане" з ґудзиками по грудях, з шаблею та порохівницею при боці, з рушницею через ліве плече. В документі 1671 року, крім булави, бунчука і печатки, до військових клейнодів прилічується ще "камышина", але яке вона мала значення, документ не пояснює.

Кожний із клейнодів складав приналежність тільки відомої особи козацької старшини. Булава давалася кошовому; вона трималася ним в правій руці під час військових рад; стяг або хоругв, дарувалося всьому війську, але носив його хорунжий; бунчук – кошовому, але носився бунчужним або бунчуковим товаришем, який тримав його під час походів над головою отамана, щоб попереджувати козакам що б'ються (куди веде їх вожак); військова печатка – військовому судді; курінна або палична, печатка – курінному отаману або паличному полковнику; пернач, або жезл, – полковнику, який носив його у себе за поясом.; литаври – усьому війську, але тримали в себе довбиш або политаврщик; значки – для всіх тридцяти восьми куреней, але тримали значкові товариші; тростини – військовому асаулу. Всі ці клейноди трималися в Покровській церкві, або у військовій скарбниці, від куди виносилися лише по особливій вказівці кошового отамана у зв'язку з загальною або частковою радою.

В імператорському Ермітажі знаходяться сімнадцять значків і один військовий стяг, хоругв, або корогва. Цей стяг зроблений із яскраво-червоної матерії. З лицьової сторони на ньому зображення: в середині великого двухголового орла із зірками над ним та навкруги нього, по праву сторону – спасителя, який благословляє козаків на брань, із сімнадцяти зірками кругом нього, з лівої сторони – архангела Михайла з вогненним мечем у правій руці. По краям знамені зроблений золотими буквами надпис.

Символи Президента України засвідчують спадкоємність багатовікових історичних традицій українського державотворення.

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua