Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
п'єска   ширка   таємна змова   Чорна рада   українці   Україна

"Гріховний шлюб"


3
Рейтинг
3


Голосов "за"
10

Голосов "против"
7

Часто-густо кажуть, що від любові до ненависті один крок, а от якщо навпаки? Існує на світі, скажімо, серед наших політиків двійко особин різної статі, які люто ненавидять одне одного...

Часто-густо кажуть, що від любові до ненависті один крок, а от якщо навпаки? Існує на світі, скажімо, серед наших політиків двійко особин різної статі, які люто ненавидять одне одного, раптом, наче грім серед ясного неба – і сліпучо-яскрава блискавка вмить запалює між ними...любов. Ну, не любов, а щось схоже, принаймні приязні між ними ми на людях поки що не спостерігаємо, але ж ходять уже тривалий час небезпідставні чутки про їхній начебто безсумнівний політичний "шлюб" у найближчі дні.

Тож давайте наважимось і уявімо таку картину-п'єску під умовною назвою "Гріховний шлюб".

Дійові особи:

Вона – Юля

Він – Вітя

Водії, охорона, масовка

Отже, перша дія і остання.

Лівий берег Дніпра-Славутича. Мальовничий краєвид. Віковий сосновий гай, у якому губляться різноманітні "хатинки" й до того ж надійно приховані та захищені від пильного ока людського ще й високим муром-парканом, який за Її наказом нещодавно змайстрували. От лише за чиї грошики – невідомо. Віднині в тих "хатинках" мешкають різні й навіть підозрілі люди, а колись же тут ще донедавна здебільшого відпочивали і творили свої безсмертні шедеври українські письменники, поети. Та, мабуть, таки перевелися...

Коло однієї з "хатинок" стоять припарковані сліпучо-вороні джипи та ходять взад-уперед мовчазні й сердиті дядьки в чорних костюмах і чорних окулярах.

А в "хатинці", у розкішній вітальні під "аля Луї Філіп", сидять удвох на вікторіанському диванчику Вона і Він. Перед ними пересувний столик-таця, на якому стоять пляшки з дорогим французьким коньяком, а у відерці – справжнісіньке французьке шампанське, обкладене льодом. Поряд також нарізаний лимон, цукерки, шоколад.

Він (Вітя) веде себе навдивовижу нахабно, як хазяїн, хоча "хатинка" ця не його насправді. Тут мешкає зі своїм екзотично-заморським чоловіком Її (Юлі) донька. Тож скоріше за все наше враження оманливе й викликане лише тим, що тут Вітя не вперше і не вдруге. І зазвичай не востаннє.

Він (іронічно всміхається) . Надо било сєводня єщьо і папá прігласіть, чтоби асвятіл наш брак. Как жє бєз нєво?...

Вона (вся в білому – кокетливо). Хі-хі-хі... Вітя, дорогой, что ти сєбє пазволяєш – какой брак, какой поп?...

Він (на обличчі вже нічого не відбивається – як закам'яніло) . Ну, я жє пашутіл. Нєужєлі і пашутіть нєльзя?

Вона (і без тіні кокетства) . Какіє здєсь шуткі, дарагой? Ето ти сєбє пазваляй со своєй Людкой ілі Ганєй, а нє са мной. Нахватался, панімаєш, на своєй зонє грязних салдафонскіх прівичєк...

Він. Ну, ізвіні, падруга. Я же нічєво таково... А от об зонє ти напрасно такі вспомніла. Я жє нє напомінаю тєбє, как ти сідєла в Лукьяновкє? Ну, всьо, всьо – нє хмурься вновь...

Вона. Ладушкі. Кто староє памьяньот, тому глаз далой. Ти мнє лучшє скажі, когда подпісивать будєм наш с табой саюз?

Він. Да хоть сєйчас!...

Юля повертається до дверей і гукає: "Гаспада-таваріщі, мілості просім к нашєму шалашу!"

До вітальні боязко заходять соратники наших героїв-"наречених" і стають у одну шеренгу.

Вона (звертається до одного зі своїх найближчих помічників) . Текст угоди готовий? (Той мовчки киває і подає теку з паперами) . Гаразд (вона бере теку, виймає папери й сортує. Потім підходить до столу і кладе папери на стіл. Повертається до Нього й запрошує приєднуватись) . Вітя, дарагой, пріступаєм к торжєствєнной церємоніі падпісанія каоліціі.

Він (посміхається вдоволено) . Завсєгда пажалуста! Ет ми умєєм (ставить свій підпис і гукає до свого помічника) . Дарагой, а ти чьо стоішь, блін, как істукан? Разлівай!

Помічник миттєво, наче все своє життя тілько й те робив, що розливав, розкорковує пляшки й розливає у бокали шампанське, коньяк... У вітальні стає гамірно.

Вона (усміхнена й розпашіла від збудження) . Хі-хі-хі-хі... Раз пашла такая пьянка, то за нас, дарагіє! Каоліція такі састаялась, чтоби нє гаварілі наші воріженькі!... (Лунають вигуки: "Браво!", "За нашу Юлю!", "За Вітю!"...) .

Він (також посміхається і не менш збуджений) . Наконєц то свєршілось! Ай да Юля, ай да красавіца ти наша! (Він міцно обіймає Її і цілує. По-брежнєвському. В засос) ...

Завіса...

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua