Портрет Мазепи. Сіра зона української історії
Продовжується масштабна пошукова операція у Німеччині. Українські журналісти, спільно із таємничим колекціонером Гансом, розслідують дивні обставини появи невідомого раніше портрету ймовірно Гетьмана Івана Мазепи.
У цій історії містики і загадок аж занадто багато. Ми кілька разів прокручували ситуацію, намагаючись якось логічно пояснити стрімкий розвиток сюжету, але ніякі матеріалістичні формули не допомагають.
30 грудня 2007 року, на одному історичному форумі засвітився учасник, що виставив невідомий, як він стверджував, портрет Мазепи. У лютому 2008 року, отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, знайшов у США теж ймовірний невідомий портрет Гетьмана. Журналісти часописів "Нова Січ" і "Музеї України" дали кілька повідомлень, розпочавши розслідування. До справи підключилося кілька дуже високих осіб з української влади. Зацікавилися росіяни... І тут ми відкриваємо в Інтернеті ще один портрет. Німеччина! Знаходимо власника картини, який колись жив в Україні, а нині, громадянин Німеччини. Він страшенно шифрується, побоюючись неприємностей. Вдалося дізнатися лише його ім'я і електронну адресу. Для загалу ми назвали його Гансом. Кілька фотосесій німецького портрету розмістили на наших сайтах. Українські і американські історики, колекціонери моментально почали робити порівняльний аналіз. Виникла ціла дискусія. Адже ніхто і досі не знає, як достеменно виглядав Гетьман, портрет якого вже багато років розміщений на грошовій купюрі! А тут зразу два варіанти. Дуже можливо, що у США вигулькнув якийсь парадний портрет Гетьмана, чи якась копія з якоїсь картини. А в Німеччині – зображення Мазепи в останні роки життя в еміграції. Чи копія з якогось полотна... Авторитетні дослідники все більше схиляються до думки, що на німецькій картині скоріш за все, зображений саме Іван Мазепа. Зрозуміло, є і скептики.
Журналісти поспілкувалися з кількома народними депутатами України – Петром Ющенком, Павлом Мовчаном, Володимиром Яворівським... Нині думаємо звернутися до гуманітарного віцика І.Васюника, що очолює комітет з відзначення ювілею Полтавської битви, залучити структури МЗС України. Адже, у Мюнхені, де живе Ганс, є наше Генеральне Консульство...
Зрозуміло, потрібна якась експертиза, певні дослідження...
На жаль, крім журналістів маленьких культурологічних часописів, розшуком таких важливих для українців символів, ніхто не переймається. Чомусь...
Отож, порадившись, ми вирішили встановити особу померлого українця, в помешканні якого зберігався портрет. Знайшли німця-перекупника. Вийшли на залишки речей з колекції невідомого. Знову таки, все цінне – срібні і золоті речі з українською символікою, вже розпродано. Сліди поки-що втратили.
Але, наші спільні з Гансом, зусилля, не пройшли даром. Вдалося отримати кілька супутніх речей. Перш за все, ще одну картину воєнних років, де зображено, ймовірно, українське село. Даємо фото. Як не дивно, картина вже в Україні! Або в Києві. Або в Дніпропетровську. Шукаємо. Днями буде результат.
Є кілька хрестів, у тому числі, старовинних, козацьких. Знаки з тризубом. Знак із зображенням когось, можливо з козацької старшини. Просимо істориків ідентифікувати!
І дуже старий, потертий перстень з тризубом. Якийсь сплав з кольорових металів.
Судячи з усього, це частина якоїсь сімейної колекції з козацьких часів. Фото друкуємо.
Прізвище померлого теж встановимо днями. Скоріш за все, це хтось з першої хвилі еміграції 1919-21 років. Або боєць, або командир УНР чи Гетьмана Скоропадського. Можливо, чийсь син... Знову таки, це гіпотеза. Можете уявити, як складно проводити такі міжнародні розслідування власними силами. Але, рівень інтриги, емоційної напруги, незрозуміла енергетична підтримка тримають всю нашу команду у прекрасній бойовій формі. Придумати це все неможливо – це треба пройти, що ми і робимо.
Дуже зацікавила нас поштова листівка. Штемпель Полтави... Книги про С.Бандеру. Значок з Валентином Морозом. Спробуємо з ним зв'язатися...
За погодженням з Гансом, з яким підтримуємо односторонній телефонний зв'язок, вирішили подарувати всі ці речі Музею гетьманства у Києві. Можливо, кількість подарунків збільшиться... Можливо таємничий Ганс приїде в Україну через кілька тижнів, і ми зможемо дізнатися про нього більше. Може організуємо прес-конференцію...
Портрет Мазепи викликав цілу хвилю інтересу до тих часів. Колекціонери з різних країн почали переглядати далекі скрині власних зібрань, знаходячі унікальні речі, на які раніше просто не звертали уваги. Ще недавно, Україна взагалі не була присутньою у міжнародному антикварному просторі. Або Росія, або Західна Європа. Нарешті, почали звучати. І дебютні ціни на роботи наших майстрів вражають досвідчених збирачів. Адже, довкола не багатьох вцілілих робіт, що стосуються Київської Русі, козаччини, років першої Незалежності, боротьби ОУН-УПА, занадто багато політики, відповідно, спеціальних операцій, скандалів і таємниць. А це саме те, що обожнюють журналісти, письменники, кінематографісти. Натяки, чутки, загадки... Легенди виникають моментально, здобуваючи таке поширення, що професійні історики лише безсило розводять руками. Невивчена сіра зона.
А ми непомітно стали королями міфотворців сірої зони української історії. Виявляється, це саме те, чого чекає від нас широкий загал. Поодинокі фотографії, неіндифіковані картини, листи із знищених архівів, закриті спецхрани спецслужб, скарби, втрачена зброя, невідомі подвиги забутих героїв, секретні рукописи...
Саме сіра зона історії найбільше приваблює владу, спецслужби, авантюристів. Саме про це люблять читати викладачі і слухати студенти. Нам доводиться, в реалі, йти слідами запорожців, блукаючи незвіданими лабіринтами, можливо перебуваючи за крок від фантастичних скарбів, які в фіналі повинні перетворитися на приз найстійкішим.
Розслідування довкола портретів Гетьмана Івана Мазепи триває.
Загадки Сірої зони історії
Влада – велика сила. Варто було Президенту України Віктору Ющенку кілька разів схвально згадати Гетьмана Мазепу, провести переговори у Москві, як довкола цієї постаті почався небувалий ажіотаж. Іван Мазепа несподівано став модним історичним персонажем.
Популярність епохи Мазепи принесла чимало клопотів маленькій команді козаків і журналістів, які роблять журнали "Музеї України" і "Нова Січ". Сталося так, що деякі пригоди, що відбулися довкола загадок Гетьмана, дуже нас стосуються. Це і пошуки скарбів, документів, а особливо інтриги довкола шаблі і невідомих портретів Івана Степановича.
Про скарби не будемо – це вже легенда.
Реконструкція шаблі Івана Мазепи, знайдена американськими козаками у Канаді, після карколомної операції за участі російської, американської і канадської розвідок, благополучно була врятована і знаходиться в США. Наші часописи, разом з журналісткою Валентиною Мудрик, змогли пробитися в закриті спецхрани Ермітажу, сфотографували їх варіант шаблі Мазепи. Як виявилося, теж копію. Крім того, нам вдалося отримати інформацію про певну кількість козацьких речей, що лежать в секретних сховищах російських музеїв, якими опікується ФСБ. Особливого резонансу отримало повідомлення про 234 нерозпаковані ящики з матеріалами "Мазепинского дела".
Гучна історія довкола бібліотеки Мазепи в Софії Київській, де зберігалася частина книг і документів з бібліотеки Ярослава Мудрого, перстень князя, знайдений Галиною Брежневою, що лежать в підвалах пітерського Адміралтейства, ще триває.
На кількох великих аукціонах вдалося виловити кілька екземплярів зброї козацької старшини, у тому числі часів Мазепи.
Вже кілька тижнів продовжується детектив довкола невідомого портрету, як стверджують Івана Мазепи, знайденого в США. Ще тривають дослідження картини, експертизи, а політичні інтриги вже почалися.
Моментально виникли наші "російські друзі", що займаються професійним моніторингом наших сайтів. Портрет хотіли викупити. Потім хтось намагався його вкрасти...
Втрутилася українська влада. Картину оглянули і сфотографували дуже високопоставлені дипломати. Певні рухи зафіксовані на рівні МЗС та інших структур... Є дуже велика цікавість до полотна на дуже високих рівнях...
Зрозуміло, на різних сайтах, форумах, моментально знайшлися скептики, горлопанисті критикани, які, як не дивно, дуже симпатизують Росії. Чомусь... Починається якась дивна кампанія з дискредитації імені Івана Мазепи і людей, які реально, не будучи професійними істориками, намагаються повернути пам'ять про Гетьмана, щось знаходять, опиняються в епіцентрах міжнародних операцій, витягують правду про ганебні злочини росіян проти козаків і замовчування нашої історії.
Дописалися до того, що реконструкції шаблі Мазепи, за якою так вперто полювала група пітерського ФСБ в Канаді, начеб-то вже нема. І портрету нема, і кількох комплектів старовинної зброї нема...
Ця вся писанина нарешті дістала відомого колекціонера і отамана Американського козацтва Сергія Цапенка, який витяг з надійних сховищ зброю, портрет і сфотографувався.
Тут і шабля Мазепи, і пістолі, і холодна зброя...
-Унікальна колекція зброї мазепинських часів, портрет, на якому, ймовірно, зображено Гетьмана, знаходиться під надійним захистом, – заявив Сергій Володимирович, – Все у зразковому стані і під нашим повним контролем. Всі розмови про розпродаж, підміни є звичайними провокаціями недоброзичливців. Чимало людей, з деяких країн, дуже бажають отримати ці скарби. Підкреслю, що колекція повинна стати надбанням України і експонуватися для постійного огляду у державному музеї. Це наша позиція. Ми чекаємо адекватних дій державних органів.
Доводиться стримувати журналістський запал...
На жаль, говорити про це ще не можна... Але, і мовчати якось гріх...
Придивіться до булави у руках отамана! Якщо ця пригода вийде на трохи інший рівень, ми отримаємо всю необхідну інформацію, а читачі красиву сенсацію... Все! Просто зверніть увагу...
Ще раз підкреслюємо – ми журналісти! Проводимо кілька розслідувань у сірій зоні української історії. Професійної історичної освіти не маємо. Розбиратися з цінністю, оригінальністю знайдених старовинних речей не маємо можливості, часу і бажання. Хай це роблять спеціалісти. Нам цікавий сам процес пошуків, боротьба, момент виникнення сенсацій. А відповідно, розширення знань про загадкову зону української історії, названу Сірою зоною. Ми розуміємо гнів метрів, які самі прочитали про той період лише кілька книг (переважно радянських), але вважають нашу діяльність не науковою. У нас різні завдання. Історики мають справу з доконаними фактами. А нам доводиться переживати всі ці напівфантастичні пригоди в реалі, впливаючи на розвиток подій, потрапляючи у такі ситуації, про які не скоро напишуть у підручниках... Тому, занадто просунутим "вченим", взагалі не радимо цікавитися нашими розслідуваннями – у дисертацію їх не впхаєш...
Всі описані нами речі, зброя, портрети реально існують. Журналісти мають чимало фотографій. Все це супроводжується якимись інтригами, полюванням, класифікується як міжнародна політика.
Але, мало людей у нас це розуміють...
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", шеф бюро газети "SecondUSA"
Віртуальний музей Гетьмана Мазепи
Запрошуємо Вас до сайту-музею Гетьмана Івана Мазепи! http://mazepa.do.am/
Кілька років журналісти часописів "Музеї України" і "Нова Січ", спільно з отаманом Американського козацтва Сергієм Цапенком, досліджують таємниці Гетьмана. Ми знайшли реконструкцію шаблі Мазепи в Канаді, довели існування подібної зброї в спецхрані ФСБ N9, розташованого в Ермітажі. Роздобули фотографії. Написали книгу. Наша команда вийшла на 234 нерозпаковані скрині з матеріалами "Мазепинского дела". Теж спецхран Ермітажу. Знайшли кілька невідомих портретів Гетьмана у різних країнах світу. Довели існування тайника Мазепи в Софії Київській, де зберігався перстень Ярослава Мудрого і частина його бібліотеки. Нині вона – в секретних підвалах Пітерського Адміралтейства.
Переживши чимало пригод, часто реально ризикуючи, ми змогли здійснити серію сенсаційних відкриттів, провести кілька інформаційних кампаній, зібрали унікальну документальну базу... З більшістю цих матеріалів, можна ознайомитися на сторінках цього ресурсу.
-Нині ми наповнюємо сайт відповідними статтями, – говорить директор віртуального музею, шеф-редактор часопису "Музеї України" Наталка Іванченко, – Перш за все, розмістили власні матеріали, що мали великий суспільний резонанс. Як виявилося, про нашу пригоду з розшуками шаблі Мазепи, операцію з проникнення в закриті спецхрани ФСБ в Ермітажі, вже давно розказують викладачі шкіл і вузів! Як легенду, правда, підкріплену фотографіями... В наукових роботах проходить тема 234 нерозпакованих ящиків з матеріалами "Мазепинського дела". Сталося так, що наша команда здійснила реальний історичний прорив, організувала кілька потужних піар – кампаній доби Мазепи. Ми не дуже розуміємо деяких "професійних" істориків, які за гігантські бюджетні та грантові кошти, спромоглися лише на убогий переспів давно виданих книг... Наш проект здійснено без будь-яких грошей, все на ентузіазмі! Нам цікаво – і відвідувачам цікаво.
На жаль, в Україні і досі нема музею Івана Мазепи. Почнемо з віртуального!
І наостанок, оперативна інформація про портрет Мазепи, знайдений в Німеччині. Нам вдалося налагодити постійний контакт з власником. Він дійсно живе в Німеччині, десь в районі Мюнхену. Прізвище категорично не розкриває. Поговорили з ним у телефонному режимі. Це чоловік, емігрант з України, багато років мешкає в Європі. Колекціонер. Збирає живопис, зброю, скульптури. Має контакти з відомими збирачами в Україні. Отримали дуже важливу деталь про спадок померлого українського патріота, який зберіг портрет. Фігурує старовинне фамільне срібло і дуже давня прикраса, що можливо дійшла ще з Князівських часів...
Триває розслідування. Встановлюємо прізвище померлого, помешкання, пробуємо дослідити його долю. Скоріш за все, це хтось з колишніх активістів УНР чи соратників Скоропадського. Розгортається цілий детектив...
Отже, вітрини віртуального музею Івана Мазепи, поповняться ще однією захопливою історією!
Відкрию маленький секрет. Вивчаються карти Румунії і Молдови. Знову Мазепа...
Першоджерела книги тут -
http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3470
http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3471
http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3472
http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3473
http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3474
