Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Невже ж це знову "Батько Махно смотрит в окно?"| частина третя

Zemlyany | 11.07.2008 15:12

2
Рейтинг
2


Голосов "за"
2

Голосов "против"
0

Продовження див.: Невже ж це знову "Батько Махно смотрит в окно?"| частина друга

Невже ж це знову ''Батько Махно смотрит в окно?''| частина третя
Продовження див.: Невже ж це знову "Батько Махно смотрит в окно?"| частина друга

Ми не збиралися нікого і нічим лякати. Ми просто чесно виконували свої журналістські та громадські обов'язки по інформуванню громадкості про те, які саме події відбуваються на українській землі. Земля – це загальнонародний статок на усі прейдешні покоління, земля – годувальниця, земля – альфа і омега українців на своїй рідній землі. Саме учора 10 липня о 23 годині на УТ-1 по телевізійному каналу ТРК "Ера" можна було побачити і вашого дописувача. З ним розмовляли як з експертом на початку передачі про землю. Пересказувати усю трансляцію немає сенсу. Говорили люди надто поважні, але... якось округло... Ніби й чесно й правильно, але з очікуванням, мабуть, на якусь вищу силу... А нам здалося, що цією силою вже є і в подальшому має бути український народ. Так от "глас народний" відповів на питання про продаж землі у приватне користування так:

235 голосів було "за",

620 голосів було "проти",

470 голосі сказали, що продавати вже нічого, бо все покрали без нас...

Не дивлячись на це експромт-опитування в долею журналістської іронії все ж можна прийти до певного висновку. Сьогодні тільки один з кожних шести респондентів за прямий продаж землі сільського господарського призначення. Для тих, хто не розуміє, чого все саме так відбувається, спробуємо наприкінці нашого огляду пояснити ще на одному документальному прикладі, який зберігається у журналістському архіві Першої Земельної... Отже читайте і робіть певні висновки самостійно, а ми тільки підведемо цим певну риску у цій непростій розмові... про землю і нас з вами... про наше ставлення до проблеми розпаювання, оренди та продажу української землі сільськогосподарського призначення.

Звернення учасників першого з'їзду безземельних та пригноблених селян Миколаївщини до Президента України та Прем'єр-Міністра України

Вельмишановні Вікторе Андрійовичу та Юліє Володимирівно!

Ми поодинці по декілька разів звертались до найвищих державних інстанцій за вирішенням наших земельних та майнових проблем, це не допомогло, тепер звертаємось гуртом,з надією, що будемо почуті.

Державна турбота про селянство та її наслідки довели нас до межі терпіння. Учасники з'їзду, навіть ті, хто має земельні та майнові паї, протягом багатьох років ведуть повсякденну боротьбу за виживання. Нічого й говорити про тих, хто паїв не отримав, а таких у області – тисячі.

Пояснимо коротко, у чому біда більшості власників земельних та майнових паїв – їх відкрито грабують та утискають. Орендна плата належним чином не сплачується, земля виснажується, майно розкрадається.

При цьому, розірвати договори оренди неможливо, не кажучи вже про притягнення до відповідальності недобросовісних орендарів та відшкодування втрат. Передача землі та майна у оренду рівносильна повному позбавленню права власності на них на термін оренди, а коли наближається кінець того терміну, не надається орендна плата доти, поки не підпишеш продовження договору на новий строк.

Таким чином, селянин, якого названо власником, насправді є не то рабом, не то кріпаком, але у будь-якому випадку – повністю безпорадною істотою. Люди старшого покоління порівнюють сільське сьогодення навіть не з гіршими колгоспними часами, а з окупацією, бо до безправ'я добавилася ще й розруха, небачена з війни, тільки тепер не іноземні загарбники окупували село, а свої, внутрішні.

Секрет їхнього бліцкригу та непереможності простий: вони захопили та утримують землю за сприяння керівників місцевих органів влади, державного управління, правоохорони, або ж "дружать з ними", а насправді – у той чи інший спосіб діляться доходами. Із цих причин знайти захист в органах влади від утисків орендарів селянин не може. Про захист прав простої людини у суді годі й говорити – і судді з ними. Навіть подати позов до суду – велика проблема, не кажучи вже про те, щоб його виграти. Необґрунтованих судових позовів від селян нема: люди йдуть до суду після довготривалих знущань над ними, а суддям все доказів та довідок замало.

Суди Миколаївщини – це антиселянські судилища, що діють на комерційній основі та є одним із інструментів пограбування народу!

Нехай тебе хоч як мордують: не сплачують оренду або ж видають її замалою, чи не повністю, чи зерновідходами замість якісної продукції, чи не обробляють землю належним чином і не повертають земельної ділянки – суд знайде підстави відмовити селянину або ж так затягне розгляд, що хочеш – не хочеш підпишеш продовження договору, лиш би хоч щось отримати на прожиток.

Ще у гіршому становищі ті, хто паїв не отримав. Вони не мають ні тих щорічних декількох сотень гривень чи мішків збіжжя, ні навіть тієї умовної власності, що пайовики. У області не приватизовано більше двадцяти сільгосппідприємств, це набагато більше сіл та тисячі сімей. Залишаючи господарства не розпайованими, держава мала б забезпечити їх фінансуванням, а людей – роботою та зарплатою. Нічого цього нема й не буде.

Переважна більшість із не розпайованих сільськогосподарських підприємств перебувають у розрусі та безпросвітній нужді, – для держави та науки вони потрібні хіба що задля вивчення, як на залишках майна та техніки, на землях наживаються керівники та чиновники. Є випадки, коли із декількох тисяч гектарів землі, що була у користуванні господарства та мала б підлягати розпаюванню, на даний час немає вже й половини.

Сільськогосподарські землі масово переводяться спочатку до земель запасу, а вже потім – куди завгодно, тільки не простій людині. Безземельні літні селяни, не кажучи вже про підростаючу молодь, позбавляються надії на основний засіб існування, фактично обкрадаються.

Пограбування народу, розпочате у 1990-х рр., продовжується! Крім дерибану сільгоспземель, керівники дерибану сільгоспземель, керівники місцевих органів влади, обласних державних органів охорони природи та надрокористування по самі сільські околиці обрізають та розпродають землі з родовищами піску, глини, каменю, води, інших природних ресурсів.

Всі ліцензії на корисні копалини оформляються на підставні фірми цих керівників, які потім перепродаються за мільйони доларів. Доходи від розпродажу при цьому розподіляються десь так: п'ять копійок державі та громаді – мільйон чиновникам "на карман". Чиновники безроздільно розпоряджаються пасовищами, луками, балками, лісосмугами, чагарниками, пустотами, ставами та іншими угіддями, життєво необхідними місцевим мешканцям як середовище існування.

Як же нам далі жити? Місцеві громади, селяни безправні, як худоба, про яке самоврядування чи народовладдя може йтися і кому воно буде потрібне, коли геть все розкрадуть?

В Україні створено ідеальні умови для свавілля чиновника. Ким би він не був – сільськім головою чи суддею, закон так піклується про його захист, що легше добитися відставки Папи Римського, аніж відвертого хабарника. У той же час, попри всі заяви можновладців щодо турбот про село, нема жодного закону, жодної букви закону, яка захищала б селянина.

Навпаки, що не закон на сільськогосподарську тему, то все проти селянина та на руку бюрократу. При цьому – повна безкарність за чиновний розбій. Дуже гірко, що зло, яке нищить державу та народ – корупція – в Україні законодавчо прирівнюється до таких порушень, як самогоноваріння, проїзд без квитка у громадському транспорті, торгівля з рук у невстановлених місцях тощо.

Корупція в Україні – незначне адміністративне правопорушення, тоді коли у всьому світі це один із найтяжчих кримінальних злочинів. Подібне можливо тільки тоді, коли законодавці свідомо, наперед піклуються про себе та "своїх" у виконавчій владі.

Наша держава є наскрізь чиновницькою, бюрократичною, а не народною, демократичною, і не треба закривати на це очі!

Політичні лідери кажуть народу слова, а чиновники роблять справу, публічно проголошується одне, а насправді коїться зовсім інше. На Миколаївщині підтверджень цим словам є безліч:

Ви, керівники держави, твердите про необхідність покращення демографії, а у нас серед білого дня чиновники відбирають землю-годувальницю у багатодітних сімей.

Ви говорите про соціальний захист, а у нас турбота про стариків така: пенсіонери та ветерани виготовляють за свої кровні копійки документацію на земельні паї, а голова райдержадміністрації "гальмує" процес, щоб черговий раз урвати у них землиці.

У Києві вигадується щось про доступне житло, а чиновники у області, продаючи родовища та набиваючи кишені хабарами, позбавляють селян можливості користуватись для побудови хати чи господарської споруди природними будматеріалами

Ведеться безліч розмов про все зростаючу фінансову допомогу селу – а її ніхто не бачить.

Кажуть – без села немає держави – а у нього (селянина) відбирають останнє.

Цей перелік можна продовжувати стільки, скільки є заяв щодо благодіянь для села.

Скажіть, з чим народ повинен ототожнювати керівників держави – зі словами, чи зі справами?

Ви говорите правильні та радісні для нас слова, і ми хочемо Вам вірити і йти за Вами, але ж Ваші представники "на місцях" творять зовсім протилежне тому, що Ви проголошуєте.

Ви від нас далеко, а вони-тут, поблизу. Ви для нас стаєте такими, якими Вас роблять своїми діями чиновники.

Ви для нас – це вони!

Все наше горе – від ваших намісників. Ми не називаємо їх поіменно не тому, що не знаємо чи боїмося, а тому, що це всі поголовне місцеві керівники, бувші і нинішні.

З Вашим приходом до влади ми чекали появи дбайливих, вболіваючих за народ та державу чільників місцевої влади, а отримали спочатку бог зна кого, а тепер і зовсім – повернення кумівської мафії. І все через політичну доцільність, яка жодним чином не виходить із інтересів народу.

Ми оголошуємо себе жертвами політики і вимагаємо приділити нам, поки що живим, хоча б стільки державної уваги, скільки Ви приділяєте її мертвим – жертвам Голодомору та репресій!

Від усіх селян Миколаївщини просимо вжити негайних заходів щодо вирішення земельних та майнових проблем кожного з нас та всіх загалом.

Просимо розпаювати землю та майно там, де цього не зроблено, повернути всі вилучені ліси, стави, озера у межах території сільрад, бувші колгоспні, радгоспні, громадські землі селянам, відмінити всі злодійські ліцензії на місцеві родовища корисних копалин, звільнити з посад та притягнути до відповідальності всіх суддів, що відмовляють селянам у позовах, завести кримінальні справи щодо орендарів та керівників сільськогосподарських підприємств, які порушують права селян, гроблять землю, розкрадають майно, а також щодо їхніх покровителів у владі.

Ми переконані, що на краще нічого не зміниться, якщо не зміняться люди. У Вашій владі призначати навіть дострокові вибори, тож змістити з посад мерзотників, по яким давно тюрма плаче, Ви тим паче можете і зобов'язані.

Просимо призначити Надзвичайну комісію по розгляду нашого Звернення, тільки не таку, яка нещодавно побувала в області з дружнім візитом, а із високопорядних, принципових людей та за обов'язкової участі делегатів нашого з'їзду.

Це Звернення – крик наших душ, дослухайтесь до нього, згляньтеся над народом, не залиште напризволяще, не дайте дійти до крайнощів.

До цього додаємо документальні підтвердження наших підписів. (Усього більше за 60)

P.S. Що можна додати? Дерибан – він і є дерибан... По вінця повниться народна чаша гіркот... Тому треба запроваджувати на місцях штати народних виборців з найбільшими повноваженнями від посадовців з найвищих штабелів влади, від правочинних документів від Верховної Ради України, підписаних народним Президентом. Не питайте поки, коли й що пройшло через руки Першої Земельної. Питайте про інше наболіле...

Запитайте краще у себе і у національних достойників – коли і як це має скінчиться на користь українського народу...

© Перша Земельна | Актуально про земельний ринок

Дивіться більше на [URL=http://http://www.1zemelna.com.ua]http://www.1zemelna.com.ua

[/URL]










© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua