Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Коли можна сподіватись на Ваш перший мільярд? Частина друга

Урльоб | 6.08.2007 18:14

-1
Рейтинг
-1


Голосов "за"
3

Голосов "против"
4

Достаток і сповнення мрій – такими колись були життєві цілі обивателя. Хто ж сьогодні ще молодий, має добру освіту і достатньо честолюбства, має шанс стати дійсно багатим, навіть дуже багатим. Що не є обов'язково запорукою щастя, вважає Нільс Мінкмар у своїй статті в "Франкфуртер Альґемайне Цайтунг".

Коли можна сподіватись на Ваш перший мільярд? Частина друга
Життя надбагатіїв є красивим, доки на нього дивишся в кольорі і двохрозмірно

Американська оглядачка Пеґі Нунен застерігає від такого розвитку, від втечі надбагатих і таких, що хочуть ними стати від суспільства. Ще півтора року тому вона опублікувала досить похмурий текст про "сепаратний мир", укладений американськими елітами з власними, ймовірно невтішними долями: "В мені жевріє підозра, що історія, як і великі історичні романи майбутнього, дійдуть висновку, що більшість з наших еліт вирішили для себе просто жити своїм життям в очікуванні наступного жахливого розділу історії. (...) Вони – це лобіст, сенатор чи керівник офісу, редактор чи комік з екрану телевізора, лікар чи адвокат або шеф якогось племені індійців, які перетворюють своє життя у маленьку фортецю. Думаю, що багато з наших еліт мають такі наміри". Це пише на активістка організації спротиву "Attac" – пані Нунен була спічрайтером в молоді роки Рейгана і зараз у паузах між консультаціями для республіканців пише для "Wall Street Journal". Це, напевно, чи не остання інстанція, з якої ще може лунати ефективна критика економічного та політичного устрою еліт. Всі інші встидаються звучати подібно до фашистів або сталіністів, до репертуару яких належала риторика про безрідність капіталу і про таємні змови сильних цього світу.

Гроші поїдають працю

Ніхто не хоче видаватись інспектором податкової, коли запитує, чи потрібно ж оподатковувати доходи зі спадку, капітального майна чи здачі в оренду (закордонні включно), так само як доходи робітників і службовців? Гроші поїдають працю: ще у 2000 році державаотримувала дохід 72 % з трудових доходів, в минулому році це були вже тільки 62%. Гроші працюють все більше і все краще.

Не слід оплакувати трудове суспільство старого типу. Смертельна морока в заводських корпусах не була останнім словом історії. Але зараз з'явилась нагальна потреба знайти цим грошам разом з їхніми власниками відповідне місце в суспільстві, а не радіти можливості виходу з нього. Бо бути багатим приносить найбільше задоволення тоді, коли країна, в котрій ти живеш, не є бідною. Зворушлива, найбільш вражаюча картина німецького суспільства для переважної більшості гостей з-за океану – це комунальні басейни під відкритим небом, в яких розважаються люди усіх вікових категорій, будь якої статі, раси і рівня доходу. Надбагаті мають можливість утримувати власні розкішні пули. Але вигляд відчужених кварталів з віллами, які охороняються в різній мірі надійними охоронцями, де в кожному окремому басейні хлюпається по одній або дві дитини не є надто втішним.

Часто цитована тріада Бодлера "luxe, calme et volupté", з якої мало би складатися життя в земній версії Елізіума, власне виключає одну множину: можливість дивуватися життю інших, поезію непередбачуваної повсякденності, тобто те, що робить урбанізовану сучасність привабливою. Без прогулянки Леопольда Блума через "gated community" не був би створений "Уліс".

Ідеал Автаркії малоймовірно досягнути супербагатством

Життя надбагатіїв є красивим, доки на нього дивишся в кольорі і двохрозмірно на яскравих сторінках гламурного журналу. Днями мене волею професії занесло на вечерю за один стіл з дійсно заможними інтернаціональними знаменитостями, до речі достойними поваги інтелігентними людьми. Їхнім захопленням були подорожі в далекі краї, але статки та відоме імя стали тією причиною, чому вони вже не можуть подорожувати без найманої охорони. Колупаючись виделкою в без жиру засмажених рибних філе, вони обмінювалися думками про переваги тієї чи іншої приватної охоронної фірми. Я звичайно ж не міг підтримувати розмову на цю тему, тим більше, коли мова зайшла про солідні ціни даних послуг. "Але питання все ж у тому – підсумовував один із співрозмовників – чи можуть мені навіть ці дві тисячі доларів в день гарантувати, що тип, який мене охороняє, прийме на себе призначену мені кулю". Питання, яке би я навряд чи задав звичайному європейському поліцейському, який таку суму отримує за місяць роботи. Але це також показує, який душевний спокій я зміг придбати за сплачені податки.

Ідеал Автаркії малоймовірно досягнути супербагатством. Соціолог Томас Друєн – дослідник світу багатих якось висловив у газеті "Die Zeit" одну варту уваги цитату: "Одні знаходяться під тиском заробити собі на хліб, інші – під тиском постійного питання сенсу життя". Перед випуском на ринок журналу "Rich" – ґлянцевого видданя, яке не продається в роздріб, а розповсюджується ексклюзивно тільки заможнім людям і стартує у вересні, серед багатих німців було проведено опитування з метою визначення потенціалу для рекламодавців. На запитання, чи роблять гроші життя більш простішим ствердно відповіли 82%. Однак 14% опитуваних вважають, що гроші також ускладнюють життя. В те, що гроші роблять щасливішим вірять тільки 2% багатіїв. Також більшість з опитуваних залишилась байдужою до благодаті споживчих товарів. На питання журналу, чи планують вони щось найближчим часом придбати – наприклад порцеляну, окуляри від дизайнера або коштовний мобільний телефон, багаттії переважно відповіли: "Нічого з перечисленого купляти не хочу".

Як наше суспільство залежить від дієвих еліт, так багаті і супербагаті залежать від спокійного суспільства з функціонуючою інфраструктурою, від громадської сфери, яка не містить в собі загрози бути викраденим. Де вважається шиком добиратися до опери або музею надшвидкісним поїздом, в якому їдуть також звичайні люди. Де добре організований громадський транспорт цивілізує місто: наприклад у багатому Бордо вищі прошарки населення люблять проїхатися новим розкішним трамваєм і з гордістю демонструють його своїм закордонним відвідувачам. Не в останню чергу заможні цінять наявність добрих державних університетів десь поблизу, де є можливість з'ясувати причину "постійного питання сенсу життя", або вже у старшому віці щось дізнатись про Гайдеґґера – абсолютно безкоштовно.

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua