Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Що заважає утворенню єдиної помісної православної Церкви в Україні?

Ігор Бурдяк | 1.08.2014 14:08

3
Рейтинг
3


Голосов "за"
3

Голосов "против"
0

Ситуація перед виборами предстоятеля УПЦ МП.
Політика і канони.


Що заважає утворенню єдиної помісної православної Церкви в Україні?
Менше двох тижнів віддаляє нас від виборів предстоятеля УПЦ МП. Звичайно, Кремль зацікавлений, щоби ця Церква перебувала у залежності від Московської Патріархії, бо тоді зможе впливати на свідомість українців. Інші важелі впливу на Україну Москва вже втратила.

"Для Кремля Московська Патріархія залишається єдними способом впливати на Україну через прихожан. Всі традиційні важелі впливу, які заточувала Росія протягом десятиліть, прийшли у повну негідність. Тому пропонується новий важель "еволюція УПЦ (МП) "...Пропозиція поступової "еволюції УПЦ (МП) " в бік помісності, це – прагнення потягнути час та взяти паузу. Бо якщо не зупинити бурхливий потік, який стосується міжконфесійних відносин в Україні, то Патріархія може просто потонути у цій річці нової української ревоюлюції, громадянській активності та прагненню українців до Єдиної Помісної Церкви" – Директор інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

У попередньому дописі я кілька добрих слів сказав про провідного сучасного українського філософа, теолога і патролога Юрія Чорноморця. Хоча і є вірним УПЦ МП, послідовно критикує російський церковний шовінізм і етнофілетичну ідеологію "Русского мира". В березні цього року представники Київського і Московського Патріархатів погодилися з тим, що має бути вироблена дорожня карта до об'єднання на основі канонів церкви. Чорноморець прогнозує, що відразу ж після виборів нового предстоятеля УПЦ (МП) можливі нові переговори з цього питання, які мають всі підстави завершитись плідно. "Всі розуміють, що події, які сьогодні відбуваються в Україні, показали, що країні гостро необхідний голос єдиної православної Церкви" – підсумував він.

Вважає, що для церкви головне – бути християнською, а національні форми і навіть помісність в умовах постмодерну будуть розмиті і самі по собі не можуть мати цінності для православних вірних.

Водночас що стосується УПЦ КП він твердить: "в них немає "формальної" благодаті, і я свято вірю в те, що їхні таїнства всі не дійсні, окрім хрещення".

Як на мене, дивна заява теолога, який декларує прагнення до об'єднання різних гілок українського православ'я. Цікаво, на чому грунтується його "свята віра"?

Нагадаю деякі події, які нині стали уже історією.

"Армянская Церковь всегда оставалась верной Православию, – сказал при встрече с главой ААЦ-и США Митрополит Смоленский и Калининградский Кирилл (Гундяев) – она воспринимается Русской Церковью как православная Сестра-Церковь, ибо разделяет общую веру и догматы Отцов Церкви". (митр. Смоленский и Калининградский Кирилл, "Православие и Экуменизм: Новые вызовы", МДА, "Церковь и время", n3 (6), 1998, стр. 65).

Вірменська апостольська церква – одна з найдавніших християнських церков. Перша у світі державна церква. Її іноді називають григоріанською за ім'ям першого католикоса вірмен Григорія Партева. Належить до Давньосхідних православних церков.

Вірменська апостольська церква на відміну від візантійського православ'я і католицизму визнає наявність у Христа двох начал: божественного і людського в єдиній природі (монофізитство). Католицька і православна церкви вважають монофізитство христологічною єрессю. Тому ВАЦ не включена до переліку Канонічних православних церков. Власне сам термін "православ'я" (orthodoxy) виник після того, як "Давньосхідні православні церкви" (у т. ч. ВАЦ) відмовилися визнавати рішення Халкідонського (четвертого Вселенського собору). Він відбувся у 451 році, з приводу вчення Євтихія – монофізитства і визнав його єрессю.

Проте нинішній патрарх РПЦ Кирило не вважає це перешкодою для визнання ВАЦ православною Церквою.

А раніше, 11 жовтня 1962 відбулося урочисте відкриття Другого Ватиканського собору, на якому були присутні 2540 учасників. Були присутні спостерігачі від різних християнських церков: православні, англікани, старокатолики та інші. Закінчив роботу собор у 1965 році. Серед інших документів ухвалений Декрет про екуменізм (DEKRET ÜBER DEN ÖKUMENISMUS) . П. 15 цього документу (у перекладі із німецької на українську) звучить так:

"Оскільки ж ці Церкви (маються на увазі насамперед православні Церкви), хоча і відокремлені від нас, володіють істинними таїнствами, особливо ж – через Апостольське спадкоємство – Священством і Євхаристією, за допомогою яких вони і понині найтіснішим чином з нами пов'язані, відоме спілкування в таїнствах, за відповідних обставин і з схвалення церковної влади, не тільки можливе, але навіть бажане".

Положення цього декрету у нас часто використовується на спільних екуменічних заходах із спільною Євхаристійною Літургією. Сам бачив: до св. тайн приступали спільно вірні КЦ, УГКЦ, УПЦ МП, УПЦ КП, УАПЦ. На Заході із спільної чаші разом з католиками причащаються і англікани, старокатолики (за винятком общин, де висвячують жінок і благословляють гомосексуальні пари).

_____________________________________

У статті від 10 липня 2014 (я подавав у лінках) пан Юрій Чорноморець пише: "Сьогодні Українські Православні Церкви Київського та Московського Патріархатів дуже близькі до об'єднання...важливо, що в березні цього року представники Київського і Московського Патріархатів погодилися з тим, що має бути вироблена дорожня карта до об'єднання на основі канонів церкви, а не політичних міркувань. І це велика перемога".

6 травня 2014 відомий протоєрей УПЦ МП Віталій Ейсмонт публічно співслужив з кліром Київського патріархату у Видубицькому монастирі.



Єпископат УПЦ МП волів би не помітити цього факту, але публікації фотографій співслужіння в інтернеті не дали йому такої можливості.

Він заборонений у служінні на місяць. Протоєрею "дали місяць на роздуми в очікуванні покаянного листа і примиренного акту під час недільної Літургії". Йому не заборонено молитися і причащатися в будь-якому храмі. "Краса свободи", – жартує заборонений протоєрей.

Очікуємо того часу, коли разом співслужитимуть єпископи УПЦ МП і УПЦ КП.

Отже, "світський теолог", пан Чорноморець: "в них немає "формальної" благодаті, і я свято вірю в те, що їхні таїнства всі не дійсні, окрім хрещення".

Так він у статті від 17 липня 2014.

Із статті моєна зробити висновок, що його віра у "безблагодаття" УПЦ КП заснована на тому, що йому несимпатичний патріарх Філарет. В усякому разі інших підстав я не бачу. Та інші теологи вважають так. Канонічна церква чи ні, визначають не особи, а віровчення, визнання чинності канонічних соборів. Тут різниці між УПЦ КП і РПЦ немає. Якщо, звичайно, не мати на увазі розбіжності у трактуванні ролі помісних соборів і синодів цих Церков починаючи з 1992 року. Та ця історія стосується не канонічності Церкви, а визнання/невизнання.

Все-таки, що не влаштовує теолога Юрія Чорноморця?










© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua