Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Бровко навертає нас у мусульманство?

Ігор Бурдяк | 29.06.2014 16:32

1
Рейтинг
1


Голосов "за"
3

Голосов "против"
2

Місія Ісуса (Іси) у мусульманстві

Бровко навертає нас у мусульманство?
У своєму останньому опусі "СВЯЩЕННЫЕ ТАЙНЫ ч.2 ч.2 ИСТОРИЯ И ТЕОРИЯ ВОПРОСА О ЕВХАРИСТИИ" автор Бровко Володимир намагається заперечити біблійний факт установлення Ісусом таїнства Євхаристії (св. Причастя). Цитата:

Евангелие от Марка сообщает (Мк. 14:22-24):

И когда они ели, Иисус, взяв хлеб, благословил, преломил, дал им и сказал: приимите, ядите, сие есть Тело Мое. И, взяв чашу, благодарив, подал им: и пили из нее все. И сказал им: сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая.

В Евангелии от Луки (Лк. 22:19) и Первом послании к Коринфянам (1Кор. 11:24-26) приводится продолжение слов Иисуса: "сие творите в Мое воспоминание".

В "Толковой Библии" под редакцией Лопухина дается следующее объяснение этого продолжения:

"Эти слова, находящиеся только у Павла и Луки, очень важны в том отношении, что показывают желание Господа, чтобы таинство Евхаристии совершалось постоянно, во все времена".

С этим мнение можно было бы и частично согласится, если бы не тот факт, что ни Лука ни тем более Павел не присутствовали на Тайной вечере и не слышали слов Христа.

Да что там не присасывали они вообще никогда не встречались и не общались с Христом.

И в связи с этими обстоятельствами у нас с вами уважаемый читатель тоже возникают сомнения в правдивости всей вышеописанной истории с "Тайной вечерей" и речами и поступками приписываемые евангелистами Иисусу Христу для оправдания ЕВХАРИСТИИ.


Основа християнства – Біблія. Її зміст – об'явлення Бога людині. Ціле Св. Письмо як "слово Боже" править своєю формою як суцільне об'явлення. Щодо самої речі предметом об'явлення може бути як Боже з'ясування знаних явищ, подій та фактів, з другого ж боку – надприродні істини, які для людини неприступні, недосяжні на шляху природного пізнання. Процес об'явлення відбувається через відповідних людей і людські громади. Бог звернувся до людей через вибраних священописців (гагіографів) як через знаряддя. Бог головний Автор священих цитат, людина – другорядний. Від Бога походить тема, провідна думка, суть речі. Посилання на те, що Лука і Павло не були присутні на тайній вечері, тому їхні свідчення недостовірні, із т. з. християнства абсолютно неспроможні. Не кажучи уже про те, що інші євангелисти були присутні на вечері і їхні свідчення аналогічні.

В якості головного аргументу, який ніби-то повністю спростовує не лише Євхаристію, а взагалі християнство як таке, Бровко використовує твір "Євангеліє від Варнави", який не є не лише Євангелією, а навіть і не апокрифом.

На одностайну думку незалежних дослідників, "Євангеліє від Варнави" є середньовічною підробкою, приблизно XV століття, написаної з мусульманської точки зору (псевдоапокрифом) – див. тут.

Цей псевдоапокриф "підтверджує" мусульманську версію місії Ісуса (Іси). А вона така:

"Одна фраза з Корану (3:45), в якій згадувався Ісус (Іса у мусульман, у яких він шанується як одним з пророків єдинобожжя, надихнула тлумачів Корану на історію про "божественну хитрість", яка полягала в наступному. Один з апостолів (він не називається по імені) зрадив Ісуса за обіцяні йому тридцять срібняків. Він повів варту до будинку, в якому перебував божий посланник (ми перебуваємо в категоріальної системі ісламу, а не християнства, Ісус тут – один з попередників Мухамеда). Стражники веліли піти апостолу-зраднику в будинок і вивести до них Ісуса. Коли ж той зайшов у будинок, Бог возніс Ісуса на небеса, а зраднику надав зовнішність божого посланника, тобто Ісуса. Коли апостол вийшов з будинку, стражники накинулися на нього, і їх не переконали його запевнення, що він не той, за кого вони його приймають. Після цього апостола-зрадника в образі Ісуса розіп'яли на хресті, чим він і був покараний за свою зраду. "Так Аллах перехитрив їх".

Із описаного легко зробити висновок: християни поклоняються розіп'ятому Юді (це ж про нього йде мова) замість того, щоб, подібно мусульманам, вважати Ісуса (Ісу) людиною, одним з пророків істинного єдинобожжя нарівні, наприклад, з Мойсеєм (Мусою) і Мухамедом.

Але ж християни не читають Коран і його тлумачення! Тому у XV столітті і був сфабрикований текст (ніби-то записаний в часи євангельських подій), і його пан Бровко нині нам пропонує:

"...тот, кто пишет (апостол Варнава-автор), спросил: "Учитель, позволишь ли Ты мне спросить Тебя, как я спрашивал Тебя, когда Ты жил среди нас?".

Иисус ответил: "Спрашивай, о чем хочешь, Варнава, Я отвечу тебе".

Тогда тот, кто пишет, сказал: "Учитель, если Бог Милостив, почему же Он заставил нас мучиться и поверить в то, что Ты мертв?

Твоя мать так плакала по Тебе, что она была готова умереть.

И почему Тебя, святого от Бога, Господь подверг позору быть убиенным на Голгофе вместе с ворами?".

Иисус ответил:

"Варнава, поверь мне, Господь воздает большим наказанием за любой грех, каким бы малым он ни был, так как любой грех наносит Ему оскорбление.

И поскольку Моя мать, верные Мне люди и Мои ученики любили Меня немного земной любовью, Господь всего лишь хотел наказать за эту любовь болью здесь, на земле, чтобы не наказывать за нее в огне Ада.

Что касается Меня, то в миру Я был невинным.

Но поскольку люди назвали меня Богом и Сыном Божьим, то Господу было угодно, для того, чтобы демоны не насмехались надо Мной в День Суда, пусть люди смеются надо Мной в этом мире через смерть Иуды, заставив каждого поверить, что это Я принял смерть на кресте.

Эта шутка будет длиться до прихода Мухаммада, посланника Господня. Придя в мир, он выведет из заблуждения тех, кто поверит в Закон Божий".

Затем Иисус добавил: "Ты справедлив, Господь Бог наш, и лишь только Тебе одному вечный почет и слава!"


Саме упоминання Мухамеда, чи Магомета, будь-якого немусульманина змушує робити висновок: твір створений не раніше VII століття (саме тоді він почав проповідувати Іслам і став відомим). Тобто він не є ні Євангелією, ні апокрифом, які були написані незабаром після апостольських подій. Це підробка. Звичайно, з правовірним мусульманином інакше: він вірить, що Коран писали не люди. Його написав сам Аллах. І в готовому вигляді спустив із Неба на землю. Тому в Корані – істина. І цілком можливо, що Варнава крізь віки у будуччині бачив Магомета і його місію.

Та очевидно, що цей текст, написаний у період християнсько-мусульманського протистояння, і написаний він не для мусульман, а для християн. До речі, згідно християнського біблійного канону Варнава не входив у коло 12-х, і не був присутній на тайній вечері.

Сам текст різко протирічить не лише християнській, а й юдейській традиції. Про відкуплення гріхів людства Месією через страждання і хресну смерть говорять не лише новозавітні, а й старозавітні тексти. Недаремно Ісаю називають "Євангелистом Старого Заповіту".

А як пропонує спасти людей той Ісус, якого зобразив невідомий автор у ХV столітті?

Хотів би почути з цього приводу думки автора і його прихильників.

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua