Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Де багато господинь, там хата не метена...


-3
Рейтинг
-3


Голосов "за"
4

Голосов "против"
7

У нашому українському фольклорі існує багацько різних народних примовок, приказок, сентенцій, а про прислів'я я вже й мовчу. Але на сучасний момент найбільше нам бракує однієї приповідки: "Де багато господинь, там хата не метена". Її нам треба вранці і ввечері повторювати, як молитву "Отче наш"... Мо' й протверезієм...

2 лютого в Спілці письменників відбулася знаменна подія – презентація збірки поезій українською мовою Чеслава Мілоша, знаного в світі польського мислителя-поета й лавреата Нобелівської премії, який у 2004 році пішов у Вічність. Чому я згадав про цю людину? А саме тому, що великий польський поет близький нам, як ніхто інший, адже його думки без перебільшення мають планетарне значення. Не дивлячись на те, що прожив багато років на чужині, він, як і наш поет у вигнанні Євген Маланюк та з яким він приятелював, писав свої твори виключно рідною мовою. Водночас йому як нікому іншому боліло найбільше за Польщу...

Дмитро Павличко на презентації звернув увагу на те, що в нас, мовляв, коли зустрічаються два українці, з них одразу ж постають три гетьмани, бо кожному кортить вихопити булаву в іншого. Це він до того звів, що на День Злуки 22 січня свободівці, рухівці, кунівці, оунівці – кожен з них хизувався своїм партійним прапором, тілько не єдиним національним – українським. Тут я з Дмитром Васильовичем майже повністю згоден. Нема в нас ще й натяку на конче необхідну як повітря єдність в українському суспільстві. Є лише показова видимість. А все йдеться ще від виникнення потужного Народного Руху України. Здавалося, народжений напередодні розвалу Імперії Зла потужний рух знизу ось-ось змете всяку нечисть з української землі. Проте тоді вдалося "українському" крилу кремлівського КҐБ за вказівкою "хитрого лиса" Кравчука вельми швидко й безболісно нейтралізувати Рух. Розколовши його на частини. А невдовзі ліквідували й совість Руху – В'ячеслава Чорновіла, як найнебезпечнішу загрозу для перефарбованих вічно вчорашніх, які згодом перефарбовуватимуться не один раз і не двічі в різні кольори – малинові, помаранчеві, білосердечні, біло-сині, зелені тощо. Саме тоді почали "плодитися", як воші, різні партії та партійки-одноденки. Процес цей здебільшого перманентний – одні зникають, а на їх місце з'являються нові. Я вже й з ліку збився. Але що їм до України й українців? Вони лише чубляться, а в нас чуби тріщать...

Водночас не вщухають перманентні та досить потужні наїзди на ВО "Свобода" – молоду й перспективну партійну громаду – й зокрема на їхнього лідера Олега Тягнибока, яка вельми виразно позиціонує себе як монолітна одноосібна права партія. Однак наші вороги – приховані й відкриті – з різних боків, але єдиним хором, наче зговорившись. звинувачують Тягнибока в таємній змові з Кремлем, мовляв, він діє за прямою вказівкою з...Москви. Одначе, це навіть не смішно. Навпаки, нісенітниця! Але "Свобода" йде в маси, поступово міцніє й набирає ваги в українському суспільстві.

Одне лише мене постійно турбує – навіщо йти на компроміси з відвертими зрадниками ідеї національної єдності – колишніми рухівцями, а також кунівцями та оунівцями? Це ж ясно, як Божий день, що з ними кулешу вже ніколи не звариш, бо це давно пройдений етап у тернистому національному русі...

ШАНУЙМОСЯ, УКРАЇНЦІ, БО МИ ТОГО ВАРТІ!...

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua