Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

НЕБЕЗПЕКА


3
Рейтинг
3


Голосов "за"
5

Голосов "против"
2

Мова піде про те, як складуться економічні відносини між країнами на континенті в найближчому майбутньому та яке значення це матиме для України
Енергетичні ресурси як засіб впливу на політику.


Передмова.

Наведене у статті – це лише невеликий шмат мозаїки великого візерунка. Частина візерунка, але аж ніяк не весь малюнок.

Найбільший винахід диявола – примусити людей думати, що вони мають вдосталь часу...

Бруно Ферреро


Сучасні "проукраїнські" політики користуються тезою, що небезпеку для України становить політика Росії і що захистити нас від агресивного північного сусіда може лише Європа і членство в Північноатлантичному альянсі.

Багато розумних слів говориться. Надто багато. Політики дуже добре розуміють, що секрет успіху – в щирості: як тільки вони зможуть її зобразити, то вони "на коні". Тож політики говорять не всю правду...

За прикрим звичаєм політиків про необхідність реальної роботи у потрібному місці згадується переважно перед виборами, а за саморекламою у передвиборчий період на саму роботу часу не залишається. А останнім часом навіть звичне декларування намірів щось зробити замінюється на спроби навішати всіх собак (і своїх теж) на суперника.

Коли стрибаєш через прірву і не дострибуєш – неважливо, скільки не дострибуєш – пів сантиметра чи три метри. Тоді є лише один напрямок руху – вниз.

Переоцінювати власні сили так само небезпечно, як і недооцінювати силу супротивника.

Закон О'Брайєна для політики:

По розумним причинам нічого не робиться.


Про Європу.

Кілька останніх років європейські соціологи вказують на зростання егоїзму європейця, яке визначають так: "Я, звичайно, послухаю Вас і поспівчуваю Вам, та по-справжньому мене хвилюють лише мої справи".

Це можна прослідкувати за ставленням до війни Росії з Грузією (а ще раніше – до війни в Чечні). Спочатку абсолютне несприйняття і вимоги до Росії поводитися цивілізовано. Але до реальних кроків захисту своїх демократичних цінностей не дійшло – коли йшлася мова про введення санкцій щодо Росії, то Лавров попередив, що санкції – палиця з двома кінцями.

Коли перша хвиля обурення суспільства минула, то почалася мова про те що сваритися з Росією не слід, бо це відіб'ється на економіці Євросоюзу, а значить – кожен європеєць за демократію має заплатити зі своєї кишені і в майбутньому жити бідніше...

Політики вхопилися за таку зачіпку, щоб повернути почуття власної гідності, адже їм важко було прийняти те чи інше рішення, кожне з яких мало б свої наслідки. Якщо все обійдеться благополучно, то європолітики присвоять собі честь такого мудрого рішення, якщо ж будуть ускладнення – зіпхнуть на "волю народу". Найгірше – що якщо ніхто б серед європейців, що мають вагу у суспільстві, добровільно не став вести мову про те, що з Росією слід дружити незважаючи на її поведінку зі слабшими країнами, то європолітики нав'язали б це комусь із свого середовища.

Поки що Україна перебуває у відносній безпеці щодо недружніх дій з боку Росії – саме завдяки європейському егоїзму. А саме – завдяки тому, що наразі є основною країною – транзитером енергоносіїв у Європу.

Але так буде недовго.

Про Росію.

Росія дуже добре розуміє значення енергоресурсів як засобу впливу на країни, з якими їй не слід сваритися. Вона визнає лише діалог сильний-з-сильним, а слабші країни розглядає як сфери впливу. Непокірна Україна їй як кістка в горлі та як необхідний атрибут "русской души" – "хлопчик для биття". Особлива зацікавленість – Крим.

Зараз Росія впроваджує другу фазу встановлення свого черевика над Україною – позбавлення потреби Європи нашої країни як транзитера енергоресурсів. Це робиться для того, щоб Європа не дуже вуркала, коли у нас будуть клопоти.

Офіційно це називається "диверсифікацією маршрутів".

Що під цим мається на увазі?

Газопроводи "Ямал-Європа", "Північний потік", "Південний потік", "Голубий потік", будова підземних сховищ газу у Європі, зменшення ролі "Набукко", побудова терміналу і нафтопроводу в Болгарії, терміналу в Мурманській області та хитрої політики, що користуватиметься згаданими "інструментами".







"Газпром" у 2006р. продав у Європу 161,5 млрд. куб. м газу (в порівняні з попереднім роком це на 3,5% більше). Мотивація побудови нових газопроводів (окрім ненадійності України як транзитера) – що до 2015 року потреби Європи зростуть з сьогоднішніх 540 млрд. куб. м до 700 млрд. куб. м.

Але чи буде це справді так? Адже це як пиріг – Європа не може купувати більше, ніж споживає, ще й великі корпорації намагаються переносити виробничі потужності в треті країни, бо це дешевше. Збільшення сегменту експорту з Росії може означати зменшення експорту з інших країн і навпаки, не впливаючи на загальний стан споживання. Економічна криза теж диктуватиме свої потреби...

"Північний потік" планується ввести в дію в 2010 році, а потужність транзиту після введення в експлуатацію другої нитки складатиме 55 млрд. куб. м. За оцінками аналітиків – це приведе до зменшення об'єму транзиту через Україну на 10-12 млрд. куб. м (фактично більше).

"Південний потік" – через нього планується транспортувати до 2013 р. приблизно 30 млрд. куб. м. газу, з них – третина – через Сербію.

Це забере 35% транзиту, що йде через Україну.

"Голубий потік" діє вже, а до 2010 р. його потужність складатиме 16 млрд. куб. м, через нього в Італію до того-ж таки року поставлятиметься 3 млрд. куб. м газу, також ведеться мова про збільшення кількості ниток для експорту в Ізраїль, а це означає до завершення будівництва транзит в Європу через "Набукко", а труднощі наповнення "Набукко" з Азії створюються Росією вже тепер.

Про Україну.

У будь-якому випадку кожне введення нитки газопроводу в обхід України означатиме максимальне зменшення об'єму транзиту. І це при тому, що Росія старанно підтримує думку про Україну як про ненадійного партнера і Європа щоразу перед зимою вголос турбується про надійність поставок. До цього можна долучити вимогу Європи до 2010 р. витратити на модернізацію українського трубопроводу 2,5 млрд. дол., які в умовах кризи дуже важко знайти. Транзитні можливості України – 150 млрд. куб. м.

Отже – Росії неважко буде зробити так, що наші транзитні потужності будуть ледве животіти. Для чого? На випадок, якщо впроваджуватиметься сценарій відділення Криму, щоб Україна не мала важелів впливу на Європу, бо припинення транзиту вже не викличе удару по економіці Європи, а конфлікт Росія завжди подає так, що винна не вона, і що вона ні при чому, лише за мир... Навряд чи буде спроба відділення інших областей, бо по-перше – потрібен буфер, по-друге – Криму цілком вистарчить і найлегше спровокувати, по-третє – нащо Росії "зайвий багаж".

Але це все труднощі другого порядку. Вони є меншими, оскільки такі наміри можна взяти за константу. Бо хижак хоч і може трохи поїсти трави, але це не є його основним раціоном.

Якщо селяни, посварившись, не зачинять двері спільної кошари – або недогледівши за сваркою, або таємно сподіваючись, що вовк подушить лише овець суперника, не зачепивши їх власних, то кого треба буде звинувачувати – вовка, що по суті своїй є хижаком, чи господарів, що не пильнували як слід те, що їм належно?

Першорядна небезпека в нас і наших політиках!

В нас – тому що ми дозволяємо себе обдурувати, а ми – "джерело влади", яке купується на гарні слова, поблажливо ставлячись до того, що ці слова не підкріплені впроваджуваними справами. І так минає рік за роком...

Серед політологів вже давно можна почути думку, що депутати будуть приймати нормальні закони лише тоді, коли буде все вкрадено.

А часу в нас обмаль – лише кілька років. За цей час слід відновити нормальну роботу державних інституцій, що не залежала б від приватних побажань маючих владу, відновити розвіяну на вітер репутацію країни, відновити рівність перед законом, підняти рівень економіки, зробити нормальною присутність Держави у Криму (на противагу цілковитої теперішньої відсутності) і ще багато-багато чого...

І покладатися нам слід лише на наші сили, бо щоб могти покластися на Євросоюз, ми повинні бути міцним і надійним партнером, а не старцем з простягнутим капелюхом.

У нас дуже багато термінової і важкої роботи, яка багато кому не сподобається. Будемо тягнути час, як до цих пір – нічого не встигнемо зробити, і, як наслідок – Україна може позбутися частини своєї території, і шукати винних тоді не слід, бо винними будемо ми!

Гадаю (це моя власна думка, на істину не претендую) – партії не можуть на себе брати таку велику відповідальність, бо якщо відповідальних кілька – насправді відповідального не знайти, бо кожен буде кивати на іншого. Потрібен Лідер. Справжній, з великої букви.

Авторитаризмом тут пахнути не буде, оскільки не на свободу вибору під час виборів слід насідати, а на впровадження нормальних функції Держави. Не можна наказати жити згідно Закону людям, що багатіють, порушуючи його. Вони відвернуться і не будуть слухати. Їх слід взяти їжаковими рукавицями і примусити.

Розбрід і хитання теж неприпустимі.

Елберт Хаббард

Життя – це шахматна дошка, і протистоїть вам час. Поки ви вагаєтеся і ухиляєтеся від ходу, час їсть фігури. Ви граєте з супротивником, не прощаючим вагань!


Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua