Єдина криза в Україні – це безініціативність

Україна, як непахане поле в більшості галузей економіки, крім монопольних і напівмонопольних. Тобто газ, нафта, метали, тут все зрозуміло і ефір просто зашумлений пустопорожніми повідомленнями, які гроші там циркулюють. Крок вправо або вліво – інфантильність і безініціативність.

Всі критикують владу. А хтось хоч крок зробив, щоб стати владою самому? Може долучився до політичної партії і був там активним? Може не обломався після першої помилки або розчарування? Проблеми з грошима? А свою справу зробити пробував? Багато сил доклав, чи може обломався з реєстраційними паперами по дорозі до райвиконкому і пійшов попити пива... На роботі платять мало. А резюме своє коли останній раз перечитували? А англійську/німецьку вже вивчив?...

У мене не ідеальне резюме, але я принаймні не лаю свою владу за це. Все чого я недосяг – все моя проблема. Неідеальний президент, уряд теж моя проблема. Більш активні, більш кмітливі люди при владі – значить я не досить кмітливий і недосить активний. Так, знаю, гори всього робиться по блату, на шляху до успіху часто воняє дешевим коньяком і спітнілими долонями чиновників проституток. Але і я сам не PhD, і навіть не к.н., не маю спортивних досягнень і практично нічого не зробив, щоб їх мати. Моє місце там де я є. І уряд у мене такий, який я заслуговую. До речі, не найгірший уряд, насправді. І опозиція ненайдурніша.