Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

Чи справжні міліціонери на Чернігівщині?

Svetilo pravdy | 24.05.2008 22:25

1
Рейтинг
1


Голосов "за"
2

Голосов "против"
1

Не такі й бездіяльні Чернігівські міліціонери. Щоб показати свою "справжність" і відвернути увагу не тільки громадськості, а й міліцейського начальства та вищого керівництва держави від того, що коїться в області з дотриманням законності, запозичили в сучасних грибників – тепличників досвід вирощування грибів. Тільки вирощують вони не гриби.

Чи справжні міліціонери на Чернігівщині?
Чернігівське Інтернет-видання "Високий Вал" 24.03.2008 р. в матеріалі "Міліціонери побили дев'ятикласника. В кабінеті директора! "Правоохоронці" вимагали щоб хлопець зізнався у крадіжці журналу." повідомило:

"Ольга Науменко, мешканка райцентру Городня Чернігівській області, звернулася у "Комсомолку". Вона розповіла про те, що 1 лютого двоє міліціонерів жорстоко побили її 15-річного сина прямо в кабінеті директора гімназії.

Ця історія почалася ще 31 січня. Того дня в місцевій гімназії скоїлося ЧП: пропав класний журнал 9-В. Школа вважається однією з кращих в області. Її учні регулярно перемагають на регіональних олімпіадах, тому інцидент викликав у всіх справжній шок.

Директор гімназії негайно подзвонив в місцеве відділення міліції у справах неповнолітніх і попросив правоохоронців знайти винуватих.

Підозра лягла на четверо гімназистів з 9-В, які в день зникнення журналу були відсутні на останньому уроці. Хлопців викликали для бесіди в кабінет директора. Був серед них і син Ольги Науменко – Євгеній.

- Женю попросили зайти до директора 1 лютого прямо під час уроку, – розповідає Ольга Володимирівна. – Коли він з'явився, його з ходу звинуватили в крадіжці і зажадали, щоб він віддав журнал. Але мій син його не брав і не збирався зізнаватися у тому, чого не робив. Тоді директор віддалився з кабінету, а міліціонери почали бити сина!

Ще б лампу в очі та пальці в двері

За словами жінки, все почалося з пари стусанів, а закінчилося чи не тортурами.

- Один з "правоохоронців" натиснув Жені на скроню, – говорить Ольга Науменко. – Та так, що у сина потемніло в очах! Потім накинув йому на голову светр, узяв попід пахви, підняв і кинув на підлогу. Женя сильно ударився головою і розплакався.

- Але інших підлітків міліціонери не чіпали. Чому?

- Ні, друзів сина не били. Річ у тому, що, відкриваючи двері в кабінет директора, Женя посміхався. Мабуть, "пінкертони" вирішили, що він поводиться зухвало, тому подумали його проучити.

Коли хлопчиків відпустили, Женя відразу пішов додому. Увечері у нього так сильно розболілася голова, що мама була вимушена відвезти його до лікаря.

- Медики сказали, що у сина закрита черепно-мозкова травма і струс мозку, – продовжує Ольга Володимирівна. – Його довелося терміново покласти в лікарню. Уявляєте, як я себе відчувала? Дитина пішла в школу здоровим, а повернувся хворим! Виходить, його не можна туди відпускати?...



Повернення блудного журналу

А незабаром нещасливий журнал 9-В знайшовся. Судячи з усього, його підкинув справжній злодюжка. Але це був, звичайно, не Євгеній Науменко. Того дня, коли документ виявили, він знаходився на стаціонарному лікуванні і повернути "вкрадене" просто не міг.

Ольга Науменко сподівається, що міліціонери відповідатимуть за побиття сина. Вона також має намір притягати до відповідальності директора гімназії за те, що він не захистив Женю. Адже згідно із законом учбовий заклад повинен гарантувати безпеку дітей!

Ольга вже написала заяву в прокуратуру і звернулася до заступника губернатора Чернігівської області Володимиру Приходько. Але поки їй ніхто не відповів.

- Я сподіваюся, після публікації в "КП" на нашу історію зверне увагу Генеральна прокуратура України, – говорить Науменко. – Такі речі залишати безкарними не можна!

Думка батьків

Окрім Жені Науменко в кабінет директора того дня викликали ще трьох хлопців: Сашу Чугая, Андрія Єрьохина і Діму Курочкина.

- Я приголомшений, – каже батько Олега Єрьохина. – Мого сина не били, але поводилися з ним дуже грубо. Кричали на нього, обзивали. Не розумію, як міліціонери можуть дозволяти собі таке з дітьми, та ще в школі?! Тим більше що за законом неповнолітніх не мають права допитувати без батьків або адвоката.

- Ваш син бачив, як били Науменко?

- Немає. Хлоп'ят запрошували в кабінет поодинці. Але той факт, що хлопця довелося покласти в лікарню із струсом мозку, на мій погляд, є достатнім доказом того, що він сказав правду.

Прокуратура: "Нічого не було!"Помічник прокурора Городнянської прокуратури, Ірина Гадзан:

- Ми досліджували матеріали цієї справи. На основі інформації, що є у нас, прокуратурою міста було ухвалено рішення про відмову в збудженні кримінальної справи по статті 6 п.2 Карно-процесуального кодексу України (відсутність складу злочину). Простіше кажучи, ми вважаємо: інциденту не було.

Директор: "... і пальцем не чіпали!"Директор Городнянськой гімназії Михайло Федоренко:

- Коли міліціонери спілкувалися з дітьми, я знаходився в кабінеті. Тому з упевненістю можу сказати, що вони нікого не били.

- Виходить, Ольга Науменко і її син говорять неправду? Навіщо ж їм це треба?

- Не можу точно відповісти на ваше питання. Але, з чуток, сім'я Науменко вирішила скористатися ситуацією, що склалася, в корисливих цілях. Вони хочуть добитися в суді виплати матеріальної компенсації. Я упевнений, що у них нічого не вийде. Адже Женю Науменко ніхто і пальцем не чіпав!"

Те ж саме Інтернет-видання "Високий Вал" 24.03.2008 р. в матеріалі "Липові міліціонери з'явилися на Чернігівщині. Вже озброєні!" повідомило: "Днями псевдоміліціонери пограбували жителя села Лемеши. У нього відібрали карабін.

Зброя зареєстрована і потерпілий володів нею законно. За його словами, 22-го березня опівночі хтось постукав в двері його будинку. Господар відкрив.

На порозі стояли троє невідомих. Вони представилися співробітниками правоохоронних органів і пред'явили чоловікові посвідчення.

Як запевняє потерпілий, червона книжечка здалася йому дуже схожою на міліційне посвідчення. Потім непрохані гості зажадали, щоб господар показав їм свій карабін, нібито для перевірки.

Мало що розуміючи, чоловік сам відкрив сейф, дістав зброю і віддав його "міліціонерам". У цей же момент один з непроханих гостей ударив його в обличчя.

Після цього всі троє швидко вибігли на вулицю, сіли в автомобіль і зникли.

Невідомих грабіжників, які посміли представитися міліціонерами, активно шукають справжні співробітники правоохоронних органів. Їх треба знайти раніше, ніж вони скористаються карабіном..."

У матеріалі від "Високого Валу" за 01.04.2008 р. під назвою: "Міліція переслідує правозахисну організацію Чернігівщини" повідомили:

"З невідомих причин увесь день 31 березня працівники Чернігівського міського відділу міліції намагалися опитати членів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини. Свої дії мотивували розслідуванням декількох кримінальних справ.

Про це заявляє Чернігівський громадський комітет захисту прав людини. У повідомленні на адресу Високого Валу, також йдеться:

"На 10-му році існування та майже через чотири роки після подій виборчої кампанії 2004 року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини знову став об'єктом переслідування з боку міліції.

Тоді, восени 2004 року, наших активістів затримували, офіс комітету знаходився під постійним спостереження групи працівників міліції в цивільному. Невстановлені особи намагалися підкинути до приміщення комітету невідомі речовини. Тоді нам вдалося відстояти нашу громадську позицію, не піддатися на провокації, захисти право на вільні вибори, захистити права мешканців міста Чернігова і області в цей важливий для країни час.

Члени Чернігівського громадського комітету захисту прав людини стали знову об'єктом незрозумілої "цікавості" Чернігівської міліції. Вже із самого ранку 31 березня до офісу комітету намагалися потрапити чотири співробітника карного розшуку Чернігівського міського відділу міліції.

Спочатку вони стверджували, що мікроавтобус організації дуже схожий на автомобіль, який 19 березня на перехресті проспекту Миру та вулиці Київською скоїв ДТП. Через 10 хвилин бесіди вони вже стверджували, що ДТП сталося на перехресті вулиці Щорса та проспекту Миру.

Проте, отримавши роз'яснення щодо вимог статті 63 Конституції України та чинного законодавства, які гарантують громадянам України права і свободи людини, працівники міліції пішли.

Протягом дня членами комітету було встановлено: немає жодного свідчення чи інформації про ДТП, на яке посилалися працівники міліції.

Ввечері того ж дня невідомі, що представилися працівниками міліції, намагалися "запросити на 5 хвилин" чотирьох членів комітету у кабінет N318 Чернігівського міського відділу міліції. Після отримання відмови, біля 17:30 до офісу комітету підійшла нова команда.

На цей раз працівники міського відділу міліції Неудачин Керил Сергійович та Ленько Віталій Вікторович спробували допитати працівників та членів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини по справі за зверненням компанії "Укрсівербуд".

За словами міліціянтів, компанія стверджує що Чернігівський громадський комітет захисту прав людини перешкоджає їй вести будівництво за адресою м. Чернігів, вул. Савчука 7-в.

Члени громадської організації до цього не мають жодного відношення. Активістами комітету вдалося пояснити молодим особам з міліції значення статті 63 Конституції та процесуальних норм, передбаченим законодавством, після чого вони залишили приміщення комітету.

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, враховуючи вищенаведене, наголошує:

• право на свободу асоціацій є невід'ємним правом кожного громадянина України, і ні хто не може переслідуватися за належність до того чи іншого об'єднання громадян;

• цікавість працівників міліції до членів та працівників комітету в один день зразу з двох зовсім абсурдних приводів говорить про явне замовлення щодо переслідування за ознакою належності до громадської організації;

• наведені вище дії працівників міліції, на нашу думку, виходять за рамки Конституції України та чинного законодавства;

• у разі повторних подібних "візитів" комітет прийняв на засіданні своєї позачерговою Ради рішення встановити постійний пікет біля міського відділу міліції.

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини зараз готує серію звернень до керівництва міліції, прокуратури, СБУ та інших органів державної влади з метою виявлення замовників переслідування членів та працівників громадської організації, та вжиття заходів передбачених чинним законодавством по відношенню до працівників міліції, якщо вони перевищують свої службові повноваження.

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини звертається до мешканців та громадських організацій Чернігівської області підтримати громадську організацію у недопущенні зловживання владою з боку правоохоронних органів."

Друкований орган – незалежна газета "Час" та її електронна версія 4 лютого 2008 р. в матеріалі "Попалась..." повідомила: "3 грудня 2007 року близько 11 години громадянка Коваленко Л.М. зі свого будинку по вул. Чернігівська, N5 кв.1 у Сосниці незаконно продала 0,5 л самогону за 5 грн. громадянці Зайцевій Т.В. Того ж дня близько 12 години вона незаконно продала 0,2 л самогону за 2 грн. громадянину Шевченку В.М., а близько 14-ої години – ще 0,5 л самогону за 5 грн. Шевченку В.М. Наступного дня у будинку Коваленко Л.М. було виявлено та вилучено 1,25 л самогону. А 8 грудня було вилучено самогонний апарат і 15 л самогонної закваски.

4 січня відбувся суд, на якому підсудна свою вину визнала повністю. Продажем самогону вона займається упродовж останніх трьох місяців, виручені кошти тратила на ліки пристарілому батьку.

Суд засудив Коваленко Людмилу Миколаївну, 1952 р.н., уродженку с. Матвіївка, визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.203 КК України і призначити їй покарання у вигляді штрафу у сумі 850 грн. на користь держави. А також стягнути з Коваленко Людмили Миколаївни на користь держави судові витрати у сумі 183, 05 грн."

Той же "Час" 4 квітня 2008 р. в матеріалі "Обікрали земвідділ: зникла вся інформація за 11 років!" повідомив:

"Сталося це в ніч на 25 березня. В приміщенні, де знаходиться дві установи – Сосницький райземвідділ та Сосницьке відділення земельного кадастру – зламали двері. У двір винесли 4 системні блоки, з них витягли 4 жорстких диски, 2 материнські плати. Поцупили й два ЖК-монітори.

-Матеріальні збитки становлять 9,5 тисяч гривень – для райземвідділу і 3,5 тисячі гривень – для відділення земельного кадастру, – повідомляють у міліції. – Але найдорожча втрата – це вся інформація про землі району за останні 11 років. Відновити її без тих дисків неможливо.

Наразі проводяться оперативно – розшукові заходи по встановленню причетних до крадіжки осіб. Сосницький РВ розглядає два мотиви крадіжки: заволодіння ТМЦ або ж заволодіння інформацією.

-Хоча другий мотив не підтвердився, – кажуть в Сосницькій міліції. – Це в Київській області останнім часом стали часто траплятися крадіжки інформації про землі.

Шановні громадяни! Сосницький РВ УМВС просить всіх, хто володіє будь-якою інформацією щодо згаданої крадіжки, повідомляти її за телефоном 02 або 2-15-61"

Прочитавши таке, пересічний читач починає замислюватися: "Чи справжні міліціонери на Чернігівщині?" А більш обізнаний ділиться з сусідом думкою: "Чи взагалі є в нашій незалежній Україні справжні міліціонери, прокурори, судді?" При цьому, навіть, показують пальцем угору.

Але – знай наших! Не такі вже й бездіяльні Чернігівські міліціонери. Щоб показати свою "справжність" і відвернути увагу не тільки громадськості, а й міліцейського начальства та вищого керівництва держави від того, що коїться в області з дотриманням законності, запозичили в сучасних грибників – тепличників досвід вирощування грибів. Тільки вирощують вони не гриби, а кримінальні справи. Найбільшим попитом користуються "гриби – хабарники". Найбільш підходящим посадковим матеріалом виявилися дрібні чиновники, зокрема, сільські голови. Щоб не було сумнівів, щодо "розміру та справжності вирощеного рекордного врожаю" на його збір в Козелецькому районі 9 квітня поточного року співробітники Управління боротьби з організованою злочинністю УМВС в області запросили навіть колег з ГУБОЗ МВС України. Не дарма ж здавна в народі говорять: "Злодій, лови злодія!"

Лариса Крапивко

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua