Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации
електоральне поле   вибори   выборы   диалог   діалог

Двое в комнате: я и Лена – фотография на белой стене

Володимир | 18.05.2007 21:04

17
Рейтинг
17


Голосов "за"
25

Голосов "против"
8

Вельмишановне панство!
За запрошенням пані Олени Маркосян відвідав її персональний сайт і побачив там ту ж саму статтю "Узурпація влади...", що і в НП. У мене з пані Оленою зав'язався дуже цікавий діалог, якого я не можу залишити проміж нами особисто, через публікацію тієї ж статті на сторінках НП. Пропоную цей діалог до вашої уваги.


Товарищу Маркосян, журналисту и человеку присвячується...

- Куме! Ми з тобою йшли?
- Йшли.
- А копійку знайшли?
- Знайшли?
- А де ж вона?

(цей епіграф повторюється нескінчену кількість разів. До опупіння та отупіння.)

Вельмишановне панство!

За запрошенням пані Олени Маркосян відвідав її персональний сайт і побачив там ту ж саму статтю "Узурпація влади...", що і в НП. У мене з пані Оленою зав'язався дуже цікавий діалог, якого я не можу залишити проміж нами особисто (а особисті проблеми не обговорювалися), через публікацію тієї ж статті на сторінках НП. Пропоную цей діалог до Вашої уваги. Все, що не стосується нашого діалогу опущено, ніяких правок текст не зазнав. Авторський гонорар навпіл с пані Оленою (Звичайно – це жарт).

Сподіваюсь, що ви, шановні відвідувачі цих сторінок, теж підтримаєте цю розмову. Бо, мені вже цей діалог нагадую розмову сліпого з глухим, що стало дуже характерним і актуальним для української дійсності.

Дякую за Вашу участь у цій розмові!

10.05.2007 22:33 Володимир.

Я не розумію про які українські партії йдеться у цій статті? У нас же партій у сучасному розумінні цього слова немає. Жодної.

Партія для такої країни має бути не менше 100 000 членів. А у нас?

У нас кількість партій скоро перевищить кількість населення. А в партії записують родичей, коханок, шоферів, масажистів, і заставляють вступати в партію своїх співробітників. Хіба ж це політичні партії?

Партії мають виборювати політичні інтереси певних кол громадян. А нинішні "партії" виборюють інтереси тільки своїх олігархічних кланів.

Відповідно і складаються програми партій. Де авторка цієї статті бачила програми цих "партій"? А може я сліпий? Відішліть тоді мене на ці сайти, де вони надруковані.

І взагалі, треба відкривати на виборах списки, щоб виборці уявляли хто від цієї партії іде до Верховної Ради. І, щоб люди бачили, що в цій партії представлені усі області України. А то збираються після виборів в парламенті, а там представники тільки однієї – двох областей. А представляти інтереси інших областей нікому.

Про яку політичну реформу можна говорити в Україні, коли партій у нас фактично немає? Є тільки вивіски і гасла, якими лідери усіх без виключення партій дурять електорат.

Да і народ. як єдина політична нація у нас іще не сформувався. Через те немає і політичної еліти, яка б могла взяти на себе повну політичну відповідальність за стан усіх справ в Україні. Є тільки олігархічні клани, які дурять і грають на необізнаності електората, "купляючи" за допомогою політтехнологів і продажних журналістів свідомість громадян. На сході із совковим менталітетом дешевої ковбаси і "захистом російської мови", а на заході дешевим патріотизмом.

Так що, усі викладки наведені у цій статті просто не мають ніякого сенсу.

Не для України це, з нинішнім станом політичної культури несформованої політичної нації.

Треба зробити дві партії в Україні:

1) партія громадян, що ніколи не були в партноменклатурі і нічого не крали у держави;

2) партія громадян, що все своє життя чесно працювали на благо усього суспільства.

Треба також:

1...Прийняти закон про люстрацію. Щоб ті, хто були вже депутатами будь якого рівня не мали права більше балотуватися у Ради будь якого рівня.

2. Обмежити вік депутатів. Наприклад до 70 років.

3. Тих, хто систематично не бере участі у роботі будь якого виборчого органу, виводити із депутатського складу.

4. Зняти депутатську недоторканість з депутатів усіх рівнів.

5. Передбачити карну відповідальність за ухиляння від депутатської роботи.

6. Повернутися знову до мажорітарної системи, бо вона натепер найбільше відповідає інтересам громадян (до того моменту, коли в Україні не "визріють" справжні політичні партії, які представляють політичні інтереси більшості громадян).

Бувайте здорові!

Дякую. що запросили відвідати Ваш сайт.

Слава Україні!

11.05.2007 08:53 Лена.

Республиканская партия США – это две с половиной ТЫСЯЧИ человек при численности населения страны в шесть раз большем, чем Украина. Если приводить численность партий в соответствие с мировыми тенденциями и "стандартами", то оптимальной партией в Украине должна быть организация от 500 до 2500 тысяч человек.

Не нужно бояться большого количества партий. В Польше их больше, чем у нас. Хотя Польша меньше Украины и по территории, и по численности населения. Для общества нет никакой проблемы и никакой опасности в количестве партий. Это проблема и опасность для политико-бизнесовых монополий, приватизировавших политикум. И пока мы этого не поймем, партии будут представлять интересы олигархических кланов, а не различных групп граждан.

Открытые списки – это то, что предложил Мороз в проекте Закона о досрочный выборах Парламента и Президента. Но это не совсем то, что вы себе представляете. Открытые списки – это ПРИНЦИП, по которому свой порядковый номер в списке депутат получает в зависимости от того, СКОЛЬКО голосов избирателей он получил на выборах, а не от того, сколько он денег заплатил и в каких отношениях с лидером партии состоит. Территориальное представительство открытыми списками реализовать невозможно. Для реализации территориального представительства необходим другой механизм – вторая палата парламента.

Природа развития процессов в социуме такова, что не в ней невозможно выстроить четкую зависимость типа – "сначала сформированная нация и свидомисть, а потом политическая элита". Эти процессы происходят только ОДНОВРЕМЕННО.

Ваши утверждения о том, что НУЖНО сделать носят идеалистический антидемократический характер, потому что при реализации таких НУЖНО понадобиться создание тоталитарной надобщественной властной системы, наделенной сверхполномочиями, лежащими вне правового поля. А самое опасное в них – это деление граждан на воров, честных, которые крали и не крали. КОМУ вы доверите определять СПИСОК честных? СБУ?

Закон о люстрации – не приемлю, потому что СЕЙЧАС у власти очень много функций и полномочий, требующих профессиональной подготовки к их эффективной реализации. Преемственность власти должна быть, потому что только она может быть базисом ответственности власти перед обществом.

Ограничивать нужно не возраст депутатов, а срок их пребывания на избранной должности одного уровня. Например, не более двух раз.

Все вопросы о депутатской неприкосновенности считаю спекуляцией. Она необходима. И для местного самоуправления в разы более необходима, чем на уровне парламента. Где бы сегодня были Тимошенко и Ющенко без депутатской неприкосновенности?

Все вопросы о качестве и профессионализме работы депутатов решаются введением принципа ротации депутатского корпуса. Например, в парламенте каждые два года состав должен обновляться на треть.

Я против мажоритарки. Партии сами по себе не станут партиями. Этот процесс нужно направлять законодательными мерами. Например объединением принципов мажоритарного и пропорционального избрания депутатов (те же открытые списки). Но, главное, нужно на законодательном уровне урегулировать принципы внутрипартийной демократии, ротации руководства, идеологизации деятельности (которая может существовать только на основе конкуренции идей).

Благодарю за визит и желаю удачи.

12.05.2007 23:25 Володимир.

Не порівнюйте наші партії з партіями американськими. У них партія бореться за владу, маючи при цьому цілком зрозумілу для людей программу по всіх статтях. Вони не обіцяють зробити якусь мову другою державною в Америці, де люди розмовляють багатьма мовами. Вони представляють комплексну программу з якої цілком зрозуміло якою буде політика у всіх сферах життя.

У них усі партії є національними і захищають національні інтереси США. Якщо з якимось громадянином щось трапиться в іншій країни, то піднімуть і морську піхоту і авіацію, але будуть цю людину рятувати. І не тількі фізично. Бо Штати є націоналістичною країною, і національні пріоритети держави у них понад усе.

Ніхто не боїться у нас кількості партій. бо у нас їх просто немає. Це клани. І все. Ніяких загальнонаціональних програм у них немає. Все тількі якісь туманні натяки у розрахунку обдурити електорат до наступних виборів.

З приводу другої палати у парламенті я згоден, але у нас усе набуває карикатурної форми. Боюсь що, навіть, якщо парламент буде двохпалатним, то політтехнологи вигадають якийсь-то хитрий хід, щоб обдурити у черговий раз електорат. Журналісти у черговий раз пропіарять його, а наші люди звикли сприймати за чисту монету, те, що друкується у газетах і передають по радіо, і... місця у другій палаті будуть мати "свої люди".

По поводу разделения людей на честных и воров. Сейчас это очень легко сделать, потому что все лежит на поверхности.

У нас уже никто этого не скрывает. Посмотреть на его дом, и сколько у него домов. Посмотреть какие у него предприятия "прихватизированы" и по какой цене, посмотреть в какую авшорную зону он отправляет свои накраденные деньги. Кроме того спросить, а как же он заработал такие богатства.

Я понимаю людей, которые купили неэффективные разваливающиеся предприятия вложили в них свой капитал и теперь эти предприятия выпускают нужную продукцию и работают на рынке.

Таких людей нужно всячески поддерживать.

Но, когда люди по демпинговым оптовым ценам скупают за рубежом какую-то продукцию, провозят почти контрабандным путем ее через таможню, продают в магазинах и имеют прибыль в 100...200%, а иногда и больше, и обходят уплату налогов в госбюджет. То, уж, извините. Это воры. Но для такой работы им нужно иметь прикрытие во властных органах.

Знову ж, якби вони сплачували усі податки, в тому числі і з прибутків, а не працювали у тіні, тоді б ще можна було говорити. про "чесний бізнес". Але в Україні чесний бізнес ніколи ще не був.

Через це бюджет в Україні сміхотворно малий. А якщо бюджет малий, про які державні структури можна взагалі говорити. Державні чиновники будуть жити за рахунок не зарплати, а за рахунок хабарів, які вони отримують за видачу різних дозволів. І будуть придумивати іще кучу різних дозволів, щоб брати хабарі.

Вчителі і лікарі будуть теж працювати за хабарі, або вимушені будуть вимирати.

А, якщо немає освіти в державі, то вона буде вмирати.

А про армію, МВС та інші силові структури взагалі не буду нічого говорити.

Значить, обдурюючи державу, вони працюють на її знищення.

З приводу підприємств. Тільки виробництво – є основою добробуту суспільства, це аксіома. Тільки через збільшення виробництва держава може бути процвітаючою. Працює виробництво, люди отримують зарплатню, сплачують податки. Значить, більше грошів іде до бюджету. Окрім того, цю продукцію не завозять із-за кордона і гроші лишаються в країни і працюють на державу, а значить і на людей які у ній живуть.

Крім того, потрібні кваліфіковані робітники, інженери і фахівці. Значить, потрібна освіта, бо зараз в умовах ринкової економіки виживають тільки підприємства, які використовують сучасні ефективні технології. Купляти ці технології у постіндустріальних країнах дуже дорого. А навіщо? Поки у нас іще живі науковці, які здатні у себе розробляти новітні технології. А вони вже майже усі працюють за кордоном на інші держави. А вітчизняні стоять на ринках, торгують овочами і ледве-ледве зводять кінці з кінцями.

А через декілька років, коли відійдуть "мамонти" науки, то вже нікому буде розробляти нові технології і передавати досвід молодим науковцям.

Так невже цього не розуміють ті люди, які розробляють закони, правила гри у нашому суспільстві. Я думаю, що розуміють. Але не про державу вони дбають, а дбають тількі про те, як пробратися до "корита" власті і жрати, жрати... і ще раз жрати. Допоки суспільство не зрозуміє. Але, боюсь, що буде запізно.

Вичавлять все можливе і неможливе із бувших радянських підприємств і робітників, які працюють на них за мізерні зарплати, потім поріжуть обладнання на металобрухт, продатуть його за кордон, робітників викинуть на вулицю, споруди перебудують під якісь склади, відправлять за це гроші у авшор, дітей своїх будуть навчати тількі за кордоном, бо у нас уже освіти не буде. А потім, як тут вже не буде чого красти переїдуть і самі за кордон у заздалегідь куплені "хатинки".

Так оце Ви називаєте ефективним управлінням? Розкрадання тих багатств, що наші діди, батьки і ми створили своїми руками і головами, своєю майже безкоштовною роботою за радянських часів. А у України після розвалу, доречі, були найкращі з усіх пострадянських республік стартові можливості.

Так оце Ви вважаєте ефективним державним менеджментом?

Після цього, вже давно потрібно було ввести закон про люстрацію. І зробите це, як зробили чехи свого часу.

І повернувся у Вас язик, щоб сказати, що Ви категорично проти люстрації. Я можу Вас тільки зрозуміти у тому випадку, якщо Вас дуже добре "прикормили" оці "ефективні" керівники.

Невже Ви думаєте, що у нас, крім партійної номенклатури немає людей здатних бути ефективними керівниками у будь-яких сферах управління?

Чи Ви хочете і працюєте на те, щоб переконати суспільство, що у нас ефективно управляти можуть тільки ті, хто ефективно пограбував країну і власний народ?.

Тоді я вже повністю переконаний, що вони Вас дуже добре підгодували.

Ну, а з приводу останнього абзацу Вашого коментаря... Можу лише сказати, що він мені нагадав дуже знайомі слова про електрифікацію, потім хімізацію, потім інтенсифікацію, тепер ідеологізацію тощо.

Не вистачає тільки "детенізації" награбованих капіталів. Але і це не за горами.

Бувайте здоровенькі!

13.05.2007 17:01 Володимир.

Мені здається, що нашій еліті треба повчитися у китайської еліти.

14.05.2007 01:21 Лена.

У них партии разные. И их много. О программах я вам писала, и повторю – они появятся, когда мы – общество ощутим в них потребность. На счет национальных интересов – это вопрос сложный. Мы все родом из СССР и нация у нас – политическая. Я не хочу проводить исторические параллели, но давайте помнить, что мы все родом из СССР, а в США – коренное население – индейцы. Чуть севернее США есть Канада. Сколько там государственных языков? Мир разный, а путь, который проходим мы во многом уникален.

На счет второй палаты парламента не бойтесь. Чтобы не было карикатуры давайте проанализируем какую-нибудь одну нашу карикатуру, сделаем из нее выводы и посмотрим, что нас смешит. Может это и не карикатура?

Не воспринимаю идеи разделения людей на честных и воров. Это вам только кажется, что все очевидно и ничего не нужно доказывать. Как только начнете "копать", тут же появятся желающие заработать на установлении честного порядка. Будут конфисковывать, делить, раздавать и с этого... жиреть, не производя ничего полезного для общества и формируя все условия для того, чтобы "масса" воров не убывала, а прирастала, делая борцов с ними нужными и значимыми. Надо не с ворами бороться, а создавать условия для честных и хороших заработков. Это в тысячу раз более эффективно.

О бюджете Украины – тут http://www.narodnapravda.com.ua/rus/politics/46263337a5c02/

Это немного, но концептуально. Я – либералка и вижу, что бюджет – это и есть то самое, за что идет война в политикуме. От увеличения бюджета богатеют только богатые и очень богатые. Чем больше бюджет, тем сильнее власть. УВЫ.

Наша экономика имеет свою специфику. Как формируется бюджет – так и управляется экономика. И пока она управляется именно так, эффективными в ее управлении могут быть только те люди, которые имеют вполне конкретное представление о том, как отоварить деньги. В Киеве деньги делают деньги. Но сколько бы их не было сделано, под них нужно произвести не только услуги, но и товары. И не столько те товары, которые потребляются здесь, сколько те, которые можно продать там. Пока экономика имеет такую структуру и такой финансовый инвестиционный дисбаланс (Киев – регионы), упраление будет таким, какое есть. Изменим это – потребуются другие управленцы. Надо менять. Это бесспорно, но оппозиция не предлагает таких перемен. Она к сожалению их не видит даже в проекции.

Эффективным менеджментом я считаю тот, который соответствует экономике и может согласовать ее с политикой.

Вы, Владимир, считаете, что нужно ввести тот закон, этот, третий, десятый, люстрацию, что-то еще, и видите в этом панацею. Приведу вам пример западной Украины. Они с первых дней независимости уволили всех русских руководителей и выбрали во власть, кого хотели. И каков же результат? Он плачевный. Даже леса на их земле были вырублены ИХ политическими врагами. Они обвиняли в этом Медведчука. И это при том, что в местное самоуправление им уж точно никто не говорил, кого выбирать. Добавьте к этому трудовую эмиграцию и ту самую таможню, в которой работают не москали. Надеюсь вы читали про Балогу и его клан? И это о нем написали не Кучма, не Ригеоны и даже не СДПУ (О). Написали не когда-то, а этой зимой.

Все это конечно невесело, но, все это имеет одну причину – борьбу ради борьбы и уверенность, что сначала надо сделать нечто это, и только потом – нечто то. А я убеждена, что нужно перестать воевать и начинать создавать новое мировозрение. Нужно отказаться от старых принципов и ценностей и сформулировать новые. Это нужно и тем, кто до сих пор любит Сталина, и тем, кто считает, что публично убив вора, можно прекратить воровство, и тем, кто убежден, что русский язык – угроза национальной безопасности.

А главное, надо понять – жизнь сегодня не менее важна, чем жизнь вчера и завтра. Преемственность дней недели, секунд в часе предполагает, что ничего нельзя начать с чистого листа. Можно только на этом листе нашей жизни либо нарисовать картину, либо порвать его в клочья, стирая написанные историей откровения, либо сходить с ним в туалет. Нельзя сначала экономику, а потом демократию. Нельзя сначала убить или отобрать все у воров, а потом написать такие законы, которые сделают воровство невозможным. Нельзя сначала стать богатыми, а потом свободными.

Повторю слова Достоевского:

"Я хочу не такого общества, где бы я не мог делать зла, а такого именно, чтоб я мог делать всякое зло, но не хотел его делать сам."

Нам нужно перестать строить государство. Все время это говорю и повторюсь еще раз – нам нужно начинать строить общество ярких индивилуальностей и это должно стать нашей национальной идеей.

14.05.2007 22:49 Володимир.

1.Партія, це об"єднання, яке бореться за владу, задля втілення у життя своєї програми.

Якщо програми немає, то немає і політичної партії.

2. У Польщі дійсно багато партій, але це не партії олігархів. Бо там олігархів немає.

3. Чому у Польщі немає олігархів. Бо там, була люстрація. І до влади не допустили комуністів, особливо тих, хто співпрацював з радянськими органами.

Через це не було пограбування держави у таких масштабах, як у нас.

Доречі, нас дурять, що НАТО – це дуже погано. Я скажу тільки те, що рядовой контрактної служби у польскій армії, після того, як вони вступили до НАТО, отримує зарплатню у 1000 доларів. А у нас лейтенант отримує 150 доларів (це до питання про держбюджет). А рядовий контрактної служби отримує 80...90

доларів. Ось і тікають наші молоді офіцери із армії, бо не можуть прогодувати своєї сім"ї.

А Ви кажете, що це дуже добре, що у нас маленькій державний бюджет.

А держава і створюється для захисту національних інтересів громадян. Немає держави і нікому захищати їхні інтереси.

А іще, прибутки польскої буржуазії вп"ятеро менше, ніж у нашої, через те, що доля заробітної плати у собівартості продукції вп"ятеро більше ніж у нас. І робітники отримують відповідно вп"ятеро більшу зарплату ніж наші робітники.

Тобто, усі ці надприбутки нашіх олігархів через привласнення і розкрадання державного майна та нещадної експлуатації українського народу незалежно від того, якою мовою він розмовляє.

4. У західних районах України швиденько комсомолісти і партійці стали розмовляти українською, заради того, щоб привласнити радянське майно. Нікого там з росіян не виганяли з роботи. Просто змінили московських комсомолістів і партійців на своїх доморощених. Але суть від цього не змінилась.

5. Усі країни пострадянського простору, які зробили люстрацію вже давно обігнали нас по усім параметрам. А практика, як відомо, – це критерій істини.

6. А митниця? Дійсно, працюють там місцеві. А хто їм дає можливість так "заробляти"? Відомо ж, з Київа.

Пам"ятаєте, як Юлька, коли була прем"єром, провела операцію "Контрабанді – стоп!". І що?

Одразу пішли гроші у бюджет з митниці. Стали звільняти начальників митниць. Але, згодом, дзвінки високих покровителів з Київа, які годувались від цих митниць, і що?

Поновили на роботі. І усе знову, як було От і усе.

РИБА ГНИЄ, ЯК ВІДОМО, З ГОЛОВИ!.

6. І на останок. Мені дуже приємно, що Ви така розумна жінка. Особливо мене захоплює Ваша думка, про те, що нам не треба будувати державу. Це ж, просто геніально.

З цього приводу пригадав Леніна. І подумав, що буде, якщо "кухарка буде управляти державою". Так, не краще б було кухарці залишитись на кухні, щоб займатися своєю справою?

Знаєте, з цього приводу мені іще чогось пригадався епізод з харківськими виборами мера, коли відомого харківського журналіста С. Потімкова, який балотувався на цю посаду, найняті журналісти облили багном, звинувачуючи його дружину, що начебто вона відправляла дівчат з Харкова у сексуальне рабство за кордон.

Так і Ви, намагаєтесь весь час переконувати у тому, що це зовсім не чорне, хоча я бачу на власні очі, що це біле

Так ось, Ваші політичні "трактати" дуже мені нагадують поведінку тих журналістів.

Не буде Вам згодом соромно, коли будете дивитись у очі земляків?

Ось, Ви пишаєтесь тим, що пишите відкрито. Скажіть, а скількі разів Ви змінювали прізвище? Бо, я аж ніяк не можу пригадати харківську журналістку із таким прізвищем?

Бувайте здорові і не ображайтесь, бо я від щирого серця і від душі.

Не за себе, за державу образливо і за людей, які живуть у ній і називаються українцями.

І не треба у всьому звинувачувати українську мову. Це вже попахує фашизмом.

Бо фашизм – це, коли одна нація вважає іншу другорядною і не здатною дати ради у власній державі. І українська мова тут не до чого. Точно так, як і вірменська, і грузинська і азербайджанська тощо...

15.05.2007 11:58 Игорь.

> І на останок. Мені дуже приємно, що Ви така розумна жінка.

> Особливо мене захоплює Ваша думка, про те, що нам не треба

> будувати державу. Це ж, просто геніально.

>З цього приводу пригадав Леніна. І подумав, що буде, якщо >"кухарка буде управляти державою". Так, не краще б було >кухарці залишитись на кухні, щоб займатися своєю справою?

>Ось, Ви пишаєтесь тим, що пишите відкрито. Скажіть, а скількі >разів Ви змінювали прізвище? Бо, я аж ніяк не можу пригадати >харківську журналістку із таким прізвищем?

Володимире, випийте йаду. Так файно балакати – і так себе занапастити...

Вот так всегда – как красиво поговорить, так слова красивые, правильные. А зацепишь самолюбие, "Я" – так такое прёт. Куда-там тем кухаркам – сразу слышится знакомое "раздавить гадину!!!". Какие тут принципы, какое дело...

Лена, целую Ваши руки – ещё один характер высветили.

LANA, диалог этот – вам в копилку: и касательно "политик", и – человеческих характеров. Не так-то просто их затушевать полит-декларациями.

15.05.2007 20:37 Петя, Васин брат...

Я просто в восторге от того, что написал Владимир.

А этот Игорь, по-моему подсадная утка, такая же, как и Елена Маркосян.

15.05.2007 20:40 Володимир.

Спасибо, Петька!

А не ты ли?... Служил у Василия Ивановича Чапаева вместе с Анкой?

16.05.2007 00:47 Игорь.

Петруха, открой личико, а?

И я радовался – вначале – на хорошем украинском языке, достаточно четко (что редкость) человек говорил о своем. Тревожил оттенок... фанатизма – но пусть с ним. От души, главное, – думалось.

Что ж... Слово за словом – выстраивалась стена, основание, на котором бери – да строй. Но что? Что будет за стеной? Слов красивых и правильных наслышался много, – а что за ними. Боль? Надежда? Страх???

Резануло – оказалось злоба. Показалось – ничего более нет. С каким наслаждением были сказаны – наконец-то – слова "бо я від щирого серця і від душі". От души что? Признаться в любви? Поблагодарить? Ха! Унизить – ведь как иначе соотнести с предыдущим разговором слова: "І подумав, що буде, якщо "кухарка буде управляти державою". Так, не краще б було кухарці залишитись на кухні, щоб займатися своєю справою?" Говорили мы с тобой дескать, достаточно – знай теперь, быдло, свое место.

Вспомились трагичные слова Тараса Шевченко, выписавшего одной строкой отношение такого-вот "панства" к собственному народу: чего их жалеть,

"людей хороших, но простих..."

Владимир, еще люстрации не начались – а злоба, презрение, цинизм так и прут. Что же будет, когда процесс, как один говаривал, "пойдет"?

Скольких положите – пока не захлебнетесь?

16.05.2007 14:14 Лена.

Програми є у кожної партії, а в Польщі також є олігархи. Просто з їх існування в країні не створюють проблему. Більш того, політика Польщі на першому етапі перебудови і виходу з КЕВ була спрямована на те, щоб багатих людей стало як можна більше і не було прірви між бідними та багатими.

Пограбування – тобто приватизація у нас була такою не завдяки комуністам, а завдяки тим, хто прийшов до влади в 1991 році. Не пригадуєте, хто це був? Скільки серед них було представників західної України? Пригадайте, хто приймав Закони про приватизацію і як комуністи виступали проти неї.

Що стосується НАТО, то заробітна платня, яку може отримувати офіцерський склад (в разі вступу в НАТО), мене цікавить ось з якої точки зору – чия це буде армія? України? Чи може не України? Якщо аналізувати джерела її фінансування, то це буде армія не України, а НАТО. Так, заробітна платня там буде вища, але який в цьому ценз, якщо це вже буде не наша армія на нашій території?

Держава дійсно створюється для захисту національних інтересів. Але давайте спочатку назвемо, в чому ці інтереси полягають. Що саме, наприклад, буде захищати НАТівська армія?

Аналізуючи розбіг в заробітній платні, треба повернутися у 1995-1999 роки, коли під керівництвом МВФ молода група починаючих політиків, до якої входили Ющенко, Пинзеник, Тигіпко (під прикриттям всіляких аналітичних центрів і громадських інститутів Реформ, Віри Нанівської та т.і...) напрацьовувала і впроваджувала реформу, штучно піднімаючи ціни на енергоносії до рівня європейських і ігноруючи при цьому дисбаланс вартості енергетичного і трудового ресурсів в собівартості і додаткової вартості. Їх кроки в цьому напрямку дали поштовх до появи, так званих, енергетичних грошей, зробивших бартер єдиною умовою збереження промислового виробництва як такого. Люди стали отримувати заробітну платню продукцією. Про це я казала Ющенку особисто і наполягала на тому, що необхідною умовою вирішення цієї проблеми є збалансування вартості трудового і енергетичного ресурсу. Всі подальші уряди (Кінаха, Єханурова, Януковича) дуже чітко відслідковували цей баланс, тому змогли стабілізувати економічну ситуацію і відпрацювати механізми зростання як ВВП, так і заробітньої платні. І зараз будь яке підвищення одного чи другого само по собі не можливе без компенсаційних механізмів. Це тема дуже непростої розмови, для якої ще не час. Не хочу, щоб це було використане в політичній боротьбі. Бо головне в ній – не політика і ні те, хто був правий, хто – винний. Головне – напрацювати нові підходи до реформування як такого. Це вкрай необхідно, щоб ми дуже виважено підходили до прийняття тих чи інших рішень. Дивіться, зараз актуалізується питання галузевого реформування. Як проводити цю реформу? Хто і де це обговорює? Як зараз підвищити вартість трудового ресурсу не розбалансувавши обіг фінансів і товарообіг? Є пропозиції, є ідеї, але хто і як буде приймати рішення? Ви переймаєтеся надприбутками, а мене більше цікавить механізм збалансування прибутків держави і громадянина.

Щодо митниці, то більшої авантюри я не пригадаю після енергетичних 1993-1995 років. Як можна було проводити таку операцію, не заклавши умов для реформування всього процесу товарообігу? Хто постраждав від цього? Може уряд? Може митниця? Ні. Збільшений бюджет став ще більшим коритом для бізнесових можновладців, а основні втрати понесли ті, хто відноситься до середнього бізнесу. І ті дзвінки були не стільки тому, що митниця постраждала, а тому, що вся система була нездатна водночас перейти на офіційний "білий" обіг товарів і послуг. ЮТ просто дискредитувала гарну ідею, повернутися до якої найближчими роками вже неможливо.

Якщо кухарка буде управляти державою, держава буде нагодована і вбрана. Зараз державою керують балакуни, тому балачок багато, а діла немає. Щоправда, найкращими кухарями все ж таки є чоловіки, але тут вже як кажуть – справа не в тім, що між ногами, а в тім, що в голові.

Вперше мене запитали про сором років з п'ять тому. Це стосувалося моєї думки щодо опозиції взагалі і Ющенка зокрема. Я тоді відповіла "мені не соромно за власні думки, бо я не соромлюсь їх висловлювати чесно і признаватися в помилках, якщо такі були", і запитала "а ви зможете переді мною вибачитися, якщо я буду права в своїх висновках?". Час пройшов. Те, що я писала до 2005 року після 2005 написали всі. Ніхто не вибачився за образи. Я не тримаю зла і не хочу вибачень, а продовжую довіряти собі і вчитися на помилках.

Коли я жила в Харкові, то до 1998 року займалася бізнесом, потім громадською діяльністю, і друкувалася не стільки в міській пресі, скільки в загальноукраїнській. Більш того, я не маю журналістської освіти, тому ставлення до мене представників журналістської спільноти дуже ревниве і обережне. Я це сприймаю спокійно. Прізвище не міняла з 1979 року.

Ніколи ні в чому не звинувачувала українську мову. Звинувачую людей, які в прагненні поширити її, йдуть як танк по людях не розбираючи шляху і не розуміючи, що рухатися треба інакше. Нема більшого ворога рідній мові ніж дурна людина, яка робить з неї гасло і мету.

16.05.2007 22:35 Володимир.

Так, дійсно, програми у партій є. Але вони неконкретні і мають характер гасел. Немає там конкретних заходів по підвищенню економічного стану країни та і в інших своїх аспектах вони неконкретні. Просто словоблудіє якесь. Зато там є обіцянки зробити другою державною мовою російську, або іще які небудь гасла, розраховані на "совкового" обивателя, який іще живе спогадами про дешеву ковбасу по 2, 20.

А ось уявіть собі, що усі громадяне України узяли да і оволоділи українською мовою, і потреба у такому гаслі відпала. Що б тоді робила ця партія?. Вона би просто зникла.

Це ж така дурниця, що просто не тільки в голову, але і в жодні ворота не лізе.

Ось і виходить, що політтехнологи цієї партії працюють на те, щоб у черговий раз обдурити електорат (не народ, народу у нас іще не має). А на наступних виборах вигадають іще якусь заковику, щоб завести електорат.

Я пишаюсь, що за все своє життя не був ніколи членом якоїсь партії. Бо, на мій погляд, у партію треба іти лише тоді, коли твої інтереси збігаються із програмою цієї партії.

Бо у нас люди звикли іще за радянських часів, що вступ до партії був пов"язаний із ростом кар"єри, а значить і з отриманням більших доходів. Після розвалу Союзу, ті ж самі комуністи, унюхали, що в цьому безладі, який тоді діялся треба утворювати нові партії задля того, щоб бути поближче до "пирога".

Різними шляхами. Хто "прихопив" підприємство, хто крамницю робив штучно банкрутом і за копійки "купляв" собі її. Але для того, щоб її зберегти треба було іти у владу. Щоб "клепати" під себе закони.

Дргуа частина людей, яка не була в комуниістичний партноменклатурі йшла на вибори нижчих рівнів і була задоволена тим, що їй дозволяли грабувати поменше.

Я спостерігав у ті роки, наприклад, таке. Людина, кандидат технічних наук, доцент, який викладав у солідному інституті, тільки став членом ЛДПР, кинув свою викладацьку діяльність і одразу став бізнесменом. Займався торгівлею горілки. Одразу став багатим і заможним. І одразу став депутатом Обласної Ради. Через декілька років, він вже радісно говорив мені, що уже член НДП. Але його бізнес став іще більш квітучим. І коли він приїздив до Харкова на з"їзд НДП, то проявляв більше клопоту про те, щоб йому створили протекцію щодо закупівля оптом горілки за низькими цінами. Зараз, вже давно не бачився з ним, але майже на 100% впевнений, що він є членом партії Регіонів. Бо так зараз вигідніше. Бо партія захищає його інтереси.

Я навів приклад із життя, для того, щоб пояснити, щопартій у нас немає. Якщо люди плигають з однієї до іншої партії, заради того, щоб збагатитися найлегшим шляхом під "дахом" сильніших олігархів, то це не партії а збіговиська людей які піклуються тільки про те, як збагатитися найлегшим шляхом під протекцією "паханів" – батьків партії.

А, скажіть мені, будь ласка. Чи є у Вас хоч один приклад того, що розбагатівший член Вашої партії, збагатившись, збудував і відкрив промислове підприємство із сучасною технологію, яке б дозволило би не використовувати дешеву рабську працю робітників і випускало б сучасну конкурентноспроможну високотехнологічну продукцію?. Як, наприклад, китайці. Або турки.

Якщо у Вас є такий приклад, то я поїду і вклонюсь йому у ноги. Чесне слово.

Пограбування у нас було завдяки комуністам, незважаючи на їхню мову, або географічну приналежність.

Усі колишні комсомольскі, партійні і співпрацівники, тільки вони могли скористатися такою можливістю. Взяти будь якого із теперешніх "батьків" народу, обов"язково слід приведе до партійних, або радянських органів. А куди ж подівалися величезні гроші, якими розпоряджалися партія, комсомол і профспілки?...

Ото ж!

Так що не треба вводити мене в оману! Я не із хлопчиків, які нічого не бачили і не чули.

Практика – критерій істини!

Тепер з приводу армії. Якщо Україна, як і інші країни, стане членом НАТО, тобто членом системи колективної безпеки держав, то армія залишиться Українською, але професіональною, а не рекрутською (що це таке Вам пояснять ваші помічники і товариші по партії, з допомогою яких Ви складали попередню відповідь).

Інша справа, що вона (українська армія), стане набагато меншою за чисельністю, але набагато ефективнішою і краще озброєною. Тим більше, що усі країни – члени цього військового альянсу несуть колективну відповідальність за безпеку кожної із цих держав. Через те і не треба утримувати великої за чисельністю армії.

А, хіба ж така безпека не потрібна нам?

Тільки боюсь, що сильно не чекають там на нас.

І армія залишиться українською і буде захищати наші українські інтереси у взаємодії з арміями країн членів альянсу. Хіба ж погано бути в одному альянсі з європейськими і американською армією.

Чи краще з китайською?

На жаль, сучасний світ полярізується. І хочеш, чи не хочеш приходить час, коли треба визначатися з ким тобі бути. Чи з цивілізованими країнами які є оплотом демократії і свободи, чи з азіатськими деспотичними країнами. Так, начебто, ми ближче до Європи.

А з приводу грошового забезпечення військовослужбовців можу Вам сказати, що молодий лейтенант "взводний Ванька", що отримує жалування у 700...800 грн, який до під"йому солдат вже в казармі і до додому іде тільки після відбою, а дома на нього чекають злидні і неможливість, не тільки утримувати молоду сім"ю, але, навіть, і мати своє житло. За що йому така доля?

Пам"ятаєте? ХТО НЕ ХОЧЕ ГОДУВАТИ СВОЮ АРМІЮ, БУДЕ ГОДУВАТИ ЧУЖУ!!!!!!!!!!

Так може Вам хочеться годувати чужу армію? Тоді, Вас можна зрозуміти. Я за те, щоб армія була любимцем народу.

На першому місті табелю о рангах професій стоїть священик, бо своє життя присвятив служінню Богові. На другому місти стоїть військовий, бо на протязі усього свого життя має бути готовим віддати своє життя за людей...

Так що не треба так про бюджет. Це безпека держави. А чому люди, які сидять при владі, його грабують – це вже питання окреме. Це Вам, мабуть, краще відомо бо сидите ближче ніж я до них.

Значить, треба не віддавати його на пограбування. А ось для цього і має бути партійний і громадський контроль. А у нас партії, замість того, щоб стежити одне за одним, щоб не грабували, самі між собою змагаються для того, щоб дорватися до влади і до держбюджетного "корита".

Щодо митниці. Я залишаюсь на позиції: "Риба гнеє з голови."

Щодо кухарки. Значить Ви згодні з В.І. Леніним. Дякую. Все зрозуміло.

Одне запитання. Я вперше чую, що людина яка успішно займалася бізнесом, кинула його і кинулась у безкоштовну благодійну громадську (чи партійну) діяльність. Такого не буває.

А мовою треба володіти не тільки українською і російською, але, як мінімум і англійською. Я, на жаль, вивчав німецьку. Але, якщо буде потрібно вивчу і англійську. Немає проблем, якщо є бажання.

Колись я дуже тривалий час наїздами бував у Грузії. Маючи бажання, став говорити і грузинською, хоча усі розуміли і мою російську. Але грузини мене стали дуже сильно поважати. І я себе став поважати більше, бо зрозумів, що не тупий.

Скільки мов знаєш, стільки разів ти і людина. Це не я сказав, це я процитував.

Мені приємно, що і Ви у своїй теперешній відповіді знайшли і друге своє "я" (не знаю, може помиляюсь і це вже третє, або четверте "я"). І справа не в людях, які щось пропагують вдало, чи не вдало, а справа у вмінні аналізувати і думати самостійно. Справа у вмінні "відділяти зерна від плевел", як вчив нас Господь. Він ще вчив: "не мечите бисер перед свиньями". Якщо ти особистість, то ніколи не звертаєш на "гавкання" з підворіття, а йдеш далі своїм шляхом, як той караван. Бо, караван має свій шлях і має свою мету, незважаючи на те, що йому дають неправдиві оріентири, щоб збити з правильного шляхуі.

Ну, що ж, хтось обрав собі караван. А хтось обрав "гавкання" з підворіття, бо хазяїн добре годує і легше жити, не те, що двухгорбим, які не завжди знайдуть собі колючку або водички попити. Але у них є горби, свої, власн,і і вони не дадуть померти від спраги, або з голоду. А іще є голова, яка сидить високо, і очі, які не дають збитися з правильного напрямку, яким би важким він не був і іще мапа у голові.

Усе, пішов дивитися фінал футбольного натівського чемпіонату. Грають іспанські команди.

Скажіть а на якому авто Ви їздите? Невже на натівському? А які у Вас мебілі вдома?

А де живуть Ваші діти? Мої в Україні і в Росії.

А що у Вас в Вашій хатиночці Натівського виробництва?

Дуже цікаво.

Бувайте здорові!

З козацьким привітанням, завжди безпартійний Володимир.

17.05.2007 16:53 Лена.

Партия – это общественная организация, одной из целей которой есть борьба за власть. Поэтому, нравится Вам это или нет, но партии у нас есть. Качество не соответствует Вашему представлению о том, каким оно должно быть? Могу согласиться, но это уже вопрос эволюции. Люстрация изменить это качество не сможет. Как не сможет повлиять на благосостояние тех, кто воспользовался возможностями приватизации более успешно, чем вы или я.

В отношении армии, меня все-таки интересуют источники финансирования ее перевооружения и содержания. Откуда будут эти деньги и техника? Кто будет платить эти высокие рекрутские зарплаты? Я понимаю, что армия будет и потом называться украинской, но чьей она будет по сути? Чьи команды будет исполнять, кому подчиняться и кто, кроме украинских воинских частей будет использовать территорию Украины, в случае вступления в НАТО? Кормить армию все равно нужно. Но чью? Украинскую по сути или украинскую по названию?

Для меня нет первого, второго и третьего. Рядом стоят – Женщина-мать и Мужчина – творец. Какую работу он выполняет – душу ведет или тело защищает – вопрос второй. В бюджете основными статьями должны быть оборона и созидание. И для того, чтобы это было так, нужно чтобы бюджет стал народным. Свое видение этого я вам говорила. Если его сегодня сократить в десять раз, открыть на каждого ребенка образовательные счета и на каждого гражданина – медицинские, мы сами определим, кому за что и как платить. Тогда и останутся в бюджете деньги на армию и на развитие. Правда министерств будет в несколько раз меньше, и консолидированный бюджет сократиться в разы, но тогда достаток граждан будет делать страну богатой, а не их бедностью будет прирастать бюджет.

Ленин не говорил того, что сказала я. Не нужно трактовать его слова и мои слова по своему усмотрению. Для начала расскажите, какой смысл вы вкладываете в слово – кухарка. это принципиальный вопрос и я прошу Вас на него ответить.

Скажите, с чего это вы взяли, что ТРЕБА володіти не тільки українською і російською, але, як мінімум і англійською мовою? Кому это ТРЕБА? Мне? Вам? Работодателям, которые заинтересованы в максимально эффективной эксплуатации нашего интеллекта? Вас интересует количественные показатели того, сколько раз вы человек? Меня это не интересует. Сколькими бы мовами не владела, я хочу состояться в качестве, а не в количестве. Знание языков на это если и влияет, то с точки зрения развития ума)) а не Разума. Умных людей много, с разумными – напряженка

Я не могу с вами обсуждать мои сугубо личные проблемы. Уход из бизнеса был продиктован именно ими. Могу сказать только одно – не жалею. Езжу на японском авто, дети живут в Харькове (и внуки тоже), Собственной мебели не имею, а та, которой пользуюсь, древне-советского производства. Но, вполне удобная и меня устраивает. Собственной хатынки не имею, но если она у меня когда-нибудь появится, то прежде чем туда что-то покупать, я предварительно посмотрю, чьего производства та или иная вещь. Думаю, что к тому моменту в наших магазинах даже спички будут китайскими, а не НАТОвскими.:))

Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua