Поиск по сайту:
Найти



Народные блоги

Добавить ленту статей сайта в свой iGoogle
Последние публикации

За "Тиждень" – Великдень


3
Рейтинг
3


Голосов "за"
3

Голосов "против"
0

Олександр Сопронюк розповідає про "Український тиждень" в оправі езотерично-розкішної внутрішньої автономності матеріалів, що дають справжній журналістський клас і висоту.
Зустрічайте новий український часопис!


Працюю головно ночами. Так звик оддавен. Паралельно по праву руку – телевізія. Вже звичні на "Плюсах", у "Документі", вишукано-беззаперечні "profy" – Анатолій Ярема та Юрій Макаров. Незвичне і несподівано-раптове принагідно було наразі єдине: ведучий телекомпанії "Студія 1+1" Юрій Макаров, автор кількох книжок, не одного числа документальних фільмів, цього разу, одначе, проходив у ролі головного редактора – нічному глядачеві подавали під увагу новий часопис "Український ТИЖДЕНЬ".

За день-другий з обкладинки-оправи першого числа журналу на мене, точніше, трохи "внікуди", як і належить, зрештою, митцеві, філософічно, в задумі споглядав ювіляр Олег Юрійович Скрипка, лідер гурту "ВВ" – його "Воплі Водоплясова" значили поважне 20-ліття... Розмовляв із ним сам головний редактор, на добрих шість сторінок...

Помалу-помалу став гортати часопис. Початком, на очі, – начебто штучна розмаїтість. Буденна строкатість. Певна картинна поверховість, до того ж підперта "простяцькою", як на перший погляд, карикатурою на Владіміра Лєніна... Настрій, зізнаюся, був мінорно-занижений: свідомість іще тримала загаслий Кривенків "ПіК". А в пам'яті стояли недавні, в університетському сквері Тараса Шевченка, поминальні проводи з Костянтином Родиком "Книжника-R"...І те, відбуте, минуле, ще не загоїлось...

Проте, власне, сам txt "Українського ТИЖНЯ" одразу дав повний адреналінований рай. Штивний. Цільний. Що кваліфіковано обрамив гармонійну сутність матеріалів. І на вершину – їхню езотерично-розкішну внутрішню автономність. Де все – "по-взрослому", без жодного натяку на бездушну pops-у. Поважно-аналітичний тон – "Святкове шизофренічне" – на подальший добрий шлях журналом подав знову ж таки сам Юрій Макаров. Недвозначні зрізи. Чітко означені пласти. 7 листопада, більшовицька тяглість традицій, самі комуністи, що їх Юрій Макаров, лауреат премій на телевізійній царині "Золота ера" (1997) і "Телетріумф" (2006, 2007), неквапом, але вельми круто перевзув із 46-го розміру в 35-й, з огляду на їхні принципово-серйозні переконання і овальну – на 90 років – дату від уродин "октябрьского пєрєворота".

Сей високий почин гідно понесла далі "зоряна" автура: Наталія Тимошенко, Андрій Лаврик, Анатолій Бондаренко, Іда Ворс, Олександр Євтушенко, Леся Коверзнєва...

В журналістиці я не перший день – уже багато хто з нас пішов: інакодумний Сергій Набока, бунтарний Сашко Кривенко, убита Мар'яна Чорна, спалений живцем Вадим Бойко – самому довелося дещо побачити, але, на щастя, пишу ці рядки – отож, знаю, як може світити творча порода, який давати клас і висоту.

Наталія Тимошенко у своїй "Регіональній гордості", як корінна дончанка, відкрито розповіла власну фабульну історію про життя-буття краю. "Майже у кожного в жилах текла осоружна українська кров... І українську мову ми всі дружно зневажали". Погодьтеся: це посутніше, глибше. І насамперед – чесніше. Не занизив планки і Дмитро Стус, письменник, видавець, головний редактор журналу "Київська Русь". "Тут немає традиції хабарництва". Зрозуміти Донбас: "Регіони" бачив, я про них багато знаю... я їх сприймаю як своїх, тому що моя Україна – це степова", – так висновує розповідь про своїх земляків син Василя Стуса. Назагал Донецький регіон у числі представлений вельми аналітично і широко, це дає змогу достеменніше відчути, побачити і нарешті зрозуміти ці терени.

Неупередженою і невимушено-глибокою є публікація Андрія Лаврика "N60-1241" – то номер справи, порушеної за фактом убивства Георгія Гонгадзе. "...Відомо, що у 2000 році Георгій не займався власне журналістикою у її кришталево чистому розумінні, а швидше політтехнологіями. Його неодноразово помічали в офісі Євгена Марчука, який свого часу перебував на постах голови СБУ, прем'єр-міністра та секретаря РНБО". Одне слово, читати є що. Не пошкодувати: перший млинець – не нанівець. Окрім, власне, вдумливих інтонаційно-розважливих "крайових"текстів, надибаємо матеріали про новітню Польщу, історичний Китай, мистецькі статті, про кіно- і театральну культуру.

"Український ТИЖДЕНЬ", на прийдешнє, на свій ВЕЛИК-ДЕНЬ вийде. І то без сумніву.

Олександр СОПРОНЮК,

редактор газети "Слово"

(Фонд вільних журналістів

ім. Вячеслава Чорновола).



Комментарии









© 2007 - 2012, Народная правда
© 2007, УРА-Интернет – дизайн и программирование

Перепечатка материалов разрешена только со ссылкой на "Народную правду" и указанием автора. Использование фотоматериалов раздела "Фото" — только по согласованию с автором.
"Народная правда" не несет ответственности за содержание материалов, опубликованых авторами.

Техническая поддержка: techsupport@pravda.com.ua