Пошук на сайті:
Знайти



Народні блоги
Кропивницький. УПЦ КП. Храм. Крившенко. Владика Марк

Важкий шлях до українського храму


0
Рейтинг
0


Голосів "за"
0

Голосів "проти"
0

Славне місто Кропивницький чи не єдиний обласний центр, де на двадцять шостому році після проголошення державної незалежності України ще і досі немає кафедрального собору Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Важкий шлях до українського храму
Славне місто Кропивницький чи не єдиний обласний центр, де на двадцять шостому році після проголошення державної незалежності України ще і досі немає кафедрального собору Української Православної Церкви Київського Патріархату. За вікном надворі вже 2017 рік, а місто і досі перебуває у московському вимірі. Кругом церкви патріархії сусідньої держави, яка до речі три роки тому розпочала неоголошену "гарячу війну" з багатотисячними жертва для України. А гібридна повзуча війна з нами ніколи і не припинялася. І не останню скрипку у цій таємній і невидимій справі відіграє така організація, як УПЦ МП. За її активної участі у місті раз за разом відбуваються різні промосковські шабаші. Чого вартий лише один рух за повернення місту імперської назви?

Саме за таких обставин і маємо десятки земельних ділянок під московські церкви, а єпархію УПЦ КП на правах бідної сирітки. І нашим чиновникам не соромно, і як говориться Москві вони зовсім не служать, бо є нашими рідними патріотами. Кажуть, що навіть самими найбільшими. Та от в умовах створеного їх руками і розумом патріотизму якось сутужно живеться всьому тому що ми називаємо українським. Українська Православна Церква Київського Патріархату у Кропивницькому не є виключенням з цього ганебного правила... Є очевидним фактом, що протягом майже п'ятнадцяти років наші міські голови, кожний по черзі обіцяв виділити землю під кафедральний собор УПЦ КП, і... Земля ніби виділялася, а потім рішення про це розчинялося у часі і просторі. Так було за часів очільників міста Нікуліна, Чигрина, Пузакова, Саінсуса і вже Райковича. У списку пропущені мало термінові керівники... А тим часом представники патріархії сусідньої держави і землю отримували і храми будували, при тому українськими руками за українські гроші. Лише нових у місті збудовано вже шість великих і не дуже, а були ще помпезні ремонти існуючих храмів.

"Крига скресла" в питанні будівництва храму лише після революції гідності, коли з коридорів влади тимчасово розбіглися донецькі регіонали. Але нині спостерігаються реваншистські потуги серед так званих колишніх. За часів перебування у міській владі під час майданівських перемін та керівництва в особі представників партії "Батьківщина" з'явився промені надії на позитивні зрушення, які зараз призупинили прихильники московських попів. Вони лише на словах за Помісну Українську Церкву, а допомогу УПЦ Київського Патріархату камуфльовано тримають лише у ранзі солодких обіцянок, при тому допомагаючи всіляко лише московським попам. Тут їм і земля, тут їм і теплі слова про псевдо святих, імена яких хоч до назви міста прикладай. Від такого приховано сепаратизму виникає небезпека різного гальмування в будівництві кафедрального собору.

Рішення про передачу ділянки в оренду під будівництво храму, було прийняте в 2008 році, але місцева влада всіляко гальмувала процеси проектування, прив'язки та безпосереднього будівництва і навіть підписання договору оренду. Зараз в міській раді спостерігаються широкі процеси земельного дерибану, які широко охопили і сквери, і двори, і дитячі майданчики. А чого варте питання гаражів, МАФів, інвентаризації земельних ділянок на вимогу нових структур у особі ОСББ.

Але переліченими фактами викрутаси у коридорах влади не обмежуються. При зустрічі з владикою Марком та Олександром Крившенком ознайомився з цікавими документами. Виявляється міська влада прийнявши рішення про надання в оренду землі історико-культурного значення у розмірі 0,399 га на території фортечних валів під будівництво храму відкладала підписання договору оренди... цілих сім років. "Диво" підписання оренди відбулося лише у жовтні 2015 року. Далі ділянка, на яку, до речі знову затягували дозвіл на прив'язку для будівництва та проектування, з метою запобігання протидії справі була передана в суборенду в липні 2016 року майбутнім власникам храму Кропивницькій епархії УПЦ Київського Патріархату. І цей т крок став доречним тому, що міська влада прислуговується раз за разом саме московським попам. А вони не перший рік посилено в Кропивницькому прибирають до рук ділянку за ділянкою, в тому може виникнути небезпека нових земельних розборок. На цю думку наводять різні утиски виробничих структур згаданого вище підприємця з боку міської влади.

А яка реакція насправді тих хто перебуває при владі нині? Міський голова Андрій Райкович при особистій зустрічі пообіцяв воїнам АТО сприяти будівництву храма УПЦ Київського Патріархату. Але другою рукою, долаючи навіть спротив нинішніх депутатів міської ради під час війни з Росією роздає землю під храми московській патріархії. А кому належить Успенський собор на Новомиколаївці, збудований на орендованій мером землі? Відповідь аналогічна – теж тим хто молиться за Кирила і Путіна. І якось загадкою виглядають подальші дії міського голови при такій відвертій промосковській орієнтації. Поки що є віра лише нинішній обласній владі в особі її голови Олександра Чорноіваненка, який послідовний в підтримці УПЦ Київського Патріархату. А яка це згуртована проти України чорна сила УПЦ МП мешканці Кропивницького переконалися 18 травня. Тож представникам влади слід замислитись про роль тої конфесії не в релігійному, а світському і політичному житті тої організації, що живе і годується за український кошт, не дуже визнає українську державність та виступає раз разом відвертим політичним збудником під релігійним прикриттям.

Як що уважно проаналізувати дати, то події йшли за чисто політичним сценарієм. Поки містом керували комуніст Володимир Пузаков та регіонал Олександр Саінсус на шляху до будівництва храму УПЦ КП майже у центрі міста було поставлено "міцний шлагбаум", і влада не хотіла бачити та визнавати нікого крім московських попів. І лише на відрізку часу, коли завдяки перемозі Майдану Гідності, біля керма міста став представник партії "Батьківщина" Іван Марковський, відбулося підписання договору оренди, на яке чекали довгі сім років.

Таке воно світське життя в центральноукраїнському Кропивницькому, слід повідомити про благу звістку стосовно кафедрального собору УПЦ Київського Патріархату. Вирішення проблеми початку його будівництва вступило в завершальну стадію. Місяць тому на місці його зведення побували архітектори-проектувальники. До опіки його зведенням крім Архиєпіскопа Кропивницького і Голованівського владики Марка долучилися народний депутат України Олександр Горбунов. Також до справи долучені представники партії "Батьківщина" місцеві підприємці Олександр Крившенко та Гліб Підковський. Саме вони разом з архітекторами побували на місці будівництва майбутнього храму та узгоджували разом з архиєпіскопом Кропивницьким та Голованівським УПЦ Київського Патріархату владикою Марком деталі новобудови.

Місцем новобудови в середині фортечних валів, вірніше їх історичних, навпроти меморіального комплексу воїнам визволителям. В історичному плані рішення вірне, бо саме там ще у ХVIII столітті була розташована одна з перших у місці церков Троїцька. Після її руйнування так і не спромоглися до справи відновлення. Часу сплило більше двох століть. Нині є шанс прикрасити Кропивницький храмом, що домінуватиме над містом на найвищій точці.

За словами Архиєпіскопа Кропивницького і Голованівського владики Марка, планується звести своєрідний храмовий комплекс з верхнього великого храму та нижнього малого, дзвіниці та прибудов до неї. Нижня церква носитиме історичну назву Троїцької, а верхній кафедральний собор ім'я Юрія Переможця. Концепція забудови дуже вдала, адже поруч і воїнські поховання, і алея слави захисників України, які віддали своє життя за неї.

Цей храм, як храм непереможного українського духу, як повітря потрібен місту і краю в цілому, адже повчання сусідів та оспівування їх повелителів не до лиця під час справжньої війни українцю. Після початку так званої АТО прихильність мирян, для яких Бог єдиний, а за кишені Москви не задумувалися, почала мінятися у бік українських конфесій не підвладних Москві. Священослужителі УПЦ МП, як і раніше явно і неявно виказували свою ворожість до всього українського: захоплювали приміщення храмів, відмовлялися відспівувати загиблих українських воїнів, а їх колеги на Донбасі відкрито благословляли на вбивства місцевих сепаратистів, російських найманців та вчиняли інші неподобства. Настав час очищення від московського мулу і бруду. Тому роль власної української церкви, а не церкви країни окупанта і агресора в цій справі неоціненна. Містяни Кропивницького щиро підтримують цю конче потрібну справу, яку аби не заважала не зовсім українська влада могли б давно всім миром і завершити. До ініціативи патріотичних підприємців, народного депутата України та УПЦ Київського Патріархату готові приєднатися і інші підприємці, воїни АТО, прості кропивничани. Важкий і тернистий шлях до храму українського духу, та український дух і українська справа неодмінно переможе, бо ми живемо на своїй власній Богом даній землі.










© 2007 - 2012, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування

Передрук матеріалів дозволяється тільки за умови посилання на "Народну правду" та зазначення автора. Використання фотоматеріалів із розділу "Фото" – тільки за згодою автора.
"Народна правда" не несе відповідальності за зміст матеріалів, опублікованих авторами.

Технічна підтримка: techsupport@pravda.com.ua